1 .Значення має міжнародна торгівля в системі міжнародної економіки

Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише на­прикінці XX століття провідну роль в системі міжнародної економіки по­чали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве. Про це свідчить зростання об­сягів міжнародної торгівлі. Економісти навіть стверджують про вибухо­вий характер цього зростання. Зокрема, в 90-х роках XX ст. обсяги міжна­родної торгівлі зростали на 6% щорічно. За останні ЗО років міжнародна торгівля досягла найбільш високих темпів зростання у 2000 р. — 12,5%, що становить приблизно 8 трлн. дол. США. Такий прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов'язаний насамперед з посиленням процесу лібе­ралізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові то­вари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70%.

Високі темпи розвитку міжнародної торгівлі свідчать також про по­глиблення поділу праці, спеціалізації і кооперування виробництва.

Світовий експорт комерційних послуг зріс у 2000р. на 6%, що набли­жається до середнього показника за десятиліття, досягнувши 1,4трлн.дол. США. Швидке зростання торгівлі комерційними послугами продовжує тенденцію, яка спостерігалась з середини 90-х років, і була викликана ча­стково 60%-м зростанням цін на нафту з 1995 р.

Швидкі темпи зростання міжнародної торгівлі сприятливо впливають на економіку країн, що розвиваються, стимулюючи їх експорт. Середнь­орічне зростання експорту цих країн у 90-х роках, за даними Світового банку, становило 10%, що більш ніж у три рази перевищує аналогічний показник 80-х років.

Важливо відзначити, що зростання обсягів міжнародної торгівлі помітно випереджає зростання обсягів виробництва. У 2000 р. зростання обсягів виробництва становило всього 5%. Це відбувається за рахунок по­глиблення міжнародного поділу праці, становлення та розвитку нових видів поділу праці, котрі лежать в основі міжнародної економічної інтеграції та внутріфірмового обміну. У зв'язку з цим достатньо відзначити, що в ЄС — найбільш інтегрованому міжнародному економічному угрупо­ванні — торгівля випереджає

Сукупний експорт та імпорт цих 10 країн становить 57% відповідного світового показника. На решту країн припадає лише 43% світової торгівлі.

Суттєве значення міжнародної торгівлі підтверджується тим, що нині жодна країна світу не може обійтись без зовнішньої торгівлі. Всі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але ступінь залежності у них різний. Вона визначається як відношення вартості міжнародної торгівлі (експорт + імпорт) до валового внутрішнього продукту:

За цим показником всі країни можна розподілити на три групи: високо-залежні (45-93%), середньозалежні (14-44%) та низькозалежні (2,7-13%).

Країни з високою ступінню залежності — це, як правило, країни, які розвиваються або мають невеликі території, що і зумовлює їх дуже висо­кий рівень відкритості економіки: Бруней — 45,3%; Об'єднані Арабські Емірати — 49,5%; Македонія — 69,8%; Бельгія і Люксембург — 49,6%, Па­нама - 30,3%, Сінгапур - 93%.

До країн з середнім ступенем залежності відносяться, в основному, ве­ликі розвинуті країни (Німеччина, Велика Британія, Франція).

До країн з низьким ступенем залежності відносяться країни, котрі орієн­туються на власний економічний потенціал, і країни, що є в економічному відношенні слабко розвинутими, котрі через це не можуть перейти до відкритої економіки. До цієї групи відносяться: Заїр — 2,7%, Ліберія — 3,8%, Бразилія і Японія - 7,2%, США - 8,7%, Сомалі - 11,2%, Білорусь - 13%.

Значення міжнародної торгівлі в системі міжнародної економіки зу­мовлено тим, що її підґрунтям є важливі чинники та доцільність міжна­родного обміну товарами та послугами.

До чинників, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі, нале­жать:

• виникнення світового ринку;

• нерівномірність розвитку окремих галузей в різних країнах. Про­дукція найбільш розвинутих галузей, котру неможливо цілком ре­алізувати на внутрішньому ринку, вивозиться за кордон. Іншими сло­вами, виникає потреба збуту продукції на зовнішніх ринках і не­обхідність отримання певних товарів іззовні;

• тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва. Оскільки місткість внутрішнього ринку обмежена платоспроможним попитом населення, виробництво переростає межі внутрішнього ринку і підприємці кожної країни ведуть боротьбу за зовнішні ринки; прагнення отримати більш високі прибутки у зв'язку з використанням дешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються [50, с. 85; 93, с. 19-22].

Міжнародна торгівля доцільна тоді, коли вона приносить який-небудь виграш. Він може бути отриманий на рівні країни, споживачів, міжнарод­ної фірми, вітчизняної імпортоконкуруючої фірми.

Беручи участь в міжнародній торгівлі, країни отримують:

• можливість експортувати ті товари, у виробництві яких ширше спо­живаються ресурси, котрі є у них у порівняно великій кількості;

• можливість імпортувати такі товари, для виробництва яких потрібнобуло б витратити багато порівняно обмежених у неї ресурсів;

• ефект економії на більших масштабах виробництва, спеціалізуючись при цьому на більш вузькому наборі товарів [33, с. 123; 77, с. 29-31].

Споживачі зацікавлені в міжнародній торгівлі, щоб: імпортувати споживчі товари за дешевшою ціною у порівнянні з вітчизняними або які за певними параметрами відрізняються від них у кращу сторону;

• імпортувати сировину і експортувати промислові товари, що знижує внутрішні витрати виробництва, дає можливість відмовитись від випуску виробів, виготовлення яких виключно залежить від інозем­них постачальників;

• експортувати вітчизняні товари, а отримані кошти використати для імпорту [47, с. 9; 57, с. 33-34; 77, с. 29-30].

Отже, споживачі виграють від збільшення кількості і різноманітності товарів, більш низьких цін, а завдяки цьому зростає рівень їх добробуту.

Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм виявляється в наступному:

• експорт товарів і послуг забезпечує вітчизняним виробникам отри­мання прибутку і, як правило, збільшення масштабів виробництва з меншими витратами. Крім того, експорт і імпорт можуть зменшити ко­ливання попиту, пропозиції і цін окремих товарів;

• несподівані зміни в доступі до вітчизняних джерел сировини можуть компенсуватись протилежними змінами в імпорті сировини;

• виробники із значними обсягами зарубіжного продажу менше зале­жать від внутрішніх економічних умов;

• ставши учасником світового ринку, фірма може відшукувати більше способів підвищення своєї конкурентоспроможності;

• знання і досвід, отримані фірмами в процесі міжнародної торгівлі, сприяють підвищенню ефективності їх діяльності при проведенні мар­кетингових операцій на внутрішньому ринку [57, с. 36-37; 77, с. ЗО].

Таким чином, міжнародна торгівля при експорті товарів і послуг може збільшувати обсяги продажу і прибутки, а при імпорті — уникнути обме­жень внутрішнього ринку, знижуючи витрати на виробництво або підви­щуючи якість продукції.

Вплив міжнародної торгівлі на вітчизняні імпортоконкуруючі фірми неоднозначний. Зіткнення інтересів фірми з конкуренцією з боку імпорту може призвести до негативних наслідків у вигляді звільнення частини ро­бочої сили або до зменшення їх заробітної плати. Несприятливий ефект конкуренції з боку імпорту особливо помітний, якщо імпортоконкуруюча галузь функціонує в специфічній сфері. Однак згадані втрати, що викли­кані конкуренцією імпорту, є тимчасовими. В економіці, що розвивається, невикористані ресурси будуть переміщуватись в більш продуктивні га­лузі, наприклад, в галузі, що виробляють продукцію на експорт, а імпор­токонкуруючі фірми будуть пристосовуватись до сприйняття нових тех­нологій, до попиту на нові товари і послуги та до їх виробництва.