1.4.4. Які е особливості світових ринків сировинних товарів?

Під сировиною, як правило, розуміють продукти видобувної промис­ловості і сільського господарства. Тому основними ринками сировинних товарів є: ринки продовольства, ринки сільськогосподарської сировини, ринки руд і металів, ринки палива.

Торгівля сировинними товарами характеризується рядом особливостей: *J* попит та пропозиція на сировинні товари залежить від кліматичних умов, природних запасів, політико-економічних криз, особливо в най­важливіших сировинних регіонах. Тому в цілому міжнародна торгівля сировинними товарами характеризується нестабільністю ринку; <• спостерігається довгострокове перевищення пропозиції сировинних товарів над попитом. Це призводить у ряді випадків до сировинної кризи в країнах, що розвиваються, з вузькою сировинною спеціалі­зацією, оскільки експорт сировинних ресурсів забезпечує їм від 50 до 100% експортних доходів;

* партнери прагнуть встановити досить тривалі відносини на основі довгострокових міжнародних контрактів, в яких експортеру забезпе­чується стабільний збут, а імпортеру — гарантоване регулярне поста­чання. На довгострокові контракти припадає близько 30% світового сировинного експорту, при цьому на природний газ — 100%, мідні, олов'яні, свинцево-цинкові концентрати — 90%, кам'яне вугілля — 75%, залізну руду — 60%, марганцеву руду — 30%;

<• купівля-продаж сировинних товарів тісно пов'язана з постачанням інших видів товарів, є частиною комерційних операцій, складних видів зовнішньоекономічного співробітництва (техніко-економічного, на­уково-технічного), великомасштабних угод на компенсаційній основі; *J» знижуються темпи зростання експорту сировинних товарів при абсо­лютному збільшенні розмірів торгівлі даної товарної групи; *»» темпи зростання торгівлі паливом і сировиною мінерального поход­ження випереджають темпи зростання торгівлі продовольством і сільськогосподарською сировиною;

•J* зростає торгівля напівфабрикатами, виготовленими на основі мінераль­ної і рослинної сировини, а також сировиною глибокої обробки/пере­робки і спеціально підготовленими матеріалами підвищеної якості; <* підвищуються вимоги імпортерів до екологічної безпеки товарів, що

поставляються;

<* високий ступінь монополізації. Найбільші торговельні і промислові компанії прагнуть встановлювати монопольно-високі ціни на сиро­винних ринках. При цьому внутрікорпораційні постачання сировини ведуться за зниженими трансфертними цінами;

*J* зростає державне втручання у визначення обсягів, напрямків, форм і методів торгівлі сировинними і продовольчими товарами [12, с. 158-160; 90, с. 108-110; 93, с. 116-120].

Експорт сировинних товарів складає майже 20% світового експорту, а з урахуванням торгівлі напівфабрикатами (чорними і кольоровими ме­талами і хімічними товарами) — близько 40%.

На світовому ринку сировинних товарів за даними Світового банку, до країн, для яких експорт цих товарів є пріоритетним (понад 50% загаль­ного обсягу експорту товарів і послуг), відносяться: Албанія, Болівія, Бот­свана, Бурунді, В'єтнам, Гайана, Гана, Гваделупа, Гвінея, Гондурас, Грен­ландія, Заїр, Замбія, Ісландія, Куба, Ліберія, Мавританія, Мадагаскар, Малі, Монголія, Намібія, Нігер, Нікарагуа, Нова Зеландія, Перу, Руанда, Самоа (США), Свазіленд, Сомалі, Судан, Танзанія, Того, Уганда, Чад, Чилі, Екваторіальна Гвінея.

У міжнародній торгівлі до продовольчих товарів, відповідно до СМТК, відносять:

<» продовольчі товари і живі тварини (розділ 0): живі тварини, м'ясо і м'ясопродукти; молочні продукти і яйця; риби і морепродукти; зернові і продукти з зерна, овочі і фрукти; цукор і мед; кава, чай, какао, спеції;

корми для худоби; різні продовольчі товари; <• напої і тютюн (розділ 1); «> олійні (розділ 2, група 22); *> жири, олії, воски рослинного і тваринного походження (розділ 4).

На світовому ринку продовольства основне місце посідають товари розділів 0 і 4. Швидкими темпами розвивається торгівля продовольством, готовим до вживання.

Світовий ринок окремих видів продовольства характеризується дани­ми таблиці 1.14.

На ринках продовольства існує цінова проблема, тому що ціни підда-

ються значним коливанням, що важко спрогнозувати. Ціноутворення на

ринках продовольства характеризується рядом особливостей:

«З» ціни на окремі продовольчі товари орієнтуються на біржові ціни або

ціни аукціонів;

<• ціни вирізняються нестабільністю; *> множинність цін у зв'язку з наявністю різноманітних сортів, центрів

торгівлі, розходженнями в термінах постачання;

<* сильний вплив конкуренції з боку штучних і синтетичних замінників; *3» вплив зовнішньоторговельної політики.

На світовому ринку сільськогосподарської сировини представлені на­ступні товарні групи розділу 2.

СМТК:

<• шкіри, хутро (група 21); «J* каучук (група 23), корка і дерево (група 24), целюлоза і макулатура

(група 25);

*J* текстильні волокна і відходи (група 26);

•»* сировина тваринного і рослинного походження, в іншому місці не пой­менована (група 29).

Ринки сільськогосподарської сировини розвиваються під впливом тих самих макроекономічних чинників, що і ринки продовольства. Лідируючі позиції посідають натуральний каучук, дерево, бавовна, вовна [90, с. 121-124].

Центром світового виробництва натурального каучуку є Швденно-Східна Азія. До найбільших його виробників відносяться Таїланд, Індо­незія, Малайзія, на котрі припадає^:J/, світового виробництва.

Основні імпортери натурального каучуку — промислове розвинуті країни (на країни Америки припадає 23% світового споживання, Євро­пи — 18%, Японію — 12%) і азіатські країни, що розвиваються.

Контроль за стабільністю цін на ринку натурального каучуку здійснює Міжнародна каучукова організація (ІНРО), яка створена в 1980 р.

Світове виробництво лісових товарів постійно зростає. Найбільш ди­намічно ця галузь розвивається в США і Канаді.

Таблицу 1.14. Світовий ринок продовольства (на прикладі 8 товарних ринків)

Джерело: [90, с. 110-119].

До найбільших виробників окремих видів лісопродукції належать: ««* круглих лісоматеріалів — США,

Китай, Індія, Бразилія, Індонезія,

Канада, Росія, Нігерія. «І» пиломатеріалів — США, Канада,

Росія, Японія, Китай, Індія; <• фанери — США, Індонезія, Японія,

Китай, Канада, Росія, Бразилія; •J» деревостружкових плит — Німеччи­на, США, Канада, Росія, Франція,

Китай, Японія. »J» деревоволокнистих плит — США,

Китай, Росія, Японія, Канада, Бра­зилія, Німеччина.

В структурі асортименту лісових то­варів за останні роки відбулися зміни: підвищилась питома вага сировини для целюлозно-паперового виробництва і дров і знизилася частка сировини для механічної обробки деревини.

В міжнародній торгівлі текстильни-. ми волокнами близько половини припа­дає на бавовну (волокна). Світове ви­робництво бавовни складає 18-20 млн. на рік. Ринок бавовни поділяється на ринок коротко-, середньо-, і тонково­локнистої бавовни. До найбільших екс­портерів відносяться США, Узбекистан, Австралія, Пакистан, Туркменістан, а до імпортерів — Росія, Японія, Індонезія, країни ЄС.

Провідними центрами світової тор­гівлі бавовною є Нью-Йоркська біржа бавовни, Чикагська біржа рису і бавов­ни і посередницький ринок Асоціації ба­вовни у Ліверпулі.

До найбільш дорогих видів текс­тильної сировини відноситься вовна. Світове виробництво вовни складає близько 2 млн. т. на рік, а частка в за­гальному обсязі споживання всіх текс­тильних волокон — близько 5%.

Основними виробниками вовни є Австралія, Нова Зеландія, Аргенти­на, Уругвай, ПАР, СНД.

Важливу роль у торгівлі вовною відіграють аукціони і торговельні доми.

В міжнародній торгівлі до руд і металів згідно СМТК відносять дві то­варні групи з розділу 2: «Природні добрива і мінерали» (група 27) і «Ме­талеві руди і металобрухт» (група 28), а також група 68 з розділу 6 «Коль­орові метали».

Ринок руд і металів включає ринок чорних металів і ринок кольорових металів.

У 2000 р. світова металургія досягла найвищих показників. Виплавка сталі зросла на 7,4%, перевищивши 800 млн. т. (табл. 1.15).

Обсяг виплавки сталі в ПРК у 2000 р. у порівнянні з 1999 р. зріс на 8% і склав 390 млн. т., а в країнах, що розвиваються, у — 1,6 рази (315 млн.т.).

Таблиця 1.15. Світове виробництво сирої сталі, млн. т.

Джерело: Адно Ю. Мировая металлургия на пороге нового столетия// МЭ и МО, 2001, №8. - С. 67.

До основних чинників зростання металургійного виробництва відно­сяться: стабільний розвиток світового господарства, економічний бум у США, піднесення у Європі, відновлення східно-азіатської економіки. Істотного приросту металургійного виробництва досягли всі регіони, у то­му числі, країни Латинської Америки (12.7%), Азії (10.6%), Європи (10.8%).

Найбільший приріст виплавки сталі досягнуто у країнах СНД — 16%, у тому числі Росії — 15,7%. Росія посідає положення лідера світового рин­ку металів: її частка становить близько 12% обсягу усього світового екс­порту металопродукції, хоча його структура далека від оптимальної і ха­рактеризується високою питомою вагою сировини, чавуну, зливків і за­готівель у чорній металургії і первинних металів у кольоровій металургії.

Під впливом металозберігаючих тенденцій світове зростання сталес-поживання перекривається наявністю надлишкових потужностей західних виробників і інтенсивним зростанням потужностей у країнах Азії. Внаслідок цього у світовому металообігу практично не буває дефіци­ту чорних металів, і можна сказати, що підтримується певне надвироб­ництво.

У світі збільшується виробництво кольорових металів (див. табл. 1.16).

Таблиця 1.16. Світове виробництво кольорових металів, млн. т

Джерело: Адно Ю. Мировая металлургия на пороге нового столетия// МЭ и МО, 2001, №8. -С. 67.

На світовому ринку кольорових металів основними експортерами й імпортерами виступають:

* ринок мідних концентратів і рафінованої міді: експортери — США, Чилі, Португалія, Філіппіни, Росія, Канада, Казахстан; імпорте­ри — Японія, Німеччина, Іспанія, Республіка Корея;

•J* ринок алюмінію: експортери — Росія, Австралія, Норвегія, Бразилія; імпортери — Японія, США, Німеччина, Італія, Бельгія, Франція, Нідерланди, Великобританія;

*J* ринок рафінованого свинцю: експортери — Австралія, Канада, Мекси­ка; імпортери — США, країни ЄС;

««• ринок цинкових руд і концентратів: експортери — Канада, Швеція, Пе­ру, Мексика; імпортери — Німеччина, Франція, Бельгія, Японія;

*J* ринок олов'яних концентратів і рафінованого олова: експортери — Ав­стралія, Перу, Болівія, Канада; імпортери — країни ЄС, СІЛА, Японія;

* ринок нікелю: експортери — Канада, Нова Каледонія; імпорте­ри — Японія, США, Німеччина;

•> ринок золота: експортери — ПАР, США, Австралія, Канада

Велике економічне значення у світовому масштабі має золото, яке раніше слугувало основою грошової і валютної систем. Однак в результаті офіційної демонетизації золото вийшло з грошового обігу й осіло в скар­бах, а операції з ним відбуваються на світових ринках золота.

Золото на ринки постачається у вигляді стандартних зливків: «J» зливки міжнародного зразка в 400 тройських унцій (12,5 кг) з пробою

не менше 995; •J» великі зливки вагою декілька кілограмів з пробами від 900 до 916,6 і

вагою в декілька кілограмів; «J* малі зливки від 1005 до 990 г.

На ринках золота продаються також золоті монети як старого карбу­вання, так і сучасні ювілейні та сувенірні монети.

До світових ринків золота відносяться: Лондон, Цюріх, Нью-Йорк, Гонконг, Дубай та ін.

В середньому щорічно у світі видобувається близько 1350 т золота, яке використовується в електронній промисловості для створення комп'ютерів і космічної апаратури. Так, Японія для потреб електронної індустрії використовує щорічно понад 50 т золота. Приблизно 65 т йде на зубопротезування, а все інше осідає в приватних колекціях, сховищах та використовується на карбування монет.

Найбільшим у світі видобувачем золота є Південно-Африканська Ре­спубліка, яка щорічно дає понад 22% загальносвітового видобутку золота; США видобуває 15%, Австралія — 13%, Канада — 7%, Китай — 6%, Росія — 4%, Індонезія — 3% [7, с. 35].

На світові ринки золото потрапляє через дилерів. «Золоті» диле­ри — це особливі фірми, яких нараховується не більше 20. У вузькому зна­ченні власне «золотими» дилерами виступають лише 5 фірм, які тра­диційно утворюють Лондонський ринок, їх список очолює банківський дім Ротшильдів. Сюди входять також члени «великої трійки» швейцарсь­ких банків з головними конторами в Цюріху, який як міжнародний ринок золота не поступається Лондону.

Особливістю ринку кольорових металів є відсутність світових цін на сировину кольорових металів. Це зв'язано з наявністю великого розмаїття якісних характеристик вихідної сировини. Ціни на сировину прямо зале­жать від цін на рафінований метал.

Світовий ринок палива включає торгівлю товарами розділу З СМТК: •• вугілля, кокс, брикети (група 32); «* нафта, нафтопродукти і подібні їм товари (група 33); •» природний і штучний газ (група 34) »» електроенергія (група 35)

Провідна роль на даному ринку належить нафті (близько 40%світово-го виробництва і споживання), кам'яному вугіллю(близько 31%), газу (близько 23%).

До найбільших виробників нафти і нафтопродуктів відносяться Са­удівська Аравія, США, Ірак, Мексика, Росія. Питома вага країн — учас­ниць ОПЕК у світовій торгівлі нафтою складає близько 65%.

До провідних експортерів вугілля відносяться Австралія, США, ПАР, Колумбія, Індонезія, Венесуела, Китай, Росія, а до імпортерів — Японія, країни ЄС.

У ціновій боротьбі на світовому ринку виграють країни, що добувають вугілля відкритим способом (ПАР, Австралія).

Світовий ринок природного газу розвивається під впливом змін на ринку рідкого палива. Особливий інтерес виявляється до зрідженого природного газу, оскільки його використання на електростанціях, в автомобілях, літаках, вертольотах постійно зростає. Торгівля зрідженим газом зосереджена в ос­новному в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і складає близько 75% світової торгівлі цієї продукції. Світовий експорт зрідженого газу складає близько 90 млн.т., а вартість його світового товарообігу перевищує 10 млрд.дол.