1.4. Міжнародні фінансові ринки

А. Міжнародний ринок валют 1.4.1. В чому суть та які є види валютного ринку?

Сукупний фінансовий ринок включає в себе ринок іноземної валюти, евровалюта, ринки хеджирування (ф'ючерсів та опціонів), міжнародний ринок цінних паперів (облігацій, акцій). Найбільший ринок — це валют­ний ринок. Особливість цього ринку полягає в тому, що він: »J« нематеріальний; »«• не має конкретного місцезнаходження;

*J» механізм його функціонування — обмін валюти однієї країни на валю­ту іншої країни; * є міжбанківським ринком; <* завдяки процесу телекомунікації й інформатики є глобальним, тобто

розгорнутим у масштабі всього світу.

Прямі зв'язки між головними центрами торгівлі валютами (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Франкфурт, Сінгапур) за допомогою телефонів, факсів і комп'ютерів перетворюють кожний з цих центрів в частину єдиного світо­вого ринку, що функціонує цілодобово. Економічні новини, які з'являють­ся у будь-який час доби, передаються по всьому світу і викликають негай­ну реакцію валютного ринку. Звичайно угоди вкладаються за усною домо­вленістю. При необхідності документи, які підтверджують угоду, надсила­ються пізніше. Вирішальним чинником є швидкість отримання необхідної інформації, оскільки курси валют змінюються протягом лічених секунд.

Головні учасники міжнародного валютного ринку — комерційні бан­ки, корпорації, які займаються міжнародною торгівлею, небанківські фінансові установи (фірми з управління активами, страхові компанії), центральні банки.

Центральною ланкою міжнародного валютного ринку є комерційні банки, оскільки більшість операцій з валютами передбачає обмін банків­ськими депозитами, деномінованими в різних валютах.

Основним товаром цього ринку є іноземна валюта в різних формах: ва­лютні депозити, будь-які фінансові вимоги, позначені в іноземній валюті. Переважають на валютному ринку операції з валютними депозитами до запитання.

Депозити до запитання — це кошти, котрі використовуються в торгівлі валютою між банками, що працюють на валютному ринку. Банківські ділери тримають безстрокові вклади в іноземній валюті в банках-корес-пондентах, розташованих у країнах, де дана іноземна валюта є національ­ною. Банк в якій-небудь країні може продавати іноземну валюту, віддаю­чи розпорядження іноземним співробітникам перевести депозит до запи­тання покупцеві. Аналогічним чином здійснюється купівля валюти. В цьому випадку продавець переводить її в банк, що знаходиться за кор­доном, на рахунок покупця. Валютна операція відбувається таким чином. Наприклад, американська фірма повинна заплатити за поставки товару німецькій фірмі 200 тис. німецьких марок. Фірма доручає своєму банку продебетувати свій доларовий рахунок і заплатити цю суму, перевівши її на рахунок постачальника в німецький банк. Американський банк перево­дить з рахунку американської фірми на дебет німецького банку долари за готівковим валютним курсом в обмін на депозит у німецьких марках, котрі будуть використані для сплати німецькому постачальнику.

Валютний ринок складається з багатьох національних валютних рин­ків, котрі в тій чи іншій мірі об'єднані в світову систему, що має три рівні:

1-й рівень: роздрібна торгівля. Операції на одному національному ринку, коли банк-ділер безпосередньо взаємодіє з клієнтами.

2-й рівень: оптова міжбанківська торгівля. Операції на одному національному ринку, коли взаємодіють два банки-ділери через посеред­ництво валютного брокера.

3-й рівень: міжнародна торгівля. Операції між двома і більше національними ринками, коли банки-ділери різних країн взаємодіють один з одним. Такі операції часто включають арбітражні операції на двох або трьох ринках.

Процес арбітражу, коли учасники ринку купують валюту, вартість якої падає, і продають валюту, вартість якої перевищує обмінний курс в інших ринкових центрах, породжує тенденцію закону однієї ціни.

Залежно від рівня організації валютного ринку розрізняють біржовий та позабіржовий валютні ринки. Біржовий ринок представляють валютні біржі, а позабіржовий, який ще називається міжбанківським, — банки, фінансові установи, підприємства та організації.

Функції біржового ринку полягають у визначенні попиту та пропо­зиції валюти, встановленні валютних курсів, прогнозуванні їх динаміки, визначенні довідкових курсів валют, а також у формуванні певної стра­тегії та тактики центрального банку країни відносно фінансово-кредитної політики та системи валютного регулювання.

Діяльність міжбанківського ринку безпосередньо пов'язана із здійсненням валютних операцій. На нього припадає близько 90% обороту іноземної валюти.

Більшість валютних операцій припадає на міжбанківську торгівлю. Валютні курси, що публікуються в газетах, є міжбанківськими, тобто кур­сами, котрі банки запитують один у одного. Міжбанківські «оптові» кур­си нижчі від «роздрібних» курсів для клієнтів. Різниця складає доход бан­ку за надану послугу.

Транснаціональні корпорації для здійснення операцій в різних країнах купують необхідну їм валюту на міжнародному валютному ринку. Участь центральних банків в операціях на міжнародних валютних ринках здійснюється у вигляді валютних інтервенцій.

В операціях з іноземними валютами можуть брати участь будь-які дві валюти, однак більшість міжбанківських операцій є операціями обміну валюти на долар США, котрий вважається ключовою валютою. Важливу роль на міжнародному валютному ринку відіграють також німецька мар­ка та японська єна.

Основними функціями валютного ринку є: »« грошові перекази; *» хеджирування; »* кліринг; ** кредит.

Грошові перекази — це послуга передачі купівельної спроможності з однієї країни в іншу фірмами або туристами. Якщо фірма здійснює платіж іноземній фірмі, вона повинна через банк купити валюту країни цієї фірми і переказати її.

Хеджирування — це послуга захисту від валютного ризику, потенцій­них збитків від зміни курсів валют.

Кліринг — здійснення великої кількості операцій без розрахунку готівкою або переказу коштів, а шляхом віднесення відповідних сум з опе­раціями на дебет або кредит депозитів до запитання.

Наприклад, два німецьких банки здійснили такі операції купівлі-про-дажу доларів на євро:

Загальний обсяг операцій склав 405 млн. дол., а зміна капіталу банків була незначною. Банк А збільшив свої доларові позиції на 20 млн. дол., а банк Б зменшив їх на 5 млн. дол.

Валютний ринок є найбільшим серед світових фінансових ринків. Об­сяг його перевищує 680 трлн. дол. за рік, а щоденний обсяг операцій у 2000 р. складав 1900 млрд. дол. В Україні валютний ринок має тен­денцію до зростання: в 1999 р. — 8063, 78 млн. дол., в 2000 p. — 11044, 18 млн. дол., в 2001р. — 13052,62 млн. дол., що є наслідком зростання екс­порту товарів та послуг.

За характером операції валютний ринок поділяється на ринки: «спот», «форвард», «своп», ф'ючерсний ринок і ринок валютних опціонів.