МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Козак

1.5.4. Які є особливості міжнародних транспортних послуг та міжнародних поїздок?

Міжнародний транспорт — це послуги всіх видів транспорту з переміщення предмета транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни.

Спектр транспортних послуг широкий. Послуги класифікуються в залежності від:

<• виду транспорту: водний (морський, річковий); наземний (залізничний, автомобільний); повітряний (авіаційний); космічний; трубопровідний;

»> предмета транспортної операції(вантаж, пасажир, багаж); •t» транспортної характеристики товару: сухий (вугілля, руда), насипний (зерно, цемент), штучний, наливний (нафта, рослинні олії);

* періодичності перевезення (регулярні і нерегулярні);

* порядку проходження кордону (перевантажувальні і безперевантажу-вальні);

**« виду транспортно-технологічної системи (контейнерна, поромна,

ліхтерна й ін.); <» виду повідомлення (пряме, непряме та ін.);

•> географічних районів перевезення (міждержавні, міжконтинентальні)

[90, с. 387; 50, с. 255].

Наразі широко використовуються так звані транспортні коридори, що поєднують на визначених напрямках відразу кілька видів транспорту для перевезень через територію ряду країн з відповідним фінансовим і правовим забезпеченням.

Транспортні послуги розрізняються за наступними категоріями: •• пасажирські перевезення; •• вантажні перевезення; •• послуги з оренди суден (морських, річкових, повітряних), наземного

транспорту з командою та оператором; •• послуги з лагодження та ремонту транспорту; »* маневрові послуги (для залізничного транспорту); ** послуги щодо спуску на воду та буксирування (для морського та

річкового транспорту); •І* допоміжні послуги (послуги з обробки вантажів, зберіганню, упа-

ковці/розпаковці, навігації, лоції, техобслуговуванню, комісійні платежі, тощо) [80, с. 227].

На обсяги міжнародної торгівлі можуть істотно впливати транспортні витрати. Транспортні витрати (витрати на доставку товару від виробника до споживача, що включають вартість фрахту, страхування, навантаження/розвантаження, упакування/розпакування й інші супутні витрати) бувають настільки великими, що роблять експорт і імпорт товарів невигідним, тобто перетворюють товари з «ринкових» у «неринкові». Це призводить до зниження обсягів торгівлі, рівня спеціалізації країн, розмірів виграшу від торгівлі.

Транспортні витрати можуть впливати на територіальний поділ праці. Так, у видобувних галузях транспортні витрати на перевезення готових виробів є нижчими, ніж на перевезення сировини, з якої вони виготовлені. Оскільки кінцева продукція цих галузей значно легше і дорожче сировини, переробні підприємства намагаються розташовуватись поблизу джерел видобутку сировини. В обробних галузях транспортні витрати на перевезення готової продукції вищі, ніж на перевезення складових частин, з яких вона виготовлена. Тому складальні підприємства розташовують поблизу ринків збуту. Наприклад, концентрати соків випускаються головною фірмою в країні базування, а філії, розташовані в інших країнах поруч з ринками збуту, одержуючи концентрат, виготовляють з нього прохолодні напої, що реалізують у місцевому оптовому і роздрібному продажу (33, с. 271-273).

Головне місце на ринку транспортних послуг посідають морські перевезення, на котрі припадає 80% усього вантажообігу світової торгівлі.

Ринок морських перевезень класифікують: <* за типами фрахтованих суден (перевезення танкерами, суховантажни-

ками, лісовозами, рефрижераторами, поромами та ін.);

»J» за формами організації перевезень (ринки лінійного чи регулярного,

трампового чи нерегулярного тонажу); »!* за видами суден (рейсові, орендовані);

«J* за географією (північноєвропейський, середземноморський, далекосхідний та ін.) [90, с. 389].

Обсяг міжнародних морських перевезень щорічно зростає. Згідно з прогнозами до 2006 р. очікується їх щорічний приріст на 3,9%. Показником розвитку ринку морських перевезень є сумарна вантажопідйомність. Так, у 1990р. цей показник становив 658,4 млн. т. дедвейт, у 1997р. — 780 млн. т., у 2006 p. (прогноз) — 880 млн. т. дедвейт (90, с. 256).

Ринок морських перевезень зростає за рахунок збільшення тонажу розвинутих країн, на кої^і припадає понад 70% світового торговельного флоту: Греції, Японії, США, Великобританії, Норвегії, Китаю, Росії, Німеччини.

Найбільший торговельний флот у світі — у Японії. Тонаж країн Східної і Центральної Європи складає 4% загального світового торгівель-ного тоннажу, країн, що розвиваються — 19,7%.

Ринок морських перевезень регулюється Брюссельською конвенцією про уніфікацію деяких правил про коносамент (1924р.) зі змінами відповідно до Брюссельського протоколу 1968р., що визначає взаємини учасників договору морського перевезення і правовий статус коносамента,¹ відповідальність морського перевізника за вантаж. Морські перевезення пасажирів і багажу регулюються Афінською конвенцією про морські перевезення пасажирів, багажу, транспортних засобів і ручної поклажі.

Значну частину світового ринку послуг посідають послуги, пов'язані з міжнародними поїздками.

Міжнародні поїздки являють собою товари і набір послуг, що здобуваються мандрівниками за рубежем, якщо вони знаходяться там менше року і вважаються нерезидентами.

Серед мандрівників розрізняють туристів, тобто мандрівників, що провели одну і більше ночей у країні відвідування, і екскурсантів, тобто мандрівників, що провели за кордоном менше 24 годин.

Міжнародні поїздки поділяються на:

*J* ділові поїздки, до яких відносяться всі особисті витрати мандрівників, що знаходяться за кордоном у справах, на оплату товарів і послуг. При цьому витрати, вчинені мандрівником від імені і за рахунок організації, що відряджає, у ділові поїздки не включаються; <» особисті поїздки, до яких відносяться всі особисті витрати мандрівників, що знаходяться за кордоном в особистих справах, на оплату товарів і послуг (послуги готелів, ресторанів, бюро подорожей, екскур сійних бюро, пов'язані з відпочинком, подарунками й іншими товарами, придбаними і вивезеними з відвідуваної країни). При цьому витрати, пов'язані з перевезенням мандрівників за кордон і назад, в особисті поїздки не включаються. Вони включаються в послуги пасажирського транспорту [33, с. 275].

Найбільш швидко розвиваються ділові поїздки, їх темпи вдвічі перевищують інші види туризму, що пов'язано з інтернаціоналізацією бізнесу. Це торкається як ТНК так і спільних підприємств.

Вартість туристичних послуг постійно збільшується, оскільки сучасні готелі вимагають дуже дорогого устаткування, а створення туристичних центрів — розвитку інфраструктури, заснованої на новітній інформаційній технології, витрати на яку іноді у 2 рази перевищують безпосередні інвестиції в будівництво. Великими є витрати на підготовку кадрів. Особливістю туристичних послуг як товару є те, що більша їх частина виробляється з мінімальними витратами на місці і, як правило, без використання національної валюти.

Приблизно •'</,, послуг в області міжнародних поїздок надається розвинутими країнами і'/, країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою.

Найбільш відвідуваними країнами є Франція, Іспанія, США. Країни-лідери турринку витрачають десятки мільйонів доларів на не-комерційну рекламу своїх туристичних можливостей: Туреччина, наприклад, виділила у 2002 р. 70 млн. дол. з бюджету на рекламу і розвиток індустрії туризму, Австрія — 140 млн. дол., Іспанія — 45 млн. дол., Румунія — 3 млн. дол., Україна — 2,4 млн. дол.

Содержание