4.7. Економіка Канади

Місце країни в світовій економіці

Канада належить до групи високорозвинутих держав, за своїм економічним потенціалом вона «замикає» «Велику Сімку». Канада є другою за розмірами те­риторії країною світу. Вона відрізняється від інших розвинутих країн (за винят­ком США й Австралії) наявністю величезних природних багатств — мінеральних і земельних ресурсів. Канада посідає перше місце в світі за видобутком цинкових руд й азбесту, за виробництвом уранового концентрату, друге місце — за видобут­ком нікельових руд і калійних солей, третє — за видобутком платини. Вона нале­жить до головних світових продуцентів золота, срібла, міді, свинцю, молібдену, залізної руди. До того ж Канада є значним експортером нафти і, особливо, газу.

За запасами деревини Канада поступається тільки Росії й Бразилії; за експор­том пиломатеріалів і паперу вона посідає перше місце в світі.

Сприятливі агрокліматичні умови стали важливим фактором перетворення Канади на одного з найбільших в світі виробника й експортера зернових культур. За експортом пшениці Канада посідає третє місце в світі; вона знаходиться серед світових лідерів за виробництвом льону, рапсу, жита, кукурудзи.

Канада має непогані позиції в світовій економіці за виробництвом авто­мобілів, авіатехніки, будівельних машин(зокрема, екскаваторів), снігоходів, а ос­таннього часу — й комп'ютерів, іншої офісної техніки.

Особливістю економіки Канади, що суттєво відрізняє її від інших розвинутих країн, є дуже сильна залежність від Сполучених Штатів Америки. На ринки США надходять до трьох четвертих експорту Канади й стільки ж імпорту звідти. На США припадає понад дві третини всіх іноземних інвестицій в Канаду. Вза­галі, залежність канадської економіки від іноземного капіталу дуже висока, і це є також її специфічною рисою.

Канада є членом інтеграційного угрупування «НАФТА», а також членом НА­ТО, ОЕСР та багатьох організацій структури ООН.

Канада поступається США за розмірами ВВП на душу населення, але по су­купності соціально-економічних параметрів, що визначають рівень життя, пере­вищує їх. В 90-их роках, згідно зі статистикою ООН, за сукупністю найваж­ливіших критеріїв (загальний рівень життя, екологія, культура й мистецтво, освіта, рівень злочинності, реальні доходи населення, тривалість життя) Канада була визнана найкращою країною світу, а її міста Ванкувер і Торонто були на­звані найкращими містами в світі для проживання людини.

Канада: коротка довідка

Територія....................................... 10 млн. кв. км

Населення (2001 p.)........................... 31,6млн. чол.

Столиця.......................................... Оттава

ВВП (2000р.).................................. 775 млрд. дол.

ВВП надушу населення..................... 24,8 тис. дол.

Експорт (2000 р.).............................. 272млрд. дол.

Імпорт (2000 р.)................................ 238 млрд. дол.

Зовнішній борг (2000 р.)..................... 1,9 млрд. дол.

Рівень безробіття (2000 р.).................. 6,8%

Національна валюта........................... канадський долар (CAD)

Курс до USD (2001 р.)........................ 1,5 CAD за 1 USD

Територія Канади протягом тривалого часу була в колоніальній залежності спочатку Франції, а потім Великої Британії; в 1867 р. набула статусу домініону в складі Британської імперії, і відтоді починається історія Канади як державного утворення. Сьогодні Канада — суверенна держава, яка є членом Співдружності Націй (колишнього Британської Співдружності). Головою держави формально залишається англійська королева, яка призначає своїм представником генерал-гу­бернатора (обов'язково канадця). Фактично влада належить раді міністрів на чолі з прем'єр-міністром, яка відповідальна перед парламентом. В 1931 р. англійський уряд визнав за Канадою право на самостійність у внутрішній і зовнішній політиці.

Структура економіки і динаміка розвитку

Економіка Канади відрізняється більшою, ніж в інших країнах, часткою ре­сурсних галузей і дещо нижчою часткою обробної промисловості. Це пояс­нюється особливою роллю сільського господарства й гірничої промисловості.

Галузева структура канадської економіки (в % до ВВП, 2000 р.)

Сільське господарство................... 3,0

Промисловість і будівництво.......... 31,0

вт.ч.: гірнича промисловість........... 5,5

енергетика.......................... 3,5

обробна промисловість......... 18,0

Послуги..................................... 66,0

[Джерело: http: \\ canada.iclub.ru.810l\info 51.html].

На Канаду припадає 7% виробництва й 17% світового експорту сировинних товарів.

Промисловість Канади характеризується сполученням значної частки сировин­них галузей з високотехнічним виробництвом в галузях обробної промисловості.

Канада дуже добре забезпечена енергетичними ресурсами й активно їх експлу­атує. За споживанням енергії на душу населення вона переважає всі розвинуті країни й займає друге місце в світі після Кувейту [83,с.307]. Канада має великі по­клади газу, за його видобутком посідає третє місце в світі. Збільшується видобу­ток нафти, яка у зростаючій кількості йде на експорт. Важливу роль в енергетиці відіграють гідроресурси; на ГЕС виробляється 60% всієї електроенергії Канади. Дешева електроенергія стала істотним фактором розвитку енергомісткого вироб­ництва, зокрема, виплавки алюмінію. На атомних електростанціях виробляється 12% електроенергії. Майже половина нафти й газу, що видобуваються, експорту­ються у США. Вугілля експортується переважно в Японію.

Гірнича промисловість дає 20% всього експорту Канади. Крім нафти, газу і вугілля, в Канаді у великій кількості видобувається золото, мідь, цинк, нікель, ко­бальт, молібден, залізна руда, азбест, калійні солі. Канада займає перше місце в світі по виробництву уранового концентрату. Найбільш освоєні родовища міне­ральних ресурсів зосереджені в південно-східній частині Канади. Але поступово вступають в дію нові поклади, розташовані в північних і західних регіонах (Лаб­радор, Альберта, Британська Колумбія, Юкон).

З ресурсним потенціалом тісно пов'язана лісова і деревообробна промис­ловість Канади. Ця галузь за вартістю виробленої продукції навіть перевищує продукцію сільського господарства. Лісопиляння зосереджено переважно в Бри­танській Колумбії, а целюлозно-паперова промисловість — на сході, поблизу ка­скаду ГЕС на річці Св. Лаврентія (провінція Онтаріо, Квебек).

Незважаючи на суттєве значення сировинних галузей промисловості в еко­номіці Канади, їх частка у ВВП та експорті поступово знижується на користь га­лузей обробної промисловості. Слід, правда, зауважити, що обробна промис­ловість в значній мірі спирається на сировинні галузі та обслуговує їх. Так, в ма­шинобудуванні розвинуто виробництво бурової і шахтної техніки, за яким Кана­да є одним із світових лідерів. Канада має розвинуту нафтопереробну промис­ловість, чорну і кольорову металургію. Чорна металургія працює на місцевій си­ровині (залізна руда Лабрадору). Кольорова металургія також використовує пе­реважно канадську сировину. Виняток становить алюмінієва промисловість, яка використовує імпортні боксити, що переробляються поблизу ГЕС на дешевій електроенергії. За виробництвом готового алюмінію Канада посідає друге місце в світі, а за його експортом — перше.

Основою обробної промисловості Канади є машинобудування. Традиційною йо­го галуззю завжди було транспортне машинобудування, особливо автомобільна про­мисловість. Вона базується на філіях і дочірніх підприємствах американських, а ос­таннім часом — і японських компаній. Крім автомобілів, в Канаді виробляються мо­тоцикли, снігоходи, літаки (особливо середньомагістральні — Canadian Regional Jet).

Прискореними темпами розвиваються нові галузі — виробництво електрон­ного й електротехнічного обладнання, засобів телекомунікації. Підвищується ча­стка виробництва промислового обладнання, нових конструкційних матеріалів (полімерів, пластмас, синтетики), фармацевтичної промисловості. Все більшу визнаність в світі одержують виготовлені в Канаді комп'ютери Compaq, атомні реактори «Канду», лазерна техніка. Канада затверджує себе в космічних дослідження і розробка космічної технології. В 1962 р. в Канаді було виведено на орбіту супутника «Алеут-1», а в 1972 р. канадський супутник «Анік-1» став пер­шим комерційним супутником зв'язку. Канадський дистанційний маніпулятор став важливою частиною американських космічних кораблів типу «Шаттл». Канадським досягненням є газові турбіни РТ-6, літаки з коротким розбігом. Але Канада за розвитком наукоємної продукції поступається США та Японії. Недо­статньо розвинуто також верстатобудування.

Промисловість Канади відрізняється високим рівнем концентрації вироб­ництва. Вже зазначалося, що більша частина автомобілів випускається філіями американських концернів — «Дженерал моторе оф Кенада», «Форд мотор оф Кенада» і «Крайслер». На підприємствах цих фірм часто практикується така форма виробництва: окремі вузли виготовляються в Канаді, а складання готово­го автомобіля здійснюється в Детройті (США).

У видобутку й переробці мінеральних ресурсів лідируючі позиції займають: нафтові корпорації «Імперіел ойл», «Шелл Кенада», «Тексако Кенада», «Галф Кеиада» (контролюються іноземним капіталом), «Доум петролеум», «Хоум ойл», «Хаскі ойл», «Петро-Кенада» (національні); металургійні корпорації «Алкен алюміпіум», «Інтернешнл нікел компані оф Кенада (ІНКО)», «Норанда майнз», «Стілко», «Дофаско».

В хімічній промисловості переважають монополії з іноземним капіталом: «Дюпон оф Кенада», «»Юніон карбайд Кенада», «Доу кемілк оф Кенада», «Імперіел кемікл індастріз».

В лісовій і целюлозно-гіаперовій промисловості панують національні ком­панії — «Ейбітібі», «Макміллан Блодел» (у власності останньої знаходиться по­над 1 млн. га лісових угідь).

Національний капітал переважає також в харчовій промисловості; тут вио­кремлюються компанії «Джордж Уестон» (хліб, бакалійні, кондитерські товари) і «Сігрем» (алкогольні напої).

Сільське господарство Канади відрізняється високим рівнем спеціалізації й концентрації, високою продуктивністю праці. Основним господарським суб'єктом в цій сфері є середні й великі сімейні ферми чисельністю понад 220 ти­сяч. Близько 80% ферм розташовано в районі прерій. Середній розмір господар­ства становить 242 га, це значно більше, ніж в СІЛА.

В структурі сільськогосподарського виробництва особливо виділяються гос­подарства зернового й м'ясо-молочного напрямку. Значна питома вага екстенсив­ного землеробства, пасовищного тваринництва. Крім зернових культур виро­щується багато олійних культур (олійний льон, рапс, соя). Садівництво пошире­но в провінціях Британська Колумбія (ЇЇ називають «садом Канади») й Онтаріо.

Хутровий промисел, хоч і втратив в певній мірі колишнє значення в еко­номіці Канади, все ще залишається помітною галуззю господарства. За експортом хутра Канада на світових ринках конкурує тільки з Росією. В торгівлі хутром па­нує одна з найстаріших компаній «Хадсон Бей». Вона контролює заготівку хутра, має широку мережу магазинів його збуту.

Сфера послуг Канади, як і в інших розвинутих країнах, є головною в структурі ВВП. В 90-х роках найбільш динамічно розвивалися такі галузі: бізнес-послуги для підприємницького сектора, оптова торгівля, готельне господарство, громадське хар­чування, сфера комунікацій. Основою сфери послуг є банківська система Канади.

Банківська система відрізняється високим ступенем концентрації. В Канаді є три типи кредитних закладів: чартерні банки, що мають багато відділень по всій країні; трастові компанії (по суті, небанківські кредитні заклади); кредитні об'єд­нання (провінційні заклади). Основою кредитної системи є комерційні банки. Най­більший обсяг кредитних операцій зосереджено в першій десятці таких банків.

Найбільші комерційні банки Канади

"Ройял бенк оф Кенада" ("Банк Канади") "Кенедіен імпіріел бенк оф коммерс" "Бенк оф Монтреол" "Бенк оф Нова Скошіа" "Торонто Домініон бенк" "Нешнл бенк оф Кенада" "Меркантайл бенк оф Кенада" "Контінентал бенк оф Кенада" "Бенк оф Брітіш Коламбіа" "Кенедіен Коммершл бенк"

Сьогодні найпотужнішими є «Ройял бенк оф Кенада», «Монре-альський банк» і «Бенк оф Нова Скошіа» («Банк Нової Шотландії»). «Банк Канади» є цен­тральним банком країни. Його функції полягають у формуванні і здійсненні гро­шової політики, в контролі за банківськими закладами країни та в грошовій емісії.

Канадським банкам притаманна досить чітка галузева спеціалізація. «Ройял бенк оф Кенада» традиційно фінансує нафтогазову промисловість, «Кенедіен імпіріел бенк оф коммерс» — гірничорудну, «Бенк оф Нова Скошіа» і «Бенк оф Монтреол» — видобуток мідної руди.

Канадські банки беруть участь у створенні великих ходдінгів, що контролюють цілі галузі і великі групи підприємств в різних сферах економіки. Так, траст-ком-панія «Ройял траст» знаходиться під контролем «Ройял бенк оф Кенада», «Монтре­ол траст» — під контролем «Бенк оф Монтреол». Одним з найпотужніших ходдінгів є «Пауер корп.», пов'язаний, зокрема, з «Бенк оф Америка» (США); він контролює корпорації в авіабудуванні, целюлозно-паперовій промисловості, металургії. Інший холдінг — «Кенедіен Пасіфік» — має під своїм контролем фірми в нафтогазовій про­мисловості, у виробництві кольорових металів, а також судноплавні компанії.

В Канаді досить розвинута біржова справа. Особливе значення мають дві фондові біржі — Торонтська і Ванкуверська. Торонтська біржа — одна з най­старіших в Канаді (заснована в 1861 р.) На цій біржі здійснюються операції не з будь-якими фірмами, а тільки з такими, що мають високу репутацію в діловому світі щодо їх фінансів і управління. Завдяки жорстким критеріям відбору інвес­тори, що користуються послугами Торонтської фондової біржі, мають мож­ливість вибирати серед найкращих канадських підприємств. Учасниками біржо­вої діяльності є понад 12 тис. компаній, сфера інтересів яких простягається від видобувних галузей промисловості до торгівлі нерухомістю й розробки нових технологій. Володіють Торонтською біржею 70 фірм-членів, які, по суті, є броке­рами, займаються купівлею-продажем цінних паперів.

Внутрішня торгівля також відрізняється високим рівнем концентрації. Крім компанії «Хадсон Бей», про яку вже йшла мова, в роздрібній торгівлі домінуючі позиції займають фірми «Сіерз», «Бей» та «Ітон»; цим трьом належить понад 300 найбільших'універмагів в країні. Ця група компаній торгує переважно непро­довольчими товарами. В торгівлі продовольством панують фірми «Лоблоус», «Стейнберг», «Провідо» та ін. Фірма «Лоблоус» є найбільшим імпортером про­довольства з-за кордону.

Динаміка розвитку економіки Канади в другій половині XX ст., як і в інших розвинутих країнах, була під впливом економічних циклів, проте зльоти і падіння ВВП й промислового виробництва в Канаді були не такими різкими. Так, напри­клад, в 70-х роках підчас світових криз Канада мала навіть невеликий позитив­ний приріст. В 1950-1970 pp. темпи приросту ВВП становили в середньому 4,5-5,0%. Далі вони поволі знижалися аж до середини 90-х років, коли економіка Канади відчула новий позитивний поштовх.

Динаміка ВВП Канади в другій половині XX ст. (в %)

[Джерело: Складено по: Современный монополистический капитализм. Австра­лия и Канада. С. 179; МЭ и МО, №10, 1998, с. 120; Статистичний щорічник Ук­раїни за 2000 рік, с. 553; http.: \ \english\ econ \imf\ dsbbcan. htm 4.02.02].

Слід зауважити, що в перші два повоєнні десятиліття темпи росту економіки Канади хоч і були високими, але поступалися показникам інших країн «Сімки» за винятком Великої Британії». На темпи розвитку економіки Канади великий вплив здійснює кон'юнктура внутрішнього ринку США. Крива тренду канадсь­кого ВВП майже синхронізується з американським. Так, спад ВВП в 1981-1982 pp. (-4,8%) і в 1991-1993 pp. збігався з глибокою економічною кри­зою в США. І навпаки, високі темпи росту ВВП Канади в другій половині 90-х років пов'язані з безпрецедентним, тривалим піднесенням економіки США.

В другій половині 90-х років темпи приросту ВВП в Канаді перевищували темпи інших країн «Сімки». Прискоренню економічного зростання сприяло суттєве здешевлення кредиту й пожвавлення споживчого попиту, тривале підне­сення в житловому будівництві. Збільшилася закупівля товарів тривалого кори­стування. Рекордним за останні десятиліття був обсяг приватних капіталовкла­день (в 2000 р. збільшився на 14%). Період безперервного зростання ВВП тривав понад 20 кварталів підряд, чого не спостерігалося вже три десятиліття. Було ство­рено понад 1,5 млн. нових робочих місць. Безробіття впало до 6,7% — найнижчо­го рівня за останні 25 років. Сальдо платіжного балансу за поточними операціями досягло в 2000 р. рекордної величини — 19 млрд. дол. Спостерігалося пожвавлен­ня інноваційної діяльності. В 2000 р. порівняно з 1998 р. вдвічі зросли обсяги венчурного фінансування — інвестицій в молоді компанії «нової економіки». Продуктивність праці зросла на 3% в 2000 р.

Після 2000 р. в економіці Канади ситуація погіршилася, знов таки, відповідно економічній ситуації в США. Вже в четвертому кварталі 2000 р. темпи ВВП зни­зилися до 1,6%, в першому кварталі 2001 р. — до 2,0, в другому кварталі — до 0,4%; в третьому кварталі 2001р. показник був уже від'ємним (-1,4%).

Спад в економіці США викликав ланцюгову реакцію погіршення кон'юнкту­ри в декількох галузях канадської промисловості. Насамперед, це торкнулося ав­томобілебудування, оскільки дев'ять з кожних десяти канадських автомобілів ре­алізуються в США. Крім того, туди відправляється 70% вироблених в Канаді ав­томобільних частин і вузлів. Далі, спад поширився на суміжні галузі — сталели­варну, виробництво прокату й пластмасових матеріалів.

Важливою соціальною проблемою Канади залишається безробіття. В 1990-1994 pp. його рівень перевищував 10% від економічно активного населен­ня. Після зниження наприкінці 90-х років, рівень безробіття в 2001 році піднявся до 7,2%. Найбільші труднощі з улаштуванням на роботу відчуває молодіж у віці від 15 до 24 років; рівень безробітних у цій віковій групі в 1998 р. становив 16%. Наприкінці 2001 р. усіх безробітних в Канаді нараховувалося 1320 тис. чол.

Негативним фактором впливу на розвиток канадської економіки в 2001 році стало скорочення обсягів зовнішньої торгівлі. Воно розпочалося ще в останньому кварталі 2000 р., а в першому кварталі 2001 року експорт скоротився на 5%, а імпорт — на 10%; в другому кварталі показник для експорту залишався від'ємним (-3, 1%), а для імпорту став позитивним (+2,1%).

Передбачається, що спад в канадській економіці не буде тривалим. Сектори, що працюють на внутрішній ринок, рецесія майже не захопила. Триває приріст обсягів житлового будівництва. Крім того, високі темпи спостерігаються у видо­бутку нафти, газу й кольорових металів. В 90-х роках майже 90% підприємств об­робної промисловості здійснили структурну перебудову (запровадження нових видів обладнання й технологій, перехід на випуск нової продукції, реорганізацію управління виробництвом); це зміцнило позиції канадських фірм на внутрішньо­му й зовнішньому ринках.

Внутрішня економічна політика

Канада належить до країн, в яких роль державних органів в керівництві еко­номікою порівняно невисока; проте вона активніша, ніж в США. В перші по­воєнні десятиліття частка державного сектора в економіці Канади мала тен­денцію до зростання; починаючи з 80-х років владні кола країни схиляються до монетаристських концепцій обмеження втручання держглави в справи бізнесу.

Держава має у власності 90% земельного й лісового фонду Канади. Пріори­тетним напрямком діяльності держави є будівництво нових шляхів, енергетич­них споруд, каналів, портів, аеродромів. В 70-х роках в державному секторі зна­ходилося 3,7% активів у видобувній промисловості й 5% в обробній промисло­вості. Зате в електроенергетиці й комунальному господарстві частка держави до­сягає 60%.

Серед великих компаній, що контролюються державою, слід назвати корпо­рацію «Полісар», яка виробляє синтетичний каучук і є монополістом в цій галузі. В розробці уранових руд міцні позиції має державна корпорація «Ельдорадо ньюкліер». В електроенергетиці виокремлюються такі підприємства держсекто­ра, як «Атомік енерджі оф Кенада» і «Хайдро-Квебек».

Під контролем держави знаходяться 70% залізниць, в тому числі транска-надська залізниця «Кенедіен нешнл рейлуейз». Державі належить також авіаком­панія «Ейр Кенада».

Значні позиції держава має в аерокосмічному секторі, їй належить компанія «Телесат Кенада», а також контрольні пакети акцій компанії «Де Хевіленд ейк-рафт оф Кенада» і «Кенадейр».

Власністю держави є центральний емісійний банк («Бенк оф Кенада»), Феде­ральний банк розвитку бізнесу, Корпорація фермерського кредиту, Корпорація розвитку експорту та деякі інші кредитно-фінансові заклади.

Оскільки державний сектор в економіці Канади все ж таки обмежений за об­сягом активів, основним важелем регулювання економіки є бюджет. Протягом по­воєнних десятиліть уряду вдавалося зберігати рівновагу бюджету; виняток прий-шовся на 80-ті роки, коли дефіцит бюджету вимірювався десятками мільярдів до­ларів. З 1994 р. уряд Ж.Кретьєна розпочав здійснення довгострокової програми ліквідації бюджетного дефіциту, її ключовим елементом стало послідовне скоро­чення витрат при збереженні стабільних ставок оподаткування. По закінченню 1995 р. дефіцит федерального бюджету зменшився уперше за двадцять років. На початку 1997 р. він становив 10 млрд. дол. порівняно з 42 млрд, в 1994 р. В 2000р. надходження до бюджету становили 126 мільярдів канадських доларів, а витрати — 125 млрд.; отже бюджет було зведено з профіцитом.

Уряд Канади не застосовував планування економіки на зразок європейських розвинутих країн; вважалося, що таке планування не відповідає національним особ­ливостям канадської економіки. Натомість в 70-х роках було проголошено курс на розробку «національної промислової стратегії», в якому формувалися загальні принципи індустріальної політики держави. Стратегія була спрямована на підви­щення конкурентоспроможності і продуктивності праці в промисловості. В рамках «Стратегії» були розроблені «національна ресурсна політика», «національна енерге­тична політика» та ін. Особлива увага приділяється прискоренню розвитку оброб­ної промисловості; зокрема, вважалося за необхідне збільшити частку природних ресурсів, що переробляються на канадських підприємствах.

Однією з стратегічних цілей економічної політики канадського уряду стала державна підтримка інноваційної діяльності фірм. Наприкінці 70-х років дер­жавні витрати на НДДКР в промисловості становили 45%. Найбільше державних субсидій на наукові дослідження й дослідно-конструкторські розробки зосеред­жено у виробництві обладнання зв'язку, нафтодобувного обладнання й в елект­ротехнічному виробництві. У 80-х та 90-х роках політика підтримки наукоемких галузей продовжилася й поширилася. За активного сприяння федерального уря­ду в різних регіонах країни інтенсивно формувалися «технологічні класте­ри» — інноваційні товариства, в яких взаємодіють науково-дослідницькі центри, корпорації, інвестиційні фонди тощо.

В рамках підтримки стабільного економічного росту уряд Канади надає важ­ливого значення приборканню інфляції. За угодою між керівництвом Банка Канади й федеральним урядом кредитно-грошова політика центрального банку останнім часом здійснюється з урахуванням підтримки пересічних темпів росту інфляції в межах 1-3%. В 2000 р. темп інфляції становив 2,6%, але в 2001 році він вже перевищив 3% (в першому кварталі становив 3,7%). Для запобігання інфляції банківський процент було піднято з 4,9% в 1999 р. до 6% в 2000 р.

З метою пожвавлення економіки уряд знизив ставки податків на доходи насе­лення й корпорації^постанова вступила в дію з 1 січня 2001 p.). Згідно з програмою, в розпорядженні канадців залишиться додатково 100 млрд. дол. протягом трьох років. Федеральна ставка податків на прибутки корпорації знижується з 27 до 21%.

Держава планує збільшення інвестицій і витрат на закупівлю товарів та послуг. В 2001'р. федеральний уряд виділив додаткові асигнування для держав­ного Фонду підтримки інновацій.

Соціальна політика держави спирається на досить високий досягнутий рівень життя канадців. Тому радикальних реформ у цій сфері не передбачається. Основна увага приділяється скороченню безробіття. Цікавим явищем стало збільшення категорії «самозайнятих» — людей, що самостійно забезпечують себе роботою. В основному це лікарі, архітектори, юристи, робітники мистецтва; на­приклад, серед зубних лікарів «самозайняті» становлять 80%.

Соціальні трансферти (пенсії, субсидії) поступово зменшуються. Це пов'яза­но з урядовою політикою «оздоровлення державних фінансів» й переглядом принципів здійснення основних соціальних програм.

Зовнішньоекономічна політика

Вже відзначалося, що зовнішньоекономічна політика Канади сильно орієнтована на співробітництво зі Сполученими Штатами Америки. Канадсько-американські зв'язки ще більше зміцніли після утворення в 1994 р. організації НАФТА. Проте лібералізація взаємної торгівлі обох країн почалася раніше і відбувалася поступово. Вже у 80-х роках минулого століття США імпортували без митного оподаткування 80% продукції з Канади, а Канада на тій же ос­нові — 65% продукції з США. Угода про заснування НАФТА передбачає до 2003 р. усунення всіх торговельних перешкод між Канадою, США та Мексикою. Але між США і Канадою таких перешкод практично вже нема.

Участь в НАФТА полегшує канадським бізнесменам проникнення на ринки США й Мексики. З іншого боку, Канада вже зовсім не захищена від конкуренції більш потужних американських корпорацій; оптимальне рішення в цій ситуації — взаємне злиття капіталу, створення спільних підприємств, що й активно здійснюєть­ся. Інша проблема — поступове нарощування міграції дешевої робочої сили з Мекси­ки до Канади. Враховуючи, що тривалий час рівень безробіття в Канаді був досить високим, ця проблема може загострити соціально-економічну ситуацію в країні.

Зовнішня торгівля має дуже велике значення для економічного розвитку Канади. Експортна квота Канади (45,3%) — найвища серед країн «Сімки» й одна з найвищих серед розвинутих країн (ще вище тільки в Ірландії). Останні деся­тиліття кон'юнктура на світових ринках для канадської зовнішньої торгівлі скла­далася сприятливо; ціни на експортні товари зростали швидше, ніж на імпортні, тобто умови торгівлі покращилися. Так, за 70-ті роки ціни на канадський експорт збільшився на 210%, тоді як імпортні — на 197%. Тоді ціни на газ зросли в 7 разів, на алюміній — в 3 рази, на деревину — в 3 рази, на мінеральні добрива — в 5 разів, на пшеницю — в 2,5 рази. В подальші десятиліття світова кон'юнктура на ринках сировинних товарів дещо погіршилася, але в цілому торговельний баланс Канади зводився переважно з позитивним сальдо. В 2000 році воно складало 34 млрд. дол.

Товарна структура Канадської зовнішньої торгівлі суттєво змінилася на­прикінці XX ст. Якщо в 50-60-ті роки в експорті домінували сировина і промис­лові напівфабрикати, а частка готової продукції становила 8-9% вартості, то сьо­годні саме продукція високого ступеню обробки визначає канадський експорт; при цьому зберігаються великі абсолютні обсяги експорту мінеральної сировини, палива, продовольства й деревини.

Товарна структура зовнішньої торгівлі Канади в 1999 р. (в %)

На США припадає 86% канадського експорту. Зокрема, Канада експортує в США: 80% вироблених автомобілів; 65% продукції легкої промисловості; 55% гуми; 50% електроустаткування; 50% сталі; 50% промислового обладнання; 50% продукції целюлозно-паперової промисловості. Крім того, Канада є значним по­стачальником нафти й газу в США (майже половина всього експорту цих про­дуктів йде на американський ринок).

На друге місце серед торговельних партнерів Канади вийшла Японія — 3% експорту. Далі йдуть Велика Британія (1,5%), Німеччина, Південна Корея, * Нідерланди, Китай.

В імпорті Канади частка США становить 76%, Японії — 4%. Серед інших країн — Велика Британія, Німеччина, Франція, Мексика, Тайвань, Південна Корея.

Зовнішній борг Канади складає відносно невелику величину — в 2000 р. він дорівнював 2 млрд. дол.

В міжнародному русі капіталу Канада має від'ємне сальдо (-244 млрд. дол. в 2000 p.), тобто вивіз капіталу з Канади перевищує його надходження. В міжна­родних операціях з капіталом основним партнером Канади є США, а також країни Є С та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Особливості ділової етики

У канадців багато спільного з американцями щодо стилю ділового спілкуван­ня. Вони також, як і американці, належать до моноактивного типу, націленого на задачу (task-oriented). Канадці чітко формулюють задачу й методично розробля­ють етапи її вирішення. Як і всі представники моноактивного типу, канадські бізнесмени не люблять гаяти часу в переговорах з іноземними партнерами. В ділових стосунках вони досить відверті, чітко формулюють умови угоди; коли угоду укладено, канадці пунктуально дотримують її виконання й того ж вимага­ють від партнера. Вони наполегливі в досягненні своїх цілей.

Але канадці не в усьому схожі на американців в діловому спілкуванні. Знач­на частка франко-канадців в населенні країни зумовила певний вплив французь­кої культури, а тривалі зв'язки з Великою Британією — вплив англійської мане­ри спілкування. Канадіц більш толерантні, ніж американці, в спілкуванні з пред­ставниками інших культур, більш витримані. Як англійці та французи, вони віддають належне зовнішнім атрибутам в ділових переговорах (стиль одежі, ри­туал), на що американці звертають мало уваги. Канадський бізнесмен не «натис­кує» на партнера в бажанні укласти угоду на своїх умовах, а більше наполягає на логіку доказів. Канадці, як і американці, володіють «широтою натури», але в їх спілкуванні з партнером менше фамільярності, більше ввічливості.

Отже, в сфері ділової етики канадці посідають проміжне положення між аме­риканцями США та західноєвропейцями (англійцями, німцями й французами). Слід також зважити на певний вплив слов'янського елементу (українці, поляки, росіяни) на формування ділової культури Канади.

Інтереси України в Канаді

Канада приваблює Україну як високорозвинута держава з потужним еко­номічним потенціалом, обсяжними запасами природних ресурсів і високим рівнем розвитку наукоемкого виробництва. Ми могли б одержати з Канади руди кольорових металів, деревину, целюлозу, папір, машини й устаткування, нафту й скраплений газ. Україна й Канада можуть співробітничати в сфері високих тех­нологій, зокрема в авіакосмічній промисловості, де обидві країни мають неабия­кий досвід.

Проте поки що економічні зв'язки України з Канадою розвиваються повільно. Про це свідчать, насамперед, дані про динаміку торгівлі товарами.

Товарообіг торгівлі України з Канадою (млн. дол.)

Млявість динаміки торгівлі між нашими країнами багато де в чому пояс­нюється неконкурентоспроможністю наших товарів, які ми могли б постачати на канадський ринок (зокрема, обладнання для гірничої промисловості). Слід згада­ти, що українські товари мають проходити через тарифні й квотні перепони, чого позбавлені американські товари. Крім того, Україна й Канада є конкурентами на зовнішніх ринках по товарах, що складають основу нашого експорту — чорні ме­тали, залізна руда, зерно.

Обсяг інвестицій з Канади також поки що невеликий, але є позитивна ди­наміка його зростання.

Прямі інвестиції з Канади в Україну (млн. дол.)

[Джерело: Статистичний щорічник України за 2000 рік. С. 287.]

За набуттям незалежності України у нас були великі сподівання на україн­сько-канадську діаспору щодо залучення інвестицій з Канади. Поки що ці сподівання не виправдовуються в повній мірі. Виявляючи прагматизм, українські канадці активніше співпрацюють з нами в культурній і політичній сферах, ніж в економічній.

Проте українсько-канадські економічні відносини мають непогані перспекти­ви розвитку. Відновлення нашої економіки, краще знайомство з Україною, з її господарськими можливостями привабить канадських бізнесменів до нашої країни.

Додаток 5 Країни з перехідною економікою