1.4.3. Які е особливості світових ринків промислових товарів?

До промислових товарів, ґрунтуючись згідно зі Стандартною міжна­родною торговельною класифікацією, відносяться: «Хімічні продукти (розділ 5)», «Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріала­ми» за винятком групи 68 (розділ 6), «Машини, устаткування і транс­портні засоби» (розділ 7), «Різні готові вироби» (розділ 8).

В структурі міжнародної торгівлі промисловими товарами переважає торгівля машинами, устаткуванням і транспортними засобами (приблиз­но 51,5%), на другому місці — промислові вироби розділів 6 і 8 — (35,82%) і на третьому — хімічні товари (12,68%) [90, с. 97].

Висока питома вага в міжнародній торгівлі промисловими товарами машин, устаткування, транспортних засобів свідчить про сучасний рівень виробництва, наукоємності продукції.

Для міжнародної торгівлі промисловими товарами характерні на­ступні особливості:

* зниження тривалості життєвого циклу більшості видів товарів;

* зростання виробництва високотехнологічних виробів, що забезпечує неухильну диференціацію напівпродуктів і кінцевих продуктів;

•> спостерігається процес постійної диверсифікованості виробництва на якомога дрібніші галузі і підгалузі, відгалужування яких автоматично породжують потребу в обміні продукцією таких виробництв, що де­далі більш вузько спеціалізуються. Відбувається постійне відновлення номенклатури й асортименту продукції;

•> міжнародна торгівля готовими виробами однієї і тієї ж товарної но­менклатури, торгівля продукцією в розібраному вигляді (вузлами, де­талями, компонентами готових виробів) породжує новий тип міжна­родного обміну — внутрішньогалузеву торгівлю, що витісняє тра­диційну міжгалузеву. Внутрішньогалузевий обмін багаторазово збільшує товаропотоки між країнами. Ця тенденція виявляється тим сильніше, чим вище рівень технологічної складності виробу. Із зрос­танням частки високотехнологічних виробів у загальному обсязі ви­робництва країни збільшується і частка внутрішньогалузевої торгівлі в її зовнішньому товарообігу;

перехід від одиничних до системних продажів. Основний товар пропо­нується з комплектуючими і супутніми виробами; підвищення вимог до техніко-економічних показників виробів, їх ди­зайну;

машинотехнічна продукція повинна відповідати вимогам Міжнарод­ної організації стандартів;

зростання торгівлі товарами виробничого призначення випереджає зростання торгівлі машинотехнічними виробами культурно-побуто­вого призначення; <» переважна частина світового експорту й імпорту машинотехнічної

продукції зосереджена в індустріальне розвинутих країнах; <« торговельна політика держав спрямована на стимулювання експорту машинотехнічної продукції і захист національного товаровиробника [93, с. 123; 12, с. 154; 90, с. 97-102].

На світовому ринку промислових товарів, згідно з розглянутими рані­ше (п. 1.1.11) формами торгівлі машинотехнічною продукцією, здійсню­ється торгівля готовою продукцією, продукцією в розібраному вигляді і комплектним устаткуванням.

Для міжнародної торгівлі готовою продукцією характерні особливості: •J* зростання обсягу світового виробництва готових виробів випереджає зростання обсягу світового виробництва продукції сировинних галузей; *J» випереджаюче зростання експорту готових виробів у порівнянні з ек­спортом мінеральної сировини й аграрних продуктів; <» реальне постачання, наприклад, технологічного устаткування, є, влас­не кажучи, початковою стадією взаємин експортера й імпортера.

Використання цього устаткування за призначенням вимагає прове­дення наступних взаємопогоджуваних дій: монтажу і пуску устатку­вання в експлуатацію, технічного обслуговування, забезпечення зап­частинами. Отже, передбачаються супровідні сервісні послуги (технічне обслуговування в гарантійний і післягарантійний періоди, навчання персоналу, створення оптимальних складських запасів зап­частин). Подібна взаємодія партнерів після постачання готового това­ру згідна обом сторонам. Експортер закріплюється на новому ринку, збільшує обсяг продажів, надавши повний комплекс необхідних по­слуг конкретному споживачу. Імпортер одержує поряд з устаткуван­ням і набір кваліфікованих послуг від постачальника, що знає всі особ­ливості використання даного товару, для забезпечення заданих ек­сплуатаційних характеристик і, отже, для досягнення економічних ре­зультатів [93, с. 124-130].

Розвиток міжнародної торгівлі машинотехнічною продукцією в ро­зібраному вигляді обумовлений особливостями міжнародного поділу праці в сучасних умовах. Об'єктивно склалися умови для розчленовуван­ня виробничого процесу на окремі операції і виділення їх у самостійні ви­робництва, а також обміну між такими ланками єдиного технологічного циклу їхньою продукцією (компонентами кінцевого виробу).

Експорт готової продукції в розібраному вигляді підвищує її конку-рентоздатність; допомагає перебороти різні митні й адміністративні про­текціоністські бар'єри, спрямовані на обмеження імпорту готової про­дукції; знижує майже в 2 рази транспортні витрати внаслідок того, що вуз­ли і деталі, як більш компактний вантаж, перевозяться в контейнерах. Імпорт готової продукції у вигляді вузлів і деталей зазвичай супровод­жується зниженим митом, що сприяє організації складальних виробництв і, отже, розвитку національної промисловості і підвищенню зайнятості ро­бочої сили. Поставляючи вузли і деталі на складання, експортер забезпе­чує проникнення на ринок і збільшення обсягу продажів складених гото­вих виробів.

Дана форма торгівлі часто проходить по внутрішніх каналах тієї чи іншої транснаціональної корпорації (ТНК). Так, частка вузлів і деталей у загальному обсязі експорту країнами ОЕСР машин і транспортних за­собів складає приблизно 30%. В деяких країнах, що розвиваються, де діють філії західних ТНК, ця частка ще вище: у Тайвані — 36,3%, Фран­цузькій Гвіані — 49%, Гонконгу — 46,2%, Барбадосі — 61,6%, Нікарагуа — 81,6%. Це істотно збільшує масу товарів, що просуваються між країнами, міцно прив'язують національні господарства таких країн одне до одного. Прикладом торгівлі в розібраному вигляді слугує українська авто­мобільна промисловість: на автомобільному заводі в м. Кременчук створе­не спільне підприємство з випуску вантажівок моделей «Дейлі» та «Євро-карго» з туринською фірмою «IVECO»; у Сімферополі складаються російські автомобілі ГАЗ-24, 31. У польському м. Лодзь на підприємстві <<Даміс» налагоджено складання українських автомобілів «Таврія».

Інший приклад. В російській автомобільній промисловості налагодже­но випуск закордонних марок автомобілів «Дэу» (Південна Корея), «Аст­ра» і «Шевроле-Блейзер» (США), «Меган-Класик» (Франція), «Мареа» і «Палео» (Італія).

Складальне підприємство у формі спільного підприємства найчастіше організовано за принципом прогресивного складання, що припускає по­ступове і поетапне витискування імпортованих деталей і вузлів деталями і вузлами національного виробництва. Основними принципами складаль­них виробництв спільного підприємства є:

•!• деталі і вузли повинні бути підготовлені таким чином, щоб наступне складання не вимагало витрат на підготовку висококваліфікованих працівників;

<* деталі і вузли вітчизняного виробництва повинні мати якість не ниж­че імпортної і бути точно взаємозамінними без будь-якого ручного припасування;

«»' терміни постачання вузлів і деталей повинні бути ритмічними і з вста­новленим оптимальним складським запасом [93, с. 131-133]. Розвиток міжнародної торгівлі комплектним устаткуванням зв'язано з виникненням і функціонуванням ринку комплектних об'єктів (товарів-об'єктів). Комплектне устаткування, як відзначалося раніше, являє собою єдиний технологічний комплекс підприємства або споруджуваного об'єкта. Його постачання нерозривно пов'язано з наданням проектно-дослідницьких, конструкторських, технологічних послуг, виконанням пу­сконалагоджувальних робіт, передачею супутніх ліцензій, організацією навчання адміністративно-виробничого персоналу [12, с. 154-158].

Експортер комплектного устаткування одержує можливість істотно розширити експортні можливості за рахунок нестандартного, більш доро­гого устаткування, супутніх послуг, у тому числі ноу-хау, патентів.

Імпортеру постачання комплектного устаткування дозволяє в корот­кий термін одержати технологічно налагоджений набір основного і до­поміжного устаткування, навчити виробничий персонал і після пуску об'єкта в експлуатацію приступити до виробництва готової продукції.

Частка постачань комплектного устаткування в загальному обсязі світового експорту машин і устаткування знаходиться на рівні 10-15%. Така форма торгівлі широко розповсюджена як у промислово-розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, насамперед, в Індії, Бразилії, Аргентині, Мексиці.

Торгівля комплектним устаткуванням здійснюється на наступних умовах генерального підряду:

* будівництво об'єктів «під ключ». Під такими постачаннями розумієть­ся угода, за якою контрагент замовника бере на себе відповідальність за спорудження об'єктів промислового і невиробничого призначення і представляє замовника у відносинах з іншими юридичними особами, що беруть участь у спорудженні об'єкта. Контрагент передає замовни­ку об'єкт, готовий до експлуатації;

*!* будівництво об'єктів за умовою «під готову продукцію». Ця угода пе­редбачає обов'язок підрядчика забезпечити експлуатацію підпри­ємства до досягнення ним проектної потужності й освоєння випуску продукції погодженої номенклатури, якості і кількості; *J* будівництво об'єктів на умовах «під випуск і реалізацію продукції». Кон­тракти такого типу припускають широкий спектр зобов'язань і відповідальності постачальників. Постачальник забезпечує не тільки ек­сплуатацію підприємства в початковий період, але і збут його продукції; * постачання комплектного устаткування на умовах ВОТ (від англійських слів build-будувати, operate- експлуатувати, transfer- пе­редавати). Під терміном ВОТ розуміється залучення міжнародного консорціуму для фінансування всіх витрат, пов'язаних з будівництвом об'єкта «під ключ», а також з експлуатацією й обслуговуванням об'єкта під гарантію уряду в придбанні продукції цього підприємства упродовж 10-15 років за цінами, що забезпечують відшкодування ви­трат і одержання встановленого прибутку учасникам будівництва об'єкта. Експортер за цієї форми постачань має можливість реалізува­ти свою продукцію на ринку іншої країни й одержати заздалегідь по­годжений дохід, а імпортер — одержує готовий об'єкт без значних фінансових витрат і не зазнає труднощів при введенні його в експлуа­тацію [90, с. 100-103; 93, с. 133-138].

На світовому ринку промислових товарів, згідно з даними Світового банку, до країн, для яких експорт цих товарів є пріоритетним (понад 50% загального обсягу експорту товарів і послуг), відносяться: Білорусь, Бол­гарія, Вірменія, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Індія, Ірландія, Італія, Канада, Киргизстан, Китай, КНДР, Латвія, Ліван, Литва, Малайзія, Молдова, Мо­нако, Пакистан, Республіка Корея, Росія, Румунія, США, Сінгапур, Таїланд, Тайвань, Узбекистан, Україна, Фінляндія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія.

Особливості функціонування окремих світових ринків промислових товарів можна проілюструвати наступними даними.

Світовий ринок побутових і «комерційних» (напівпромислових кон­диціонерів). У 2003р. світове виробництво кондиціонерів склало 34 млрд, дол., до кінця 2005 р. — виросте до 39 млрд. дол. Попит на них до 2005 р. буде зростати щорічно на 4-6%, при цьому найбільші темпи зрос­тання в Азії — 8%, Європі — 6% (див. таблицю 1.13).

Найбільш містким ринком є ринок сплит-систем (понад 50% світово­го обсягу продажів кондиціонерів), він же є і найбільш динамічним (се­редньорічне зростання обсягу продажів близько 10%).

Таблиця 1.13. Попит на кондиціонери (побутові /«комерційні»/), тис. шт.

Джерело: Бизнес, №19, 2003. — С. 76.

Основними експортерами є Японія і Китай. У Японії світовим лідером виступає корпорація Daikin Industries, що має 72 патенту на технологічні розробки; 22% постачань направляється у Великобританію, Іспанію, Францію, Італію, Німеччину, Бельгію. Компаніями Carrier/Toshiba і Mitsubishi 17% і 14% постачань відповідно направляється в Західну Євро­пу. На Китай припадає близько '/₃ світового виробництва кондиціонерів. У 2002 р. у порівнянні з 2001 р. загальний обсяг їх експорту збільшився на 38%, а на підприємствах з іноземними інвестиціями — на 58%. Частка ки­тайських кондиціонерів на європейських ринках зростає, особливо в країнах Південно-Східної і Східної Європи. Обсяги експорту вдвоє пе­ревищують потреби Європи.

Світовий ринок взуття. У світі виробляється близько 12 млрд. пар взуття на рік, а в 2004 р. очікується близько 13,5 млрд пар. Приблизно 10-ю частину загальносвітового, виробництва забезпечують країни Євро­пи. На країни Західної Європи припадає близько 75% загальноєвропейсь­кого обсягу виробництва і близько </, на східноєвропейські країни. Євро­па лідирує у виробництві високоякісного взуття. У сегменті взуття серед­нього і високого класу світовим лідером є Італія. За обсягом виробництва взуття Італія посідає третє місце у світі (після Китаю і Бразилії). Крім по­шиття взуття на замовлення італійські фабрики роблять так звану pronto moda — готову продукцію, що роблять «про запас» і в популярності якої не сумніваються. Російські й українські компанії особливо активно купу­ють цю продукцію. На світовому ринку крім італійських компаній, виділяються іспанські, португальські, турецькі, китайські.

Обсяг імпорту в країни ЄС зростає, що свідчить про витіснення західноєвропейської продукції. Близько 30% всього обсягу імпорту в країни ЄС забезпечує Китай, взуттєва промисловість якого в середньо­му зростає у 19% у рік, і близько 22,1% — В'єтнам (середньорічний темп зростання взуттєвої промисловості — 12,1%).

Слід зазначити, що значна частина ввезеного з Азії взуття, по суті, вироб­ляється європейськими компаніями, оскільки вони поступово переміщують своє виробництво в країни з більш низькою вартістю робочої сили.

Світовий ринок паперу і картону. Світовий обсяг виробництва папе­ру і картону — понад 250 млн. м^!, близько 30% якого припадає на письмо­вий і типографський папір, 15% — на газетний папір, 55% — на інші сорти для упакування, технічних і санітарних цілей.

Найбільшими експортерами є скандинавські країни, а виробника­ми — США, Японія, Китай, Канада, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Італія, Росія, Бразилія [90, с.99].

Світовий ринок фармацевтичної продукції. Основними експортерами є США, Швейцарія, Великобританія, Японія, Німеччина, Франція, Італія. На ці країни припадає переважна частина засобів, використовуваних у світі на НДДКР. У виробництві й експорті копій фірмових лік лідиру­ють Індія, Польща.

Світовий ринок хімічних добрив. В даний час для нього характерна тенденція скорочення виробництва і споживання в розвинутих країнах у зв'язку з надмірним використанням у попередні роки і збільшення — у країнах, що розвиваються. Основними експортерами є США, Китай, Індія, Росія, Канада.

Світовий ринок меблів. Значна частка у світовому експорті припадає на меблі з тропічного дерева і кухонні меблі. Попит на них особливо висо­кий у Західній Європі. У загальному обсязі світової торгівлі зростає част­ка пшони з екзотичних дерев з Африки і Південної Америки, а також ме­талевої фурнітури з Італії й Іспанії [90, с. 98-100].