2.33. Якими е особливості міжнародної ліцензійної торгівлі?

Міжнародна торгівля ліцензіями є основним економічним механізмом міжнародного технологічного обміну і наразі набула широкого і швидко­го поширення.

Зростання міжнародної торгівлі ліцензіями зумовлене рядом чин­ників, що стимулюють фірми продавати і купувати ліцензії на світовому ринку:

<« комерційна зацікавленість у здійсненні технологічного трансферту, як з боку ліцензіара (продаючи ліцензію він у короткий термін окупає ви­трати на НДДКР, дістає додатковий прибуток за рахунок швидкого освоєння винаходу і випуску на його основі нових видів продукції), так і з боку ліцензіата (купуючи ліцензію, він економить на НДДКР, має доступ до передових науково-технічних досягнень, одержує дохо­ди від використання новітніх технологій); «• посилення конкурентної боротьби на світовому ринку; *• прискорення випуску на ринок нової продукції; ** одержання доступу до додаткових ресурсів;

•« проникнення і завоювання важкодоступних ринків у країнах, де широ­ко використовуються тарифні і нетарифні бар'єри;

* одержання прибутку від продажу ліцензій на продукцію, що не відпо­відає новим стратегічним пріоритетам. Так, фірми з диверсифікованим виробництвом постійно коректують асортимент продукції, переключа­ючи ресурси на виробництво найбільш прибуткових виробів. При цьо­му «за бортом» можуть виявитися види продукції чи технології, що для самих фірм вже не мають інтересу, але можуть бути з вигодою передані закордонним підприємствам, зацікавленим у їх продажу;

* країни з обмеженими ресурсами науково-технічного розвитку, беручи участь у міжнародному технологічному обміні, мають можливість зай­няти тверду позицію на світовому ринку без додаткових витрат;

•> за допомогою ліцензій створюється реклама вітчизняної продукції і завдяки цьому зростає попит на неї в інших країнах, а також вивчають­ся закордонні ринки;

<* політичні і правові мотиви. Так, ліцензування є більш вигідним спосо­бом інтернаціоналізації при бажанні ліцензіара захистити свої активи в умовах недосконалого законодавства, нестабільної політичної ситу­ації в країні-ліцензіаті, що до того ж проводить політику з обмеження панування іноземного капіталу і зміцненню державної власності [40]. Крім переваг міжнародне ліцензування має і недоліки, що для

ліцензіара обертаються наступним:

*J* обмеження можливостей одержання майбутніх прибутків, пов'язаних із самостійним використанням нематеріальних активів, внаслідок пе­редачі прав на досить тривалий період;

*J* втрата контролю над якістю своєї продукції і технології, а також над збереженням репутації своєї фірми у випадку передачі права іншій фірмі. Основними наслідками втрати контролю є: неадекватне вико­ристання ліцензій, низька якість продукції, перетворення ліцензіата в конкурента;

»J« зниження цінності технологій у тих випадках, коли вони можуть ста­ти широко відомими і доступними [12, с. 329-332]. Міжнародні ліцензійні зв'язки здійснюються переважно між розвину­тими країнами. У загальній сумі надходжень від міжнародної торгівлі ліцензіями частка розвинутих країн складає приблизно 98%.

В цілому оборот ліцензійної торгівлі складає близько ЗО млрд. дол. на рік. Однак значущість цього ринку визначається тим, що вартість про­дукції, що випускається в різних країнах з іноземними ліцензіями, скла­дає 330-400 млрд. дол. щорічно. Лідируюче положення на ринку ліцензій належить США (65% надходжень промислово розвинутих країн від екс­порту ліцензій).

Значну роль у міжнародній ліцензійній торгівлі відіграють країни Західної Європи. Так, частка Німеччини у світовому експорті ліцензій складає 13%, Великобританії — 8%. Нетто-імпортером ліцензій є Японія, але її частка у світовому експорті — 19% і має тенденцію до зростання.

Країни, у залежності від їхньої ролі в міжнародній торгівлі ліцензіями класифікуються таким чином [50, с. 240-241]:

Таблиця 1.25.