4.1. Економіка Сполучених Штатів Америки
США у світовій економіці
Сполучені Штати Америки — найрозвиненіша країна світу, одна з найбільших за територією та чисельністю населення держава, їх площа становить 9,4 млн. км2 (четверте місце після Росії, Канади й Китаю), населення — 278 млн. чол. в 2000 р. (третє місце після Китаю та Індії). ВВП Сполучених Штатів в 2000 р. дорівнювало 9963 млрд. дол. або вдвічі більше, ніж ВВП Японії (4395 млрд, дол.), та навіть трохи більше за сукупний ВВП країн Європейського Союзу (8263 млрд, дол.). Валовий національний продукт (ВНП) США в тому ж році складав 8351 млрд. дол. Частка Сполучених Штатів у валовому світовому продукту (ВСП) досягає 25%, у світовій промисловості — 18%.
Наведені цифри, хоч і узагальнено, характеризують величезну потужність економічного потенціалу США. їх вплив на світову економіку такий значний, що навіть невеликі спади в американській економіці, що трапляються, негативно позначаються на економіках майже всіх країн світу. І навпаки, економічне піднесення США означає розширення їх ринку, в тому числі для імпорту, що сприяє пожвавленню кон'юнктури багатьох товарних ринків. Частка США у світовому експорті товарів становить 13%, а в імпорті — 19%. Таким чином, внутрішній ринок США є дуже привабливим для бізнесменів інших країн. Для деяких навіть розвинутих країн американський ринок є важливим чинником розвитку національної економіки, наприклад, понад 30% експорту товарів з Японії прямує в США. Значною є також частка США в зовнішній торгівлі послугами — 19% в експорті та 13% в імпорті.
США: коротка довідка
Територія............................................... 9,4 млн. км2
Населення (2000 р.).................................. 278 млн. чол.
Державний устрій.................................... федеративна республіка
Столиця................................................ Вашингтон
ВВП (2000р.).......................................... 9983 млрд. дол.
ВВП на душу населення (2000 p.)................. 35910дол.
Експорт (2000 р.)..................................... 773 млрд. дол.
Імпорт (2000 р.)....................................... 1223 млрд. дол.
Національна валюта................................. долар (= 100 центів)
Сальдо платіжного балансу (2000 р.)............ 435 млрд. дол.
Зовнішній борг (2000 р.)............................ 1,4 трлн. дол.
[Джерело: http: www. WTO. International trade statistics 2000. Table Ш.1., Ш.2., Ш.4.]
Вплив США на світову економіку здійснюється не тільки величиною їх внутрішнього ринку. Американські компанії, які в переважній мірі є основою світової мережі ТНК, контролюють виробництво товарів та послуг в багатьох країнах. Американські фірми лідирують за обсягом прямих іноземних інвестицій. Але найголовнішим чинником впливу США на розвиток економіки сьогодні є безумовно, їх технологічне лідерство. Протягом усього минулого століття майже всі визначальні для науково-технічного прогресу винаходи запроваджувалися у масове виробництво найперше в США, навіть якщо винахід було здійснено фахівцями іншої держави. Останнього десятиліття більшість найважливіших наукових відкрить в галузі техніки, біотехнології належать вченим та інженерам США. Цьому сприяє наявність потужної мережі науково-дослідницьких закладів в країні й значні капіталовкладення в НДДКР. В 2000 р. загальні витрати на дослідження й розробки становили 264 млрд, дол., — сума, яка поки що недосяжна для будь-якої іншої країни. Витрати на школи й вищі навчальні заклади становили 635 млрд. дол. або 6,5% ВВП. Технологічний відрив США від своїх конкурентів особливо відчутний в таких галузях, як авіакосмічна техніка, електронно-обчислювані машини, біоінженерія, атомна технологія — тобто в тих галузях, які сьогодні визначають основні напрямки науково-технічного прогресу. Вступ розвинутих країн до постіндустріальної фази розвитку надає Сполученим Штатам додаткових переваг, оскільки вони лідирують в галузі інформаційних технологій.
Величезний економічний потенціал США визначає їх політичну могутність, яка виявляється також і в міжнародних економічних відносинах. Вплив США на діяльність таких організацій, як ОЕСР, Світовий Банк, МВФ, Економічна й соціальна рада ООН, Світова торговельна організація, — беззаперечний. Так, саме від позиції США в першу чергу залежить прийняття чи неприйняття якихось держав до СТО. Через механізм НАТО, де Сполучені Штати також є лідером, вони ініціюють політику економічної блокади держав, які на думку американського уряду, загрожують національній безпеці США або порушують міжнародні принципи демократії (серед недавніх прикладів — Лівія, Ірак, Югославія, Афганістан).
США мають найбільшу частку внесків у фонди найавторитетніших міжнародних організацій — в багатьох організаціях системи ООН, в Світовому Банку, МВФ. В деяких випадках від частки внесків залежить кількість голосів, які держава має в процесі прийняття важливих рішень. Наприклад, в Міжнародному валютному фонді США мають 18% голосів, тоді як Японія й Німеччина — по 5,5%, Франція й Велика Британія — по 5,0%. Подібна ситуація і в Міжнародному банку реконструкції й розвитку, де квота США складає 17%. І хоч США поодинці не можуть заблокувати прийняття небажаного для себе рішення, вага їх голосу спричиняє значний вплив при голосуванні. Діяльність деяких організацій системи ООН відчутно залежить від внесків в їх фонди, тому позиція США з найбільшими внесками має для них неабияке значення. Свого часу США і Велика Британія припинили внески у фонд ЮНЕСКО (на підставі звинувачення їх з боку членів цієї організації у проведенні політики неоколоніалізму), чим поставили організацію у досить скрутне становище.
Сполучені Штати Америки є лідером процесу глобалізації, спрямовуючи його в певне русло й активізуючи цей процес. Само по собі це природно, зважаючи на економічний і політичний вплив США і, зокрема, на глобальний характер американських ТНК. Деякі політичні діячі й рухи вбачають в глобалізації намагання США підкорити світову економіку, політику й культуру американським інтересам і встановити «Pax americana», тобто світ за американським зразком, в якому США панували б цілком і повсюди. Така точка зору, якщо й має деякі підстави, все ж таки є досить односторонньою; вона не враховує, що глобалізація — об'єктивний процес, що не залежить від волі окремих політиків або урядів. Крім того, антиамериканські виступи в контексті антиглобалізаційного руху безперспективні, оскільки сьогодні, особливо після розпаду СРСР і соціалістичної системи, немає сили, яка спромоглася б позбавити США їх економічного, політичного й воєнного лідерства у світі.
Структура і динаміка розвитку економіки
Економічна структура США є найтиповішим проявом постіндустріального етапу розвитку держави: провідною сферою виступають послуги, частка яких становить 75% від ВВП.
Галузева структура економіки (2000 p., %)
Сфери економіки | Частка у ВВП | Частка зайнятого населення |
Послуги Промисловість Сільське господарство | 75 23 2 | 72,5 24,8 2,7 |
Сфера послуг охоплює транспорт і зв'язок, торгівлю, фінанси і кредит, страхування, громадське харчування, виробничі й побутові послуги, туризм, освіту й охорону здоров'я, науку, державний апарат управління.
Понад 25% сфери послуг припадає на фінансові послуги, страхування й операції з нерухомістю; 22% — на торгівлю; 26% — на ділові, юридичні, соціальні послуги; 8,5% — на транспорт і зв'язок; 18,5% — на державне управління [54, с. 220]. Останнім часом пріоритету набув розвиток консалтингових, маркетингових та управлінських послуг, а також нових інформаційних технологій. Сфера послуг забезпечує 80% всього приросту зайнятості в країні.
Однією з динамічних галузей сфери послуг США є фінанси й кредит. Нью-Йорк є провідним фінансовим центром світової економіки. Нью-Йоркська фондова біржа є найбільшою у світі. Роль цього міста особливо велика в емісії акцій і облігацій, а також в торгівлі цінними паперами. Частка Сполучених Штатів на світовому ринку акцій становила в 2000 р. 48%, а на ринку боргових цінних паперів — 45%. Динаміка капіталізації американського рину акцій та обсягу боргових цінних паперів віддзеркалюється в наступній таблиці:
Динаміка ринку акцій та боргових цінних паперів США
| 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 1999 | 2000 |
Акції (млрд, дол.) | 1448 | 2325 | 3059 | 6858 | 16773 | 15 104 |
Боргові цінні папери (млрд. дол.) | ... | ... | 7433 | 11 078 | 16996 | 16 118 |
[Джерело: МЭ и МО, №8, 2001, с. 35-36].
Сполучені Штати мають дуже місткий внутрішній ринок капіталу, який поглинає не тільки національний капітал, але й іноземний. Приріст іноземних активів в США в 2000 р. складав 953 млрд. дол., в тому числі прямі інвестиції — 316,5 млрд. дол., портфельні — 446 млрд. дол. Водночас приріст американських активів за рубежем становив 553 млрд. дол. США є нетто-позичальником капіталу, тобто приток капіталу до Сполучених Штатів перевищує їх відплив за кордон. Проте в абсолютних розмірах вони виступають і як один з найбільших креди торів на світовому ринку капіталу. Такі відомі американські банки, як Сіті корпорейшн (Сітікорп), Чейз Манхеттен бенк входять до провідної когорти найпотужніших світових банків. Наприкінці 90-х років розпочався активний процес злиття американських банків з промисловими й страховими компаніями, що перетворює їх на універсальні фінансові комплекси. Так, відбулося злиття Чейз Манхеттен з компанією «Дж. Пи. Морган»; Сітіпорп об'єднався з компанією «Тревелерз», внаслідок чого сформувалася «Сітігруп», яка стала найбільшою в світі за обсягом капіталу.
На початку 2000 р. активи США за кордоном (за виключенням прямих інвестицій) досягли 4,4 трлн. дол., а іноземні капіталовкладення в США становили 5,8 трлн. дол. Різниця між цими показниками (1,4 трлн. дол.) становить зовнішній борг країни
Важливим видом послуг є торгівля, в тому числі зовнішня. За обсягом зовнішньої торгівлі США перевищують будь-яку країну, в тому числі за обсягом імпорту — навіть цілком Європейський Союз. В 2000 р. експорт США становив 773 млрд. дол., імпорт — 1223 млрд. дол., від'ємне сальдо — 450 млрд. дол. 3 початку 70-х років зовнішня торгівля товарами постійно зводиться з пасивом для США. При цьому пасив формується не тільки в торгівлі сировиною і паливом (де він був і раніше), але й по готовим товарам. Тільки в торгівлі найпередовішою технологією Сполучені Штати мають актив. Проте в торгівлі послугами вони мають актив постійно (в 2000р. він складав 81 млрд. дол.), наступна таблиця дає уяву про динаміку зовнішньої торгівлі США в 90-х роках.
Динаміка зовнішньої торгівлі США.%
| Пересічні темпи росту | |||||||||
Експорт | Імпорт | |||||||||
1990-99 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 1990-99 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | |
Торгівля товарами | 7 | 9 | -1 | 4 | 11 | 8 | 9 | 5 | 12 | 16 |
Торгівля послугами | 7 | 9 | 2 | 6 | ... | 7 | 11 | 8 | 9 | ... |
[Джерело: http: www. WTO. International trade statistics 2000. Table III.l., III.2., III.4. Ш.5.]
Товарна структура зовнішньої торгівлі США типова для високорозвинутої держави: товари з високим ступенем обробки, капіталомісткі й наукоємні посідають перше місце. На США припадає 20% експорту наукоємної продукції. В середині 90-х років частка машин і обладнання становила в експорті 49%, в імпорті — 46%, в той час як на сировину й паливо в сукупності припадало відповідно 7% і 12%. Звертає на себе увагу порівняльне висока частка виробів легкої промисловості в імпорті — 23%; це пояснюється високою конкурентоспроможністю дешевих товарів із країн, що розвиваються, і Китаю на американському ринку.
В структурі зовнішньої торгівлі послугами переважають фінанси, ділові послуги, туризм та інформація. За експортом послуг США набагато випереджають інші держави; їх частка в світовому експорті послуг становить 18%, тоді як частка їх найближчого конкурента в цій сфері, Великої Британії — тільки 7,5%.
Географія зовнішньої торгівлі США віддзеркалює напрямок їх стратегічних пріоритетів. Поступово зростає частка партнерів по НАФТА, особливо Канади.
Традиційно важливимЬ партнерами є країни Західної Європи та Японія; для останньої, як вже говорилося, американський ринок є чи ненайважливішим фактором стану власної економіки.
Основні торгівельні партнери США (за даними 2000 р.), в %
Країни | Експорт США | Імпорт США |
Канада Мексика Японія Велика Британія Німеччина | 23 14 8 5 4 | 19 10 11 4 5 |
[Джерело: http: allworld, wallst.ru.].
Постійне зростання від'ємного зовнішньоторговельного сальдо призводить до ппіндкого збільшення дефіциту платіжного балансу по поточних операціях; в 1999 р. він становив 319 млрд. дол. і зріс в порівнянні з 1993 р. у 3,7 рази.
Промисловість США, хоч і поступається за часткою у ВВП сфері послуг, є найпотужнішою в світі. На Сполучені Штати припадає 20% світового виробництва промислових товарів. Продуктивність праці в американській промисловості суттєво перевищує відповідний показник у їх головних конкурентів. Статистика США поділяє промисловість на видобувну, обробну й енергетику. Частка обробної промисловості складає понад 80%. Водночас Сполучені Штати посідають перше місце в світі за виробництвом електроенергії, а також входять в провідну групу кра'ш за видобутком вугілля, нафти, газу, руд чорних і кольорових металів. Забезпеченість американської промисловості власною сировинною базою, звісно, зміцнює її «тили». Проте головним чинником розвитку промисловості США є: широкий внутрішній ринок; висока якісна конкурентоспроможність американських товарів; лідерство в НДДКР; міцні позиції американських ТНК на світових ринках промислових товарів.
У 80-ті роки в американській економіці виявилися серйозні структурні диспропорції. Надто високою була питома вага сировини й палива. Так звані «старі» галузі — металургія, автомобілебудування, сільськогосподарське машинобудування, суднобудування — втрачали конкурентоспроможність через морально застарілий основний капітал. На ці галузі припадало більше половини випуску всієї продукції. Необхідна була технічна перебудова промисловості, технічна реконструкція виробництва, яка розпочалася у 80-х роках на базі здобутків НТР.
Збільшилися інвестиції в активні елементи основного капіталу — машини й устаткування з метою їх модернізації. Було закрито десятки сталеливарних підприємств, що виявили свою недостатню конкурентоспроможність. Активізувався процес концентрації капіталу, що супроводжувалося злиттям і поглинанням сотен компаній. Але основна увага була повернута на прискорення розвитку новітніх високотехнічних галузей. Цей процес продовжився і в 90-ті роки.
США мають добре розвинутими практично всі галузі й види виробництва, що входять в промисловий спектр сучасної економіки. Проте питома вага окремих галузей помітно змінилася протягом останніх десятиліть XX сторіччя. Зменшилася роль старих галузей — текстильної, металургійної. За виробництвом чорних металів США поступилися Китаю та Японії. Навіть така традиційно «амери канська» галузь, що символізувала Америку, — автомобілебудування — вже не є пріоритетною за темпами розвитку; тут американців також обігнали японці.
Натомість швидкими темпами розвиваються аерокосмічна, електронна промисловість, виробництво нових матеріалів, лазерна техніка, робототехніка. Найвищі доходи в середині 90-х років відзначилися в електронній та електротехнічній промисловості. Саме інвестиції в новітні технології спричинили високі темпи зростання американської економіки в 90-х роках. Понад половину всіх інвестицій в промисловість складають придбання комп'ютерів і засобів інформатики. Частка інвестицій в інформаційні й телекомунікаційні технології складає 7,3% від ВВП (1999 p.). Провідними компаніями в цих галузях є «Майкрософт», «Інтернешнл бізнес машінз» (IBM). Значні капіталовкладення в наукові розробки здійснюють також такі промислові велетні, як «Дженерал моторе», «Форд», «Екссон», «Дженерал електрик», «Локхід» та інші. Кожне десятиріччя витрати на НДДКР в Сполучених Штатах подвоюються.
Сільське господарство США виробляє найбільші в світі обсяги продукції. Вони посідають друге місце за виробництвом зерна й м'яса (після Китаю. Частка США на світовому продовольчому ринку становить 15%. Вони постачають на світовий ринок 50% кукурудзи, 20% яловичини, третину пшениці. Вони найбільші в світі виробники сої та цитрусових, належать до провідних країн за збором бавовни та цукрової тростини. США є нетто-експортером продовольства; його експорт становив (1997 р.) 57 млрд, дол., а імпорт — 36 млрд. дол.
У сільськогосподарському виробництві США основною організаційною формою є фермерське господарство. В залежності від типу організації виробництва ферми поділяються на такі основні категорії: *!« сімейні (індивідуальні) ферми, власники яких разом із своїми сім'ями
здійснюють виробництво й керівництво, вкладають капітал та значну частину робочої сили; *> спільні ферми, які утворилися шляхом об'єднання власності двох або більше
осіб для спільної підприємницької діяльності; •І» сільськогосподарські корпорації — акціонерні підприємства з виробництва
(іноді й переробки) сільськогосподарської продукції.
Переважають сімейні ферми, які в загальній кількості господарств становлять 87%, за площею земельних угідь — 65%, за обсягом реалізації продукції — 60%. В той же час швидко розвиваються корпоративні господарства, які реалізують майже чверть сільськогосподарської продукції.
Сільське господарство США цілком індустріалізоване, технічно оснащене й має високу продуктивність. Науково-технічний прогрес проникає досить успішно і в цю сферу американської економіки; втілюються здобутки біотехно-логії, новітня сільськогосподарська техніка, прогресивні методи господарювання. Водночас сільське господарство знаходиться під особливим захистом уряду, фермери отримують дотації з бюджету, мають податкові пільги і субсидії при експорті. Продуктивність праці в сільському господарстві дуже зросла. Якщо в 1947 р. один працівник сільського господарства США забезпечував продовольством 14 громадян, то зараз — 98 громадян.
Економіка США характеризується високою динамічністю розвитку наприкінці XX ст. Хоч Сполучені Штати, як і всі країни з ринковою економікою, не позбавлені впливу економічного циклу, їх економічний розвиток відрізняється відносно більшою стабільністю порівняно з деякими іншими країнами. Такого глибокого падіння виробництва, як підчас «великої депресії» 1929-1933 pp. в США більше не спостерігалося. Кризові ситуації в другій половині XX ст. відбувалися в 60-х роках, на початку 70-х і 80-х років. Найбільші відчутною була криза 1973-1975 років, коли ВНП скоротився на 4%, промислове виробництво — на 10%. Ця криза була значною мірою обумовлена світовою енергетичною кризою внаслідок різкого зростання цін на нафту. Похитнулися позиції долара, він був девальвований, і уряд США відмовився від обов'язкового його обміну на золото, що суперечило рішенням Бреттон-Вудської конференції.
З середини 80-х років економічні реформи, задіяні урядом (про них буде сказано нижче), призвели до суттєвого повороту в розвитку американської економіки. Швидке піднесення значення в світовій економіці наукоемких, високо-технологічних галузей .жробництва, в яких США мають безперечну перевагу, сприяло прискоренню їх розвитку і нарощуванню відриву від своїх конкурентів. Особливо сприятливими для розвитку економіки виявилися 90-ті роки. Після нетривалої затримки в 1991 р. американська економіка показала стабільно високі темпи протягом десяти років, що визнається фахівцями як безпрецедентне явище. Наступна таблиця дає уяву про розвиток економіки США в 90-х роках:
Темпи розвитку економіки США в 90-х роках, %
| 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
ВВП | - 1,0 | 2,2 | 2,4 | 3,8 | 2,3 | 3,7 | 3,9 | 4,3 | 4,2 | 5,0 |
Виробництво | ... | 3,1 | 2,7 | 4,0 | 2,7 | 3,6 | 4,2 | 4,3 | 4,2 | ... |
[Джерело: МЭ и МО, №10, 1998, с. 116; МЭ и МО, №4, 2001, с.2; МЭ и МО, №8, 2001, с.70; http: www. IMF. Annual Report 2000, p. 12.]
Успішний розвиток економіки в 90-ті роки пояснюється, насамперед, чітким спрямуванням інвестицій на технології, що забезпечують прискорення реакції фірм на зміни кон'юнктури ринку. В структурі виробничого накопичення до 40% становлять вкладення в інформаційні технології. Зростають обсяги інвестицій також в інші сфери виробництва. Частка чистих внутрішніх інвестицій складає 5,4% від ВВП і зросла за 90-ті роки. Приріст приватних капіталовкладень становив в 1999 р. 10,1%, а в 2000 р. навіть 12,6%, що є дуже високим показником. Особливо швидко зростають так звані венчурні інвестиції, тобто капіталовкладення в інноваційне виробництво; за останні десять років їх обсяг збільшився з 5 млрд. дол. до 100 млрд. дол. Крім того, як вже відзначалося, існує великий приток іноземних інвестицій в економіку США.
Іншим фактором, що сприяв високим темпам зростання економіки США в останнє десятиліття, є розширення споживчого попиту населення. Він є наслідком зростання добробуту значної частини американців. Доход американської сім'ї перевищує сьогодні 40 тис. доларів на рік. Частка володарів індивідуальних домів в 2000 р. становила 68%.
На зростання купівельної спроможності населення впливає відносно невисокий рівень безробіття, який мав, до того ж, тенденцію до зниження. Те ж саме можна сказати й про рівень інфляції, що впливає на ринкові ціни.
Динаміка рівнів інфляції й безробіття в США в 90-ті роки, %
| 1993 | 1996 | 1998 | 1999 | 2000 |
Рівень інфляції Рівень безробіття | 2,7 6,9 | 1,8 5,4 | 1,2 4,5 | 1.5 4,2 | 4,2 |
[Джерело: МЭ и МО, №4, 2001, с. 26.]
Розширення внутрішнього ринка, зростання інвестицій в економіку сприяли її перебудові на основі новітніх технологій. Це призвело до суттєвого зростання продуктивності праці: в 90-ті роки вона зростала вдвічі швидше, ніж у 80-ті роки; її щорічні темпи складали у середньому 2,8%.
Отже, 90-ті роки стали для Сполучених Штатів тривалим періодом безпрецедентного піднесення економіки, що обумовлено низкою чинників. Технологічні інновації, глобалізація бізнесу, різке зростання венчурного капіталу сприяли підвищенню продуктивності праці та прискоренню темпів росту економіки без суттєвого підвищення інфляції. Зростання продуктивності праці призвело до зниження виробничих витрат.
Значний внесок у зростання економічної потужності США здійснюють ТНК. Завдяки їх діяльності утворилося явище, яке все частіше називають «другою еко-номікою США». Вона є наслідком безперервного зростання прямих зарубіжних інвестицій, що вкладають їх ТНК в зарубіжні країни, створення там філій та дочірніх підприємств. Це пов'язує економіку США із світовими ринками ще тісніше, полегшує туди проникнення американських товарів та послуг та сприяє зворотному притоку капіталу у вигляді відрахування від доходів на інвестиції. В 2000 р. обсяг ГШ американськими компаніями дорівнював 2136 млрд. дол. або 35% всіх американських приватних активів за кордоном. За один лише 1999 рік зарубіжні активи США збільшилися на 24%, що також безпрецедентно.
Нарешті, піднесенню позицій США в світовій економіці сприяє гнучка й ефективна економічна політика уряду, яка кожного разу виводила країну з кризових становищ й надавала імпульсу для нового прискорення.
Економічна політика уряду США
Як вже відзначалося в попередньому розділі, для США притаманна в цілому ліберальна модель втручання держави в оперативну економічну діяльність. Державний сектор в економіці досить незначний порівняно з іншими країнами. Регулююча роль держави здійснюється через встановлення ставок податків, балансування бюджету, політику депозитних ставок кредитних закладів, встановлення пільг та обмежень для певних груп виробників та галузей виробництва тощо. 11 роте в ситуаціях, коли економіка країни опиняється перед загрозою спаду, а тим більше — кризи, уряд виявляє значно більшу активність і рішучість у проведенні антикризових заходів; його активність залишається також високою, коли необхідно надати національній економіці додаткового імпульсу для збереження та зміцнення позицій на світовому ринку.
Яскравим прикладом втручання уряду в економічні процеси була політика президента Ф. Рузвельта, яка дозволила подолати кризу 1929-1933 pp. Ця політика мала підґрунтям економічну теорію Дж. Кейнса про регулюючу роль держави, від чого отримала назву «кейнсіанства». Кейнсіанська програма передбачає збільшення витрат держави для забезпечення зайнятості (в ті роки, — зокрема, за рахунок розширення громадських робіт, витрат на цивільне будівництво), для стимулювання попиту з боку населення і т.п. Кейнсіанство запроваджувалося і в перші повоєнні десятиліття і в цілому воно себе виправдовувало майже до початку 70-х років.
Криза 1973-1975 pp. виявила необхідність переходу до інших методів регулювання економіки. Сполучені Штати до цього часу вже втратили майже неподільні позиції в світовій економіці, їх частка у світовому виробництві знизилася під натиском європейських країн та Японії, почав втрачати силу долар, зросла інфляція. В таких умовах президент Р. Рейган запропонував нову програму, яка базувалася на монетаристській теорії американського економіста М.Фрідмена. Суть теорії монетаризму — в послабленні втручання держави в економіку. Монетариста дійшли до висновку, що регламентація основних параметрів економічного процесу сковує ініціативу бізнесменів, обмежує їх операційні можливості. Тому в основі нової політики, яка називалася «Нові засади для Америки», містилася всіляка підтримка приватного підприємництва. Були суттєво знижені ставки подоходного податку; корпорації одержали значні податкові пільги; пом'якшилася регламентація уряду щодо підприємницької діяльності; приборкана інфляція завдяки обмеженням в кредитно-грошовій політиці. Ці заходи одержали неофіційну назву «рейганоміки».
Застосування монетаристських заходів надало американській економіці нового імпульсу. Темпи зростання реального ВНП підвищилися до 3-4% на рік, знизилася інфляція й безробіття. Інвестиції в інформаційні технології зростали щороку в середньому на 13% [55, с. 377].
«Рейганоміка» діяла ефективно майже до кінця 80-х років, коли виявився черговий спад в американській економіці. Темпи зростання виробництва різко знизилася. Державний бюджет зводився із значним дефіцитом (не в останню чергу — через зниження надходжень податків), сформувалося велике від'ємне сальдо платіжного балансу по поточних операціях. Погіршилося становище найбідніших і незахищених верств населення через скорочення витрат на соціальні потреби. Інвестиційна активність в країні помітно впала.
Уряд Б. Клінтона повернув від монетаризму до політики, яку називають «не-окейнсіанством». Вона не передбачає такої жорсткої регламентації економічної діяльності, як класичне кейнсіапство, проте активізує роль уряду в економічній сфері. Головною метою уряду визначалося сприяння притоку інвестицій в економіку. Зросли обсяги державних вкладень в основний капітал країни. Основна увага приділялася заохоченню інвестування в новітні галузі виробництва, які визначають науково-технічний прогрес. Майже половина інвестицій прямувала-ся на купівлю комп'ютерів; на оновлення парку електронної техніки йшло до чверті всіх інвестицій [55, с. 379]. Збільшилися соціальні витрати держави, особливо на охорону здоров'я й освіту. Водночас підвищилися податки.
Успіх неокейнсіанської політики продемонструвала динаміка основних показників економік*! в 90-х роках. Наприкінці десятиріччя вперше з'явилася тенденція зменшення державного боргу США: з 3,8 трлн. дол. в 1998 р. до 3,4 трлн. дол. в 2000 p. Проте деякі експерти й політики висловлюють побоювання за перспективи подальшого «безхмарного» розвитку американської економіки, її зліт в 90-ті роки, як вважає багато хто з них, згрунтувався на нечуванному «бумі» інвестування в інформаційні технології. Коли цей «бум» пройде (через насичення інформа тивною технікою американського ринку), то темпи економічного розвитку можуть різко загальмувати. Ці побоювання в певній мірі виправдовує уповільнення темпів розвитку економіки США в другій половині 2000 р. Події 11 вересня 2001 р. (теракт) додали нервування й невпевненості щодо її розвитку. Втім, поки що немає підстав сподіватися на різке скорочення попиту на засоби електронної інформації й іншу новітню техніку на американському ринку в найближчі часи.
Новий президент США Дж. Буш-молодший має намір повернутися до основних засад економічної політики свого батька, який був прихильником монетаризму. Його програма, яка також має назву «Нові засади», передбачає, перш за все, зниження податків, скасування податку на спадщину, ставки якого досягли 50%. Встановлюються податкові пільги на наукові розробки й дослідження. Бюджетна програма передбачає жорстку економію, що має й надалі скорочувати державний борг. На відміну від «рейганоміки» адміністрація Дж. Буша обережніше ставиться до скорочення витрат на соціальні потреби; будуть мати підтримку пенсійна система і система медичного обслуговування людей похилого віку «Медікейр». Розроблено п'ятирічну програму освіти для дітей з бідних сімей, 70% яких не вміють читати навіть у четвертому класі.
Структура бюджету, прийнята адміністрацією Дж. Буша, має такі показники витрат: національна оборона — 30%, освіта — 24%, охорона здоров'я — 20%; енергетика й охорона довкілля — 9%, боротьба із злочинністю й наркоманією — 9%.
Ліберальна модель економіки не передбачає наявності великої частки державних підприємств. Але й вони є у США. їх основні типи: державні корпорації — акціонерні товариства, увесь капітал який належить державі; державні підприємства неакціонерного типу; державні підприємства й заклади у соціальній сфері; змішані державно-приватні підприємства.
Крім урядових закладів, адміністрації президента на регулювання американської економіки великий вплив здійснює Федеральна резервна система (ФРС) — орган, який формально підпорядковується не президентові, а Конгресу. ФРС контролює діяльність комерційних банків, які входять в ЇЇ систему. Вона впливає на бюджетну політику, контролює грошово-кредитну сферу. Основним напрямком, що привертає увагу ФРС, є динаміка агрегатів грошової маси й рівень процентних ставок на кредитному ринку.
Зовнішньоекономічна політика США спрямована на зміцнення їх позицій в світовій економіці. Вона здійснюється як через механізм діяльності ТНК, так і відстоюванням інтересів США їх представниками в міжнародних організаціях. Зокрема, США постійно відстоюють політику відкритої торгівлі, фрітредерства з метою доступу своїх товарів на міжнародні ринки. Водночас вони (всупереч принципам цієї політики) зводять протекціоністські бар'єри для обмеження свого ринку від товарів своїх конкурентів. Часто таке обмеження приймає форми антидемпінгових заходів, спонукання торговельних партнерів до «добровільного» обмеження експорту. Така політика пояснюється величезним дефіцитом зовнішньоторговельного балансу.
Більшість експортних угод в США здійснюються без особливого дозволу з боку уряду. Проте в деяких випадках необхідно мати дозвіл на експорт у формі ліцензування. Одержання ліцензії необхідно в ситуаціях, пов'язаних з національною безпекою, зовнішньою політикою, нерозповсюдженням ядерної зброї та інших товарів стратегічного призначення. США жорстко обмежують експорт в деякі країни аж до встановлення ембарго. Свого часу було заборонено експортувати товари й послуги в Іран, Ірак, на Кубу, в Лівію, Північну Корею, Югославію, Судан, Афганістан. В країни, проти яких США ввели торговельні санкції, американці можуть експортувати (при наявності ліцензії) лише продовольство, медикаменти й медичне устаткування.
США надають великого значення участі в інтеграційних процесах. Як вже відзначалося, основні напрямки їх міжнародної економічної інтеграції — американські континенти (з перспективою розширення НАФТА на всю Латинську Америку) й Азіатсько-Тихоокеанський регіон (з перспективою утворення АТЕС на спільний ринок).
В процесі глобалізації США претендує на світове економічне лідерство; ці претензії виправдовуються їх величезним економічним потенціалом і стабільно позитивною динамікою зростання американської економіки.
Особливості ділової етики
Досягнення американської економіки не в останню чергу залежить від ділових якостей американських бізнесменів, яких відрізняє цілеспрямованість, рішучість і наполегливість. Ці риси почали формуватися ще в ті часи, коли перші поселенці долали труднощі освоєння невідомої країни. Протестантська релігія, що є переважаючою в американському суспільстві, освячує сумлінну працю як одне з головних покликань людини. В праці американці підтримують такий високий темп і напругу, які незвичні і часто непідсильні для багатьох інших народів. Вислів «час — це гроші», що був сформульований американським вченим Бенджаміном Франкліном ще у XVIII ст., і сьогодні є провідним гаслом американського бізнесмена. Його головна мета — заробити якомога більше і якомога скоріше, використовуючи для цього наполегливу працю, швидкість дій і владу грошей.
Американці за своєю природою індивідуалісти; вони люблять діяти самостійно, але й ризик беруть на себе. В ділових стосунках вони не сентиментальні, вміють керувати своїми емоціями, хоча й демонструють свою відкритість та дружність по відношенню до партнера. Вони недолюблюють зовнішні формальності(одежа, ритуал і т.п.),проте прискіпливі щодо кожного пункту контракту. Американський бізнесмен намагається з першої ж зустрічі з партнером домогтися від нього принципової згоди на контракт (на своїх, звісно, умовах), а деталі контракту розробили потім. Цінування часу робить їх нетерплячими, і часто вони грубо тиснуть на партнера, який вагається з прийняттям рішення [Див.докладніше: 44, с. 234—248].
Американці наполегливо й енергійно відстоюють свою точку зору підчас переговорів, не бажаючи втратити хоч чого-небудь із своєї вигоди. Проте вони раціоналістичні і йдуть на компроміс, коли здобуття кращого варіанту неможливе. Уклавши угоду, вони чесно дотримуються її виконання й вимагають того ж від партнера. Якщо ж партнер починає хитрувати, не виконує хоча б один з пунктів контракту, американський бізнесмен діє безжалісно й негайно доводить справу до суду. В партнері американський бізнесмен насамперед цінує професійність і компетентність.
До недоліків американців, що утруднюють їх переговори з іноземцями, належить їх впевненість у тому, що Америка — найкраща в світі країна, а долар — най-могутніша сила, що перевершує всі докази. Тому вони часто зневажливі до чужої культури, звичаїв, тобто до етики інших. Вони рідко утруднюють себе вивченням мови іноземного партнера, більшість переговорів ведеться англійською.
Концепція ділової етики у США суттєво збагатилася за останні два десятиліття. Хоча в Америці не відступилися від прагнення одержати прибуток, але почали відчувати хитність абсолютизації прибутку як тільки однієї цілі і соціальної ві/щовідальності бізнесу. Відбувається трансформація громадської думки щодо цілей бізнесу; все більше вважають, що бізнес повинен мати більшу соціальну спрямованість. Все частіше в засобах масової інформації йде мова про необхідність врівножувати інтереси бізнесу з інтересами простої людини, з екологічним благополуччям і т.п.
Американський уряд і Конгрес реагують на ці настрої, встановлюючи більш жорсткі стандарти щодо якості продукції, забруднення довкілля відходами виробництва тощо. За порушення законодавства корпорації заплатили у вигляді штрафів десятки мільйонів доларів, багато хто з безпосередніх винуватців навіть опинився за ґратами. Доведена дефектність тієї чи іншої моделі, наприклад, телевізора, призводить до негайної її заборони до продажу на американському ринку.
Однак ні суворість, ні численність законів виявилася не взмозі викоренити правопорушення в економічній сфері. А тому зростає уявлення про необхідність підходу до вирішення цієї проблеми шляхом :;міцнения у масовій свідомості нових або ж забутих старих морально-етичних орієнтирів та принципів, «оздоровлення» філософії підпріи-мництва. У сучасній концепції ділової етики головною с проблема соціальної відповідальності бізнесу, становлення нової корпоративної культури, яка враховує необхідність не тільки збільшення прибутку, але й адекватне задоволення потреб суспільства, всього соціального середовища, в якому функціонує корпорація.
Поки що розкіш поступитися частиною прибутку заради додержання високих етичних і моральних норм доступна небагатьом корпораціям. Але позитивні приклади все ж таки є. Одним з них може слугувати поведінка відомої компанії «Проктор енд Гембл», одного з найбільших виробників засобів особистої гігієни. У 1980 році американський центр контролю над захворюваннями, а також Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів виявили, що використання одного з видів продукції цієї компанії пов'язане з розвитком у споживачів токсичного синдрому. На розробку, рекламу і просування па ринок даної продукції компанія витратила 20 років і 74 млн. дол. Проте у короткий строк компанія оцінила ситуацію, після чого, використовуючи засоби масової інформації, розгорнула компанію по вилученню з ринку своєї продукції і відшкодуванню збитків споживачам. Втративши більшу частину доходів, компанія ще більше придбала за рахунок зміцнення довіри до себе з боку споживачів.
Але часто бувають випадки іншого роду. Так, компанія «Файрстоун» відмолилася визнати претензії тисяч споживачів, що стосуються автомобільних покришок серії «500». За їх незадовільної якості трапилися сотні аварій, в тому числі 34 із смертельними випадками. Компанія «Форд» уникнула відповідальності за життя 500 водіїв, які згоріли внаслідок аварії фордівських моделей «Пінто», що сталося через навдалу конструкцію паливного баку.
Ви ж таки сьогодні багато американських корпорацій активно декларують свою відданість високим етичним принципам. При наймі на роботу кожному службовцю вручається пам'ятка про правила поведінки, про важливість підтримки честі фірми у суспільстві.
Інтереси України в США
Сполучені Штати Америки є стратегічним партнером України. Цей вибір обумовлюється, перш за все, виключно великою роллю США у світовій економіці й політиці. Жодна важлива подія в світі сьогодні не обходиться без прямої або опосередкованої участі Сполучених Штатів. Глобалізація світових процесів, в тому числі економічних, призводить до того, що від стану економіки США у великій мірі залежить економічна ситуація в решті держав світу, в тому числі й в Україні. Україна об'явила себе без'ядерною, нейтральною державою, добровільно відмовилася від ядерної зброї. Гарантом її безпеки розглядаються Сполучені Штати.
Україна сподівається на підтримку США свого прагнення до вступу у міжнародні економічні організації, такі, як Світова торговельна організація, де авторитет Сполучених Штатів стоїть дуже високо. Від позиції США в Міжнародному валютному фонді, МБРР та ЄБРР багато де в чому залежать можливості України одержати кредити й фінансову допомогу.
Ринок США дуже привабливий для українських виробників, тому Україна зацікавлена в розширенні товарообігу між нашими державами. В 1992 р. була укладена торговельно-економічна угода між Україною і Сполученими Штатами. В 2000 р. експорт українських товарів у США складав 725 млн. дол., імпорт — 360 млн. дол.; таким чином, позитивне сальдо дорівнювало 365 млн. дол. За обсягом товарообігу США посідають четверте місце в українській зовнішній торгівлі після Росії, Німеччини та Туркменістану. На США припадає 4% нашого товарообігу.
Україна експортує в США переважно чорні метали й продукцію хімічної промисловості. В групі чорних металів в нашому експорті зростає частка чавуну (68% в 200 p.), тоді як частка сталі падає. Це невигідно для нас; така ситуація складається через рішення судової влади США, що звинувачує українських металургів у демпінгу, а також підозрює Україну в «піратському» виробництві компакт-дисків. Взагалі, наші товари на американському (як і на європейському) ринку часто підлягають дискримінації, оскільки Україна ще остаточно не визнана як країна з ринковою економікою.
Імпорт наш із США складається з машин, обладнання й продовольчих товарів.
Товарообіг між нашими країнами розвивається повільно, що не відповідає потенційним можливостями обох партнерів. За період 1995-2000 pp. він збільшився в 1,2 рази, тоді як товарообіг з Німеччиною — в 1,7 рази, з Італією — в 3,5 рази. Правда, в 2000 р. наш експорт в США збільшився на 70%.
В торгівлі послугами частка США вище, ніж в торгівлі товарами. В нашому експорті послуг США посідають друге місце (після Росії) — 123 млн. дол., в імпорті перше — 268 млн. дол.
Великі сподівання має Україна щодо залучення інвестицій зі США. Поки що загальний обсяг ПИ в Україні дуже обмежений — 3,9 млрд. дол.; проте Сполучені Штати посідають тут перше місце, їх інвестиції дорівнюють 636 млн. дол. Зокрема, інвестиції в нашу економіку здійснила така відома компанія, як «Пепсіко», яка налагодила виробництво безалкогольних напоїв; розгорнута мережа кафе «Піцца-Хат». Угода про захист інвестицій між Україною і США укладена в 1992 р.
Безумовно, що із вступом України до СТО можливості українського експорту суттєво покращають, в тому числі і на ринок США. Крім того (і це основне) на розвиток економічного співробітництва між нашими країнами позитивний вплив буде мати відбудова й реформування економіки України.
- Isbn 966-8568-51-6
- 1. Яке місце займає «Міжнародна економіка» в економічній науці?
- 2. У чому полягає предмет «Міжнародної економіки» як самостійної дисципліни?
- 3. Як складаються відносини України із міжнародною економічною спільнотою?
- 1. Міжнародна торгівля товарами та послугами /. /. Загальна характеристика та базові поняття
- 1 .Значення має міжнародна торгівля в системі міжнародної економіки
- 1.1.2. В чому полягають специфічні риси міжнародної торгівлі?
- 3. Товарна та географічна структурою міжнародної торгівлі
- 1.1.4. Яка існує класифікація ринків?
- 1.1.5. Яка існує класифікація товарів?
- 1.1.7. В чому полягає сутність умов торгівлі?
- 1.1.8. Що розуміють під еластичністю експорту та імпорту?
- 1.1.9. Як впливає на міжнародну торгівлю економічне зростання?
- 1.1.10. В чому полягає міжнародний баланс попиту та пропозиції?
- 1.2. Основні теорії розвитку міжнародної торгівлі
- 1.2.1. В чому полягають сутність теорії меркантилізму, її значення та обмеженість?
- 1,2.2. В чому полягають сутність теорії абсолютних переваг, її позитивні та негативні риси?
- 1.2.3. В чому полягають сутність теорії порівняльних переваг, її значення та недоліки?
- 1.2.4. В чому полягає сутність
- 1.2.5. Які є альтернативні теорії міжнародної торгівлі?
- 1.3. Методи регулювання міжнародної торгівлі 1.3.1. Які існують основні типи торгівельної політики?
- 1.3.2. В чому полягають тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі?
- 1. За способом стягування:
- 3. За характером:
- 4. За походженням:
- 133. Що являють собою митна вартість •і 'а країна походження товару?
- 1.3.4. Які є економічні наслідки введення мита?
- 1.3.5. В чому сутність нетарифных методів регулювання міжнародної торгівлі?
- 1.3.6. В чому полягають кількісні обмеження як форма нетарифного регулювання міжнародної торгівлі?
- 1.3.7. В чому полягають приховані види торгівельних обмежень?
- 1.3.8. В чому полягають фінансові методи торгівельної політики?
- 1.3.9. Які особливості розвитку митно-тарифного регулювання
- 1.4. Світові товарні ринки 1.4.1. Якою є система класифікації товарів в міжнародній торгівлі?
- 1.4.2. Що являють собою світові ціни на промислові і сировинні товари?
- 1.4.3. Які е особливості світових ринків промислових товарів?
- 1.4.4. Які е особливості світових ринків сировинних товарів?
- 1.4.5. В чому полягають особливості зовнішньої торгівлі України товарами?
- 1.5. Міжнародна торгівля послугами
- 1.5.2. Які існують способи здійснення міжнародних операцій
- 1.5.3. Якими є масштаби сучасної міжнародної торгівлі послугами?
- 1.5.4. Які є особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок?
- 1.5.5. Яким є стан та перспективи зовнішньої торгівлі України
- 2. Міжнародний рух чинників виробництва
- 2.1. Міжнародний рух капіталу 2.1.1. Що являє собою міжнародний рух чинників виробництва?
- 2.1.2. В чому полягають суть та форми міжнародного руху капіталу?
- 2.1.3. В чому полягають суть та основні форми міжнародного кредиту?
- 2.1.4, Які е нові форми міжнародного кредитування?
- 2.1.5. У чому полягають суть тик та критерії транснаціоналізаціг?
- 2.1.6. В чому суть пзі?
- 2.1.7. Які е основні чинники прямого зарубіжного інвестування?
- 2.1.8. В чому полягає суть технологічного трансферу?
- 2.1.9. В чому полягають основні тенденції розвитку ринку міжнародних прямих інвестицій?
- 2. /. 10. В чому полягають наслідки пзі?
- 2.1.11. Якими є перспективи і проблеми пзІв економіку України?
- 2.2. Міжнародна міграція робочої сили
- 2.2.1. В чому полягають причини міжнародної міграції робочої сили?
- 2.2.2 Як визначаються основні етапи міжнародної міграції
- IV етап розвитку міжнародної міграції робочої сили розпочався після II світової війни і триває понині.
- 2.2.3. Що являють собою сучасні центри притягання робочої сили?
- 2.2.4. Які є наслідки переміщення трудових ресурсів?
- 2.3. Міжнародна передача технологій
- 2.3.1. В чому полягають сутність та форми міжнародного технологічного обміну?
- II. Нематеріальні види технологій:
- 2.3.2. Які особливості притаманні міжнародному технологічному обміну в сучасних умовах?
- 2.33. Якими е особливості міжнародної ліцензійної торгівлі?
- 2.3.4. Що являють собою об'єкти ліцензій?
- 2.3.5. В чому полягає сутність міжнародних ліцензійних угод?
- 2.3.6. Якими е форми ліцензійних платежів?
- 2.3.7. Якими е особливості міжнародного ринку інжинірингових послуг?
- 2.3.8. В чому полягає сутність міжнародного договору на консультативний інжиніринг?
- 2.3.9. Що являють собою умови надання інжинірингових послуг?
- 2.3.10. Які е особливості міжнародного технологічного обміну
- 3. Національна економіка та світогосподарська система. Міжнародна економічна інтеграція
- 3.1. Національна економіка в системі світового господарства. Класифікація країн світу
- 3.1.1. Яке місце посідає національна економіка в системі світового господарства?
- 3.1.2. В чому полягає регіональний підхід до класифікації країн світу?
- 3.1.3. В чому полягає типологічний підхід до класифікації країн світу?
- 3.1.4. Як виявляються етнокультурні особливості країн у сфері світової економіки?
- 3.1.5. Що відносять до специфічних рис економіки розвинутих країн?
- 3.1.6. В чому полягають особливості динаміки економіки розвинутих країн?
- 3.1.7. В чому полягають особливості економічної структури
- 3.1.8. Якими є основні риси країн з перехідною економікою?
- 3.1.9. В чому полягають економічні реформи перехідного періоду?
- 3.1.10. Якими рисами характеризується динаміка розвитку й структура економіки країн з транзитивною економікою?
- 3.1. І і. В чому полягає загальний характер економіки країн, що розвиваються?
- 3.1.12. Які фактори економічного розвитку характеризують країни,
- 3.1.13. В чому полягають основні економічні проблеми країн,
- 3.1.14. В чому полягає механізм інтегрованості країн, що розвиваються, у світову економіку?
- 3.1.15. В чому полягають регіональні особливості країн, що розвиваються?
- 3.2. Сутність та цілі інтеграційних процесів. Рівні інтеграції та регіональні інтеграційні угрупування
- 3.2.1. В чому полягає сутність інтеграційних процесів?
- 3.2.2. Які існують рівні міжнародної економічної інтеграції?
- 3.2.3. В чому полягають особливості європейських інтеграційних процесів?
- II. Європейська асоціація вільної торгівлі
- IV. Умови та передумови загальноєвропейської економічної інтеграції
- 3.2.4. Які е особливості розвитку економічних взаємозв'язків у Північній Америці?
- 3.2.5. В чому полягає специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів?
- 3.2.6. Які відмітні риси економічної інтеграції в Азії?
- 3.2.7. Які основні економічні угрупування існують в Африці?
- 1. Світова валютно-фінансова система та принципи її функціонування
- 1.1. Валюта та валютні курси 1.1.1. Що таке валюта та які е її види?
- 1.1.2. В чому полягає суть «обмінного валютного курсу»-і які є кількісні показники валютного курсу?
- 1.1.3. Які існують розрахункові види валютних курсів?
- 1.1.4. Що таке ціна валюти та які е п види?
- 1.1.5. Які чинники визначають попит і пропозицію валюти?
- 1.1.6. Як визначається крос-курс і тристоронній арбітраж?
- 1.1.7. Як визначаються ціни іноземних товарів та послуг у національній валюті?
- 1,2. Платіжний баланс та валютні курси 1.2.1. В чому суть міжнародних розрахунків?
- 1.2.2. Які є основні форми міжнародних розрахунків?
- 1.2.3. В чому полягає суть та якою є структура платіжного балансу?
- 1.2.4. В чому полягає зміст рахунку поточних операцій?
- 1.2.6. В чому полягає зміст рахунку офіційних резервів?
- 1.2.7. Які чинники впливають на стан платіжного балансу?
- 1.2.8. Як здійснюється балансування статей платіжного балансу?
- 1.2.9. Який зв'язок між станом платіжного балансу і позицією національної валюти?
- 1.2.10. В чому полягають основні проблеми конвертованості гривні?
- 1.2.11. Які чинники впливають на валютний курс?
- 1.2.12. Для чого здійснюють прогнозування валютного курсу?
- 1.2.13. Як здійснюється прогнозування на основі паритету купівельної спроможності валют?
- 1.2.14. Як здійснюється прогнозування на основі відмінностей у відсоткових ставках?
- 1.2.15. В чому полягає значення аналізу платіжного балансі/ для прогнозування валютного курсу?
- 1.3. Еволюція валютної системи 1.3.1. Які існують варіанти валютної політики?
- 1.3.2. В чому полягають система «золотого стандарту» та Бреттон-Вудська валютна система?
- 1.33. Якими є принципи Ямайської валютної системи?
- 1.3.4. Як відбувається вибір конкретної валютної політики?
- 1.3.5. У чому полягає валютна політика України?
- 1.4. Міжнародні фінансові ринки
- 1.4.2. Якими є особливості спотового ринку і обмінного курсу «спот»-?
- 1.4.3. В чому полягає специфіка форвардного ринку і форвардного курсу?
- 1.4.4. Які відмітні риси визначають ф'ючерсний ринок та ф'ючерсний курс?
- 1.4,5. Що таке валютні опціони?
- 1.4.6. В чому полягає суть спекулятивних валютних операцій?
- 1.4.7. Що таке валютні ризики?
- 1.4.8. Яким чином здійснюється урядове втручання в діяльність валютних ринків?
- 1.4.11. Які чинники впливають на зміни величини відсоткових ставок?
- 1.4.12. Що являє собою відсотковий арбітраж?
- 1.4.13. Як впливає відсотковий арбітраж на форвардні і спотові обмінні курси?
- 1.4.14. Як впливає інфляція через відсоткові ставки на валютний курс?
- 1.4.15. Що собою являє рівновага міжнародних ринків капіталів?
- 6. Розмір відсоткової ставки.
- 1.4.18. Які особливості зовнішньої заборгованості України?
- 1.4.19. Як здійснюється міжнародна офіційна допомога країнам,
- 1.4.20. Яким е місце та в чому полягають функції фондового ринку
- 1.4.21. Що таке інвестиційний капітал?
- 1,4.22. Хто є постачальниками й споживачами інвестиційного капіталу?
- 1.4.23. Які посередники існують на ринку цінних паперів?
- 1.4.24. В чому полягає ризик інвестування?
- 1.4.25. Які відомі етапи розвитку світових фондових ринків?
- 1.4.26. Які існують головні тенденції сучасного розвитку світового фондового ринку?
- 1.4.27. В чому полягає суть і яка є класифікація цінних паперів?
- 1.4.28. Що таке акції?
- 1.4.29. Яким є сучасний світовий ринок акцій?
- 1.4.30. В чому суть облігацій?
- 1.4.31. Яким е сучасний світовий ринок боргових цінних паперів?
- 1.4.32. Що таке фінансовий дериватив?
- 1.4.33. Яким е сучасний світовий ринок деривативів ?
- 1.4.34. Що слід розуміти під первинним ринком цінних паперів?
- 1.4.35. Що слід розуміти під вторинним ринком цінних паперів?
- 1.4.36. Які нові тенденції в організації діяльності світових фондових бірж?
- 1. Перехід на електронну торгівельну систему.
- 3. Об'єднання класичних фондових і деривативних бірж.
- 1.4.37. В чому полягає суть позабіржового ринку цінних паперів?
- 1.4.38. Якими е принципи формування портфеля акцій інвестора?
- 1.4.39. Які принципи визначають стратегію поведінки інвестора у випадку продажу своїх акцій?
- 1.4.40. Якими основними показниками визначається діяльність ринку цінних паперів?
- 1.4.41. Які є основні показники діяльності ринку цінних паперів за методом обчислення?
- 1.4.42. Як визначається ринкова вартість акції на фондовому ринку?
- 1.4.43. Як зробити оцінку вартості облігації?
- 1.4.44. В чому полягають основні завдання реформування на фондовому ринку України?
- 1.4.45. В чому полягає суть фондової політики держави?
- 1.4.46. На яких основних принципах можливе ефективне функціонування фондового ринку України?
- 1.4.47. Яким є механізм державного регулювання фондового ринку України?
- 1.5. Особливості міжнародного фінансового менеджменту 1.5.1. В чому полягає суть міжнародного фінансового менеджменту?
- 1.5.3. Якими є особливості фінансового менеджменту тнк?
- 1.5.4. Якою є специфіка зовнішнього середовища прийняття рішень
- 1.5.5. Якими е особливості бухгалтерського обліку в тнк?
- 1.5.6. Як здійснюється управління валютним ризиком?
- 1.5.7. Що таке капітальне бюджетування?
- 1.5.8. Які існують головні ризики при прийнятті рішень про пзі?
- 1.5.9. Як здійснюється управління портфелем зарубіжних цінних паперів?
- 1.5.10. Що таке хеджирування?
- 1.5.11. Як здійснюється управління політичним ризиком?
- 1.5.12. Що являє собою чинна капітальна політика?
- 1.5.13. Як здійснюється транснаціональне фінансування?
- 1.5.14. Як здійснюється фінансування міжнародної торгівлі?
- 1.5.15. Якою є дивідендна політика корпорації?
- 1.5.16. Що повинен вміти фінансовий менеджер міжнародної компанії?
- 2. Регулювання міжнародної мікро- та макроекономіки
- 2.1. Регулювання міжнародної торгівлі
- 2.1.1. Що являє собою cot, яка її роль в регулюванні міжнародної торгівлі товарами?
- 2.1.2. Як здійснюється міждержавне регулювання торгівлі послугами?
- 2.1.3. Що являє собою юнктад, яке місце вона займає в регулюванні міжнародної торгівлі?
- 2.1.4. Які цілі та функції Міжнародного торговельного центру?
- 2.1.5. Які цілі та функції юнсітрал?
- 2.2. Регулювання міжнародного руху чинників виробництва
- 2.2.1. Що являють собою багі-мцуіс, яке місце вони займають в регулюванні міжнародного інвестування?
- 2.2.2. Як здійснюється міжнародне регулювання ринку технологій?
- 2.2.3. Які цілі та функції моп?
- 2.3. Регулювання міжнародної макроекономіки
- 2.3.1. Що являє собою мвф яке місце він займає в здійсненні регулювання міжнародною макроекономгкою?
- 2.3.2. Що являють собою Паризький та Лондонський клуби щодо регулювання зовнішньої заборгованості країн?
- 2.3.3. Якими є цілі та функції Банку Міжнародних Розрахунків?
- 1. Комерційні послуги
- II. Послуги зв'язку
- XII. Інші послуги, які не зазначені вище
- 4.1. Економіка Сполучених Штатів Америки
- 4.2. Економіка Японії
- 4.3. Економіка Федеративної Республіки Німеччина
- 4.4. Економіка Франції
- 4.5. Економіка Великої Британії
- 4.6. Економіка Італії
- 4.7. Економіка Канади
- 5.1. Економіка Російської Федерації
- 5.2. Економіка Китайської Народної Республіки
- 5.3. Економіка Польщі
- 6.1. Економіка нових індустріальних країн
- 6.2. Економіка найменш розвинутих країн