2.1.5. У чому полягають суть тик та критерії транснаціоналізаціг?

До виникнення ТНК всі приватні іноземні інвестиції були в основно­му «портфельними». З появою ТНК частина міжнародного руху капіталу набуває форму прямих зарубіжних інвестицій.

Для визначення ТНК важливими є як кількісні, так і якісні критерії. ТНК сьогодні — це в основному великі за обсягом виробництва та вели­чиною доданої вартості фірми, виключно ефективні з точки зору вироб­ництва і прибутку. Вони мають величезний економічний потенціал. За де­якими дослідженнями, 500 найбільших промислових корпорацій зосеред­жують 80% ПЗІ і власності зарубіжних філій. Частка ТНК у світовому промисловому виробництві становить приблизно 50%, близько 70% його вільних валютних та ліквідних коштів.

Разом з тим слід відзначити, що гігантські розміри не є обов'язковими для ТНК. Часто ТНК бувають порівняно невеликими за масштабами опе­рацій, але надзвичайно гнучкими, виключно ефективними, особливо у сфері наукомісткої технології, обслуговування та ін.

Головними критеріями транснаціональності фірми є три моменти: 1) система міжнародного виробництва, що ґрунтується на розпорошенні виробничих одиниць по багатьох країнах; 2) проникнення в передові га­лузі виробництва, швидкий розвиток яких передбачає наявність величез­них капіталовкладень і залучення висококваліфікованих працівників; 3) поведінка фірми [57, с. 326].

Транснаціональність капіталу і діяльності є основною рисою ТНК. Вирішальним у визначенні ТНК є не стільки те, з яких країн надходить капітал, скільки те, куди він прямує, де оперує, звідки здобуває прибутки. Більшість сучасних ТНК являє один національний, а не багатонаціональ­ний капітал.

За визначенням ООН, ТНК — це «підприємства, що володіють, або контролюють виробництво товарів і послуг за межами країни, в котрій вони базуються» [57, с. 327].

Інакше кажучи, ТНК — це міжнародні концерни, тобто групи підприємств (дочірніх фірм) навколо іншого підприємства (материнської компанії), котра тримає акції цих підприємств. Для того, щоб бути спро­можною контролювати дочірні підприємства, головному підприємству в багатьох західних країнах достатньо мати від 20% до 40% акцій. В США, де акції багатьох підприємств належать сотням і тисячам акціонерів, для ефективного контролю достатньо оволодіти 10-15% акцій. В рамках концернів часто дочірні підприємства є тримачами акцій інших дочірніх підприємств в інших країнах, економічним механізмом їх формування є ПЗІ. Саме тому колосальна фінансова і промислова могутність ТНК но­сить наднаціональний характер.

Характерною особливістю ТНК є: а) географічна диверсифікація ви­робництва на світовому рівні; б) диверсифікація діяльності та в) участь в міжнародній спеціалізації виробництва.

а) Деякі ТНК функціонують більш ніж в 100 країнах. Наприклад, фірма «Інтернешнл Бізнес Мешінз» (виробництво електронно-обчислю­вальної техніки та оргтехнічного устаткування) має філії більш ніж в 80 країнах, «Сіменс» — в 52, концерну «Дженерал Моторе» належить 209 заводів в США, 12 — в Канаді і 32 — в інших країнах. При цьому об­сяг виробництва закордонних філій ТНК перевищує обсяг експорту країн їх походження.

У багатьох ТНК досить висока питома вага зайнятих на підприємствах, розташованих за межами країн їх походження. Назвемо деяких лідерів:

«Нестле» (Швейцарія) - 96%, ІТТ (США) - 72%, «Юнілевер» (Вели-кобританія-Нідерланди) — 70%, «Зінгер» (США) — 60%.

А ось дані дещо іншого характеру по деяких країнах: »> по Швейцарії — на 100 працюючих на підприємствах в країні припадає

79 робітників і службовців, зайнятих на швейцарських підприємствах

за рубежем;

*J» по Швеції — відповідно 20 чоловік; •«• по Фінляндії — 17; * по ФРН - 12.

б) Могутні ТНК шляхом диверсифікації своєї діяльності стають кон­гломератами на зразок американської «Інтернешнл Телефон енд Теле­граф». ІТТ, зберігаючи монополію в галузі засобів зв'язку, має підпри­ємства фармацевтичної та харчової промисловості, підприємства сфери послуг (прокат автомобілів, готелі тощо). Італійський концерн «де Бене-детті» включає в себе компанію «Оліветті» (виробництво друкарських машинок, канцелярського обладнання, комп'ютерної техніки), під­приємства в галузі харчової промисловості, міжнародний концерн в галузі виробництва деталей для автомобілів, видавництво, газети тощо.

в) ТНК є домінуючим чинником внутріфірмової міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, що визначає структуру та ге­ографічний напрям світової торгівлі.

Внутріфірмова спеціалізація виражається у виробництві різних то­варів різними філіями ТНК. Так, англійська філія «Дженерал Моторе» («Воксхолл») спеціалізована на виробництві вантажників, західнонімець­ка («Опель») — на виробництві легкових автомобілів. Подібним же чином голандський трест «Філіпс» сконцентрував виробництво прасок та міксерів в Нідерландах, радіаторів — в Шотландії, касетних магніто­фонів — в Австрії. Спеціалізація торкається і виробництва складових еле­ментів готової продукції. Наприклад, компанія «Форд» має три великих тракторних заводи, розташованих в Бельгії, Англії і США. Перший виго­товляє всі види трансмісій, другий — всю гідравліку, а третій — автома­тичні коробки швидкостей.

Спеціалізація розповсюджується і на науково-технічні дослідження. Американська корпорація ІБМ, лабораторії якої розкидані по всьому світі, доручила кожній з них певний напрям розробок. ЕОМ 360/40 була винай­дена у Франції, а виготовлена у Франції і США. При цьому її запам'ятову­ючий пристрій був виготовлений в Шотландії, тверді логічні компонен­ти—в Парижі, а інша арматура — в Нідерландах, Швеції та Італії.

Спеціалізація і кооперування між підприємствами однієї і тієї ж ТНК, розташованими в різних країнах, призводить до розвитку внутрікорпора-тивного обміну, котрий нині досягає 1/3 міжнародного торгівельного обігу*. Двосторонні поставки філій однієї лише фірми «Форд» в Бельгії та ФРН досягають 1/6 всього обсягу бельгійської зовнішньої торгівлі. Про­ведене в 1996 р. англійським управлінням торгівлі обстеження показало, що 22% вартості британського експорту становили внутріфірмові опе­рації, такі як поставки філії «Форда» в Англії іншій філії тієї ж фірми в Бельгії або філії «Імперіел Кемікл Індастріз» в Англії — її ж філії в ФРН. В обробній промисловості ТНК, як правило, створюють вузькос-пеціалізовані підприємства, що виготовляють деталі та вузли в країнах, які розвиваються, або в НІК (де вартість робочої сили нижча), а кінцеве складання здійснюють в промислове розвинутих країнах. Внаслідок цьо­го значна частина експорту продукції обробної промисловості країн, що розвиваються, являє собою внутріфірмову торгівлю ТНК.

Міжнародний поділ праці в формі спеціалізації та кооперування між підприємствами однієї і тієї ж корпорації, а також значна питома вага внутріфірмового товарообігу є якісними критеріями транснаціональності фірми.

Важливим якісним критерієм транснаціональності є поводження фірми, орієнтація і стратегія її менеджменту. Для ТНК визначальним вва­жається подвійна орієнтація їх діяльності. З одного боку, менеджмент фірми орієнтований на регіональний і глобальний ринок, на світові стан­дарти якості, витрат виробництва, ефективності і таке інше, на специфіку механізму функціонування цих ринків. З іншого боку, транснаціональна фірма здобуває за рубежем національне життєве середовище і повинна функціонувати згідно з його законами і правилами. ТНК повинні прийма­ти оптимальні рішення як з точки зору стану світового ринку, так і з точ­ки зору одного або більше національних ринків, на котрих вони здійсню­ють свою діяльність, в залежності від того значення, яке для даної корпо­рації має той чи інший вид ринка. В цілому частка зарубіжних продажів велетенських промислових корпорацій світу в загальному обсягу про­дажів досягає 1/4. Однак вона коливається в залежності від галузі (напри­клад, для нафтових компаній вона становить понад половину) і від кон­кретної країни. Для багатьох компаній європейського походження внутрішні продажі становлять менше 10% загальних продажів. В таких умовах наукові методи управління повинні застосовуватись не лише на внутріфірмовому, але й на регіональному та світовому рівнях.

Як тільки фірма стає транснаціональною, вона зразу ж поширює про­гнозування і стратегічне планування на міжнародний, а потім і на світо­вий рівень.

І, нарешті, характерною рисою ТНК є особливий підхід до відносин зі своїми клієнтами і конкурентами. Вважається, що ТНК повинні проводи­ти пристосовницьку політику. Ця політика має такі риси: 1) відвертість в діяльності корпорації з акцентом на те, яким чином ця діяльність сприяє соціальним та економічним змінам; 2) готовність використати величезну міць корпорації в гідному напрямку (наприклад, технологічний трансферт і адаптація технології до місцевих умов); 3) чесність, котра дуже ча­сто означає, що продавець повинен не лише уникати шахрайства, але навіть не допустити можливості його виникнення; 4) ясність, тому що во­на допомагає пом'якшити ворожість, якщо використати спільну мову з тими, хто негативно налаштований проти корпорації.

ТНК формує новий принцип взаємовідносин з партнерами.

Принцип «конкуренція з усіма, а співробітництво з обраними» замінено іншим — «конкуренція з обраними, а співробітництво з рештою». Цей принцип реалізується у створенні так званих виробничо-комерційних агло­мерацій (ВКА). ВКА — це тимчасові, відносно усталені об'єднання, зі спільною виробничою базою, технологічною та науково-технічною єдністю. (Наприклад, в автомобільній, авіаційній та космічній промисловості).

Ось деякі дані про науково-виробничу кооперацію провідних західних фірм [57, с. 330-331].

«Сіменс» — «Інтел» Розробка та виробництво

(ФРН) — (США) мікропроцесорів

«Сіменс» — «Тошіба» Створення компонентів

(ФРН) (Японія) напівзамінних типів

«Тошіба» — «ЛСІ ЛОДЖІК» Створення нового покоління

(Япония) (США) електронних компонентів

«Тошіба» — «Моторола» Розробка прецизійної

(Япония) (США) технології

«Тошіба» — «Камінз Енджін» Розробка дизельного двигуна з тонкої

(Япония) (США) кераміки

«Дженерал Електрик» — «Філіпс» Виробництво електронних приладів для

(США) (Голандія) медицини

«Еріксон» — «Матра» Виробництво телекомунікаційної техніки (Швеція) (Франція)

«СГС» — «Томпсон» Виробництво електронних компонентів (Італія) (Франція)

«Фудзітсу» — «Вектор Дженерал» Розробка підсистем побудови графіків (Японія) (США)

«Міцубісі Хеві» — «Вестінгауз» Розробка ядерних реакторів

(Японія) (США)

«Міцубісі» — «Боінг» Розробка авіалайнера на 150 місць (Японія) (США)