2.1.7. Які е основні чинники прямого зарубіжного інвестування?

На розміри експорту й імпорту ПЗІ впливає ряд чинників:

1) технологічне лідерство, розмір корпорації, рівень кваліфікації ро­бочої сили, переваги в рекламі, яка відображає накопичений досвід міжна­родного маркетингу. Ці чинники є причинами як експорту, так і імпорту ПЗІ, що призводить до перехресних інвестицій;

2) високий рівень концентрації виробництва певного товару в рамках корпорації, великий розмір виробництва на внутрішній ринок, потреба в природних ресурсах (чинники експорту ПЗІ);

3) потреба в капіталі, більш низькі витрати виробництва, більш високий захист внутрішнього ринку і його значний розмір (чинники імпорту ПЗІ). В узагальненому вигляді основні чинники ПЗІ можна представити так: Маркетингові чинники:

1. Розмір ринку.

2. Зростання ринку.

3. Прагнення утримати частку ринку.

4. Прагнення досягти успіху в експорті материнської компанії.

5. Необхідність підтримувати тісні контакти з покупцями.

6. Незадоволеність існуючим станом ринку.

7. Експортна база.

8. Слідування за покупцями.

9. Слідування за конкуренцією. Торговельні обмеження:

1. Торговельні бар'єри.

2. Надання переваги місцевими покупцями вітчизняним продуктам. Вартісні чинники:

1. Прагнення бути ближче до джерел постачання.

2. Наявність трудових ресурсів.

3. Наявність сировини.

4. Наявність капіталу і технології.

5. Низька вартість праці.

6. Низька вартість інших витрат виробництва.

7. Низькі транспортні витрати.

8. Фінансові (та інші) стимули з боку уряду.

9. Більш сприятливі рівні цін. Інвестиційний клімат:

1. Загальне відношення до зарубіжних інвестицій.

2. Політична стабільність.

3. Обмеження на власність.

4. Регулювання валютних ресурсів.

5. Стабільність іноземної валюти.

6. Структура податків.

7. Добре знання країни. Загальні:

1. Очікування високих прибутків.

2. Інші [57, с. 141-145].

Охарактеризовані чинники, що сприяють ПЗІ, конкретизуються при розробці критеріїв вибору приймаючої сторони. Для цього використо­вується система індикаторів, яка включає близько 340 показників і понад 100 оцінок експертів в економічній, юридичній, соціальній та інших галу­зях. Дані аналізу утворюють 10 основних чинників, які дозволяють дати оцінку можливостям країни виступати в якості приймаючої ПЗІ, або утворюють так званий конкурентний потенціал країни. Ці чинники включа­ють в себе:

•• динаміку економіки (економічного потенціалу); •* виробничу потужність промисловості; «» фінансову допомогу з боку уряду; •* динаміку ринку; ** людський потенціал; ** престиж держави; ** забезпеченість сировиною;

«* орієнтацію на зовнішній ринок (експортні можливості); »* інноваційний потенціал; »• суспільну стабільність.

Кожний з перерахованих 10 чинників містить в собі систему конкрет­них показників. Наприклад, при оцінці людського капіталу швейцарські ек­сперти запропонували використовувати 36 показників, до яких входять чи­сельність населення та його динаміка; загальний рівень безробіття; міграція робочої сили в цілому, в тому числі висококваліфікованої; рівень про­фесійної підготовки; мотивація найманих працівників та їх мобільність; ме­неджмент та його професійна адаптація; рівень заробітної плати; державні витрати на освіту на душу населення; рівень робочої сили з вищою освітою; випуск періодичних видань; система охорони здоров'я і т. ін.

Виходячи з даних експертних оцінок, найбільш сприятливі умови мають такі країни (в порядку спадання): США, Канада, Японія, ФРН, Швейцарія.

Прямі зарубіжні інвестиції здійснюються, як правило, через посеред­ництво або кредитування, або придбання акцій на зарубіжні підприємства, які знаходяться значною мірою у власності інвестора або під його контролем.