2.1.9. В чому полягають основні тенденції розвитку ринку міжнародних прямих інвестицій?

В сучасному світі практично всі країни залучені до процесів міжнарод­ного співробітництва. Усталений економічний розвиток неможливий без ефективного використання переваг від залучення ПЗІ із-зі рубежу.

Важливою тенденцією, що визначає розвиток міжнародного ринку інвестицій і полегшує міжнародну міграцію капіталу, є проведення національними урядами і міжнародними організаціями політики лібе­ралізації міжнародного інвестиційного простору і вироблення уніфікова­них норм державного регулювання інвестиційних процесів. Вони містять­ся як у двохсторонніх, так і в багатосторонніх міждержавних, регіональ­них угодах про захист і заохочення капіталовкладень, які діють в рамках міжнародних економічних організацій, зокрема, СОТ. До норм державно­го регулювання ПЗІ можна віднести:

*«» по-перше, надання державних гарантій як країною базування, так і приймаючою країною. Гарантією інвестицій на багатосторонньому рівні займається Багатостороннє агенство з гарантування інвестицій, створене під егідою Світового банку. Гарантії інвестицій містяться в Ломейській конвенції, підписаній між країнами ЄС і багатьма країнами, що розвиваються. В угоді «Про торгівельні аспекти інвес­тиційних заходів (TRIMS), підписаній країнами-членами COT, міститься пряма заборона на використання по відношенню до інозем­них інвесторів заходів» державної промислової політики;

<* по-друге, врегулювання інвестиційних спорів. Так, в рамках краї'н-членів ОЕСР прийнято принцип міжнародного арбітражу, оскільки часто врегулювання спорів на базі національного законодавства не влаштовує як країни базування, так і приймаючі країни; в структурі Світового банка створено Міжнародний центр з урегулювання інвес­тиційних спорів (МЦУІС);

»J* по-третє, усунення подвійного оподаткування; * по-четверте, страхування зарубіжних інвестицій; «J* по-п'яте, дипломатична і адміністративна підтримка. Наприклад, практикуються урядові переговори із зарубіжними партнерами про створення найбільш сприятливих умов за рубежем для національних інвесторів, або запрошення представників міжнародного бізнесу до складу міжнародних делегацій для обговорення економічних пи­тань.

В умовах фінансової глобалізації інвестиційні ресурси переміщуються у відповідності з принципом господарської доцільності і концентруються в регіонах, де можна досягти найбільшої ефективності. Приплив ПЗІ стає одним з ключових критеріїв статусу країни, успішності її включення до світового господарства.

Темпи приросту залучених ПЗІ на кінець 90-х років в цілому у світі різко прискорились. Якщо в 1993-1996 pp. залучені інвестиції збільшува­лись в середньому на 20,2% на рік, то в 1997-1999 pp. - на 34,1%. У 2000 р. загальносвітовий обсяг ПЗІ становив приблизно 1,1 трлн. дол., однак у 2001 р. він скоротився більш, ніж у два рази — до 535 млрд, дол., що ста­ло найістотнішим зниженням за останні ЗО років [63, с. 109].

Основною тенденцією розвитку ринку ПЗІ є підвищення частки роз­винутих країн і зниження частки країн, що розвиваються. Так, у сфері імпорту інвестицій близько 73% припадає на промислове розвинуті країни, понад 24% — на країни, що розвиваються, і менше 3% — на країни Центральної і Східної Європи.

У сфері експорту інвестицій розвинуті країни концентрують понад 90%, країни, що розвиваються — 8%, а країни Центральної і Східної Євро­пи — менше 1%.

Основна частка загального обсягу вивозу (92%) і ввозу (80%) інвес­тицій припадає на США, Європейський Союз та Японію [63, с. 109].

Особливістю світового ринку інвестицій є висування на роль провідника на міжнародному ринку інвестицій саме Євросоюзу. Країни ЄС є найбільшими інвесторами, завдяки обміну капіталами між собою. Близько 80% всього експорту ПЗІ припадає на європейські країни: Вели­кобританію, Німеччину, Францію, Нідерланди та Швейцарію. За обсягом залучених інвестицій перше місце посідають США, а потім ідуть Німеч­чина, Великобританія, Бельгія.

Особливо високим приростом обсягу залучених ПЗІ (майже у 4 рази за 1995-2000 pp.) відзначається Німеччина, котра за рівнем інвестиційної привабливості може невдовзі догнати США.

Країни, що розвиваються, істотно поступаються промислове розвину­тим країнам за масштабами міжнародного інвестування. В основному транскордонне інвестування в цих країнах здійснюється в рамках інтег­раційних об'єднань, а вивіз капіталу з країн, що розвиваються, в розвинуті країни — незначний.

Масштаби руху ПЗІ в країни, що розвиваються, у 2002 р. були різнос-прямованими: зниження припливу капіталу в Азію і Латинську Америку супроводжувалось зростанням інвестицій в Африку (в основному в Анго­лу, Мозамбік, Судан).

Країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою прагнуть привернути інвестиції за рахунок створення пільгового режиму господа­рювання для іноземного інвестора, використовують заходи промислової політики, пов'язані зі стимулюванням міжфірмової кооперації між вітчиз­няними та іноземними інвесторами, заохочують експортну діяльність підприємств з іноземною участю тощо.

Найбільш ліберальний підхід до залучення ПЗІ серед країн, що розви­ваються, характерний для Латинської Америки.

Серед країн, ринок яких ще формується, найбільш привабливими для іноземного інвестора є Бразилія, Аргентина, Мексика, Польща, Чехія.

Важливою тенденцією є зростання масштабів міждержавного злиття і поглинання національних фірм.

Злиття і поглинання (включаючи поглинання іноземними інвестора­ми держпідприємств, що приватизуються) стали головним видом інвес­тиційних операцій. Обсяг транскордонного злиття і поглинання зріс зі 100 млрд. дол. у 1987 p. до 720 млрд. дол. у 1999 p. Однак у 2001 p. цей про­цес сповільнився: відбулось лише 113 злиттів компаній, які знаходились в різних країнах, у порівнянні зі 175 у 2000 р. [63, с. 110], що вплинуло на зниження загальносвітового обсягу ПЗІ.

Ринок злиттів і поглинань, що формується, переважно охоплює розви­нуті країни і слугує основою зростання інтернаціонального виробництва.

Країни, що розвиваються, цей ринок охоплюють в значно меншому ступені, тут інвестиції у створення нових підприємств є провідним спосо­бом розвитку.

Основні джерела інвестицій, їх розмір і напрямки представлені в таб­лицях 1.23, 1.24 [63, с. 110].

Таблиця 123. Географічний розподіл припливу прямих зарубіжних інвестицій, млрд. дол.

Таблиця 1.24. Вивіз прямих іноземних інвестицій з країн їх походження, млрд. дол.