logo
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Козак

1.1.3. Які існують розрахункові види валютних курсів?

Для оцінки темпів економічного розвитку використовують декілька розрахункових видів валютних курсів [63, с. 20-24].

1. Номінальний валютний курс. Це — курс між двома валютами, тобто відносна ціна двох ваяют (пропозиція їх обміну однієї на іншу). Наприклад, номінальний валютний курс долара до фунта дорівнює 2,00 дол./ 1 фунт.

Визначення номінального валютного курсу співпадає із загальним визначенням самого валютного курсу і встановлюється на валютному ринку. Він використовується у валютних контрактах і є найпростішим і базовим визначенням валютного курсу. Однак для довгострокового про­гнозування він не є зручним, оскільки вартість іноземних і національних валют змінюється одноразово із зміною загального рівня цін в країні.

2. Реальний валютний курс. Це — номінальний валютний курс, скоре­ гований на відносний рівень цін у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта.

Для його розрахунку використовується формула:

де 5,. — реальний валютний курс;

5„ — номінальний валютний курс;

Р' — індекс цін зарубіжної країни;

Р — індекс цін своєї країни.

Реальний валютний курс являє собою співвідношення споживацького кошика за рубежем, переведеного з іноземної валюти в національну за до­помогою номінального валютного курсу (номінальний валютний курс, помножений на індекс цін зарубіжної країни) і ціни споживацького коши­ка тих самих товарів у своїй країні.

Індекс реального валютного курсу показує його зміну з поправкою на темп інфляції в обох країнах. Якщо темп інфляції у своїй країні є вищим від зарубіжного, то реальний валютний курс буде вищим від номінального. Наприклад, номінальний валютний курс гривні по відношенню до до­лара впав з 5,4 до 5,6 гри./дол. Ціни в США за цей самий період зросли на 0,4%, в Україні на 8%. Внаслідок цього реальний валютний курс склав:

3. Номінальний ефективний валютний курс. Він розраховується як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зва­женим у відповідності з питомою вагою цих країн у валютних операціях даної країни. Він виражається формулою:

де 5*„ — номінальний ефективний валютний курс; Б, — знак суми показників по і країнах; і — країна — торговельний партнер

- індекс номінального валютного курсу поточного ро-

к у

(S ) У порівнянні з базовим роком (S ) кожної

V П} ' ' ^0

країни — торгівельного партнера;

— питома вага кожної країни в торгівельному обігу да­ної країни з країнами, що є головними торгівельни-ми партнерами.

Номінальний валютний курс показує усереднену динаміку руху курсу національної валюти по відношенню до декількох валют, а також відобра­жає зміну рівнів цін в кожній з країн.

4. Реальний ефективний валютний курс. Це номінальний ефектив­ний валютний курс, зкоригований на зміну рівня цін або інших показ­ників витрат виробництва, який показує динаміку реального валютного курсу даної країни до валют країн — основних торгівельних партнерів.


де S1',. — реальний ефективний валютний курс;


Він виражається формулою

- індекс реального валютного курсу поточного року у порів­нянні з базовим роком кожної країни — торгівельного парт­нера.

Індекс S''r вважається головним показником, який характеризує уза­гальнену динаміку курсів основних валют і на його основі прогнозуються тенденції їх розвитку.

Якщо 5*г національної валюти підвищується, то експорт стає дорож­чим, його розміри скорочуються, а імпорт дешевшає і розміри його зрос­тають, тобто конкурентні позиції країни на світовому ринку погіршують­ся. Отже, Уг є показником, що характеризує конкурентоспроможність країни на світовому ринку.

Розрахунки ефективних валютних курсів здійснюється за методикою МВФ, яка отримала назву моделі багатостороннього обмінного курсу, і передбачає виконання наступних кроків:

1) вибір базового року, до якого будуть перераховуватись всі індекси валютних курсів;

2) вибір способу усереднення валютного курсу за рік;

3) визначення кр<ин — головних торгівельних партнерів даної держави;

4) визначення питомої ваги кожної з них в торгівельному обороті цієї країни;

5) розрахунок індексів середньорічних обмінних курсів національної валюти до валют країн — головних торгівельних партнерів по відношен­ню до базового року;

6) зваження їх за питомою вагою цих країн в торгівельному обороті да­ної країни.

За своєю природою ефективні валютні курси є розрахунковими.