logo
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Козак

1.4.18. Які особливості зовнішньої заборгованості України?

У формуванні та розвитку державного зовнішнього боргу України виділяються п'ять етапів (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6. Характерні ознаки еволюції державного зовнішнього боргу України

Етапи

Ознаки державного зовнішнього боргу

І етап: 1 992-1993 pp.

Хаотичність та відсутність узгодженої політики у сфері зовнішніх запозичень. Причиною початкового державного зовнішнього боргу було залучення позик у рамках кредитних ліній, відкритих під гарантії Кабінету Міністрів України. В ході цього етапу Україна не вдалась до позик міжнародних фінансових організацій та комерційних запозичень. Показники, які характеризували боргову залежність країни залишалися на низькому рівні.

2 етап: 1994-1995 pp.

Високі темпи зростання зовнішнього державного боргу, що зумовлено значною мірою початком освоєння позик міжнародних фінансових організацій (Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції та розвитку). Негативний фактор у політиці зовнішніх запозичень - нераціональне використання одержаних коштів, які переважно спрямувались на споживання.

3 етап: 1997р. -вересень 1998р.

Початок залучення зовнішніх комерційних позик. Із цього борг складається з трьох основних елементів: 1 ) позик міжнародних фінансових організацій; 2) комерційних кредитів іноземних банків, фінансово-кредитних та інших установ; 3) позик та кредитних ліній іноземних держав. На 67% від запланованих зменшуються надходження від міжнародних фінансових організацій. Основна причина - в гальмуванні виконання Україною заходів щодо докорінного реформування економіки. Починаючи з 1998 р. не здійснюються грошові платежі на користь Росії в рамках обслуговування по погашенню державного боргу, що відповідно поліпшує показники відношення обсягу обслуговування боргу до експорту.

4 етап: вересень 1998р. -початок 2000 р.

Початок після серпневої фінансової кризи 1998 р. Суттєві обмеження доступу України до іноземних ринків капіталів. Перманентна загроза настання випадку наплатоспроможності країни та проблема збереження вітчизняної фінансової системи як такої. Основне завдання системи управління державним боргом - забезпечити тимча­совий «перепочинок» у здійсненні платежів з обслуговування та погашення дер­жавних боргів (необхідно було мати час для проведення перетворень в економіці). Отримані необхідні відстрочки платежів за своїм зобов'язаннями в результаті успішної реструктуризації державного боргу. Механізм вирішення боргової проблеми мав переважно короткостроковий, тактичний характер.

5 етап: із початку 2000 р.по тепе­решній час

Україна прагне реалізувати на практиці довгострокові механізми вирішення боргової проблеми. Проблеми боргового навантаження 2000-2001рр. здійснюються за напрямками: ••• реструктуризація боргу перед комерційними кредиторами; <• створення умов для надання Україні кредиту від МВФ у рамках програми розширення фінансування, що є необхідною передумовою реструктуризації боргу перед Паризьким клубом; •!• залагодження проблеми боргу перед Паризьким клубом і Туркменистаном.

[Джерело: Вісник НБУ. - 2000. - №9. - с. 35.]

Україна ретельно розраховується за зовнішні борги. Так, починаючи з 2000 р. обсяг боргу зменшується: у 1999 р. він становив 12,86 млрд, дол., у 2000 р. — 10,4 млрд, дол., у 2001 р. — близько 8 млрд. дол. Це є результатом вжитих заходів у рамках активного управління зовнішнім боргом: вирішена проблема пікового навантаження платежів із обслуговуванням та погашен­ням боргу, створені передумови для відновлення програми співробітництва з МВФ та іншими міжнародними організаціями економічного розвитку.

Поліпшення ситуації з обслуговуванням зовнішнього боргу, зростання обсягу валютних резервів НБУ спонукали до перегляду кредитного рей­тингу України на міжнародних фінансових ринках. Так, рейтингове агент­ство «Moody's» поліпшило прогноз суверенного рейтингу України з «нега­тивного» до «позити, ного», підвищило рейтинги за банківськими депози­тами в іноземній валюті та державними облігаціями в національній валюті.

Підвищення кредитного рейтингу України є позитивний момент, оскільки наша країна знову зможе виходити на зовнішні ринки, розмісти­ти свої зовнішні облігації і продовжити співробітництво з МВФ.