1.5.5. Якими е особливості бухгалтерського обліку в тнк?

В ТНК функції фінансової діяльності і бухгалтерського обліку взаємопов'язані. Бухгалтерський облік надає фінансовому директору кор­порації адекватну і своєчасну інформацію про характер і величину ак­тивів компанії. При цьому бухгалтерський облік повинен враховувати як специфіку середовища ТНК і місцеві вимоги до звітності, так і загально­прийнята} принципи і правила бухгалтерського обліку в країні походжен­ня компанії при складанні зведених звітів.

Стандарти бухгалтерського обліку значно розрізняються по країнах. Основні причини відмінностей такі:

1) розходження в розумінні цілей, наприклад, між державами і приват­ними організаціями.

2) неспівпадання точок зору стосовно завдань фінансових звітів в тому, що стосується відповідності правовим нормам і надання правової інформації.

3) відмінності щодо становища і престижу професії бухгалтера.

4) вплив податкового законодавства.

5) правові норми.

6) неспівпадання основних економічних показників.

7) первинність держави або приватного сектору в розробці стандартів бухгалтерського обліку.

8) небажання впроваджувати прийняті у світі стандарти.

Однак інтеграція ринків капіталу вимагає згладжування відмінностей між принципами бухгалтерського обліку. Не останню роль в цьому відіграє повсюдне зростання орієнтації на інвесторів: фірми повинні надавати інфор­мацію, що відповідає потребам інвестора, яка дозволяє їм робити порівнян­ня при розміщенні своїх коштів. ТНК також зацікавлені в уніфікації принципів обліку як для окремих країн, так і на консолідованій основі.

ЄС з метою усунення перешкод на шляху просування капіталу уніфікував бухгалтерський облік. Міжнародний комітет зі стандартизації бухгалтерського обліку розробив стандарти (не обов'язкові до застосуван­ня), котрі багато в чому спираються на аналогічні стандарти США. Рада зі стандартизації фінансового обліку (FASB) США вказує, що фінансова звітність повинна вміщувати інформацію, яка корисна для: *> прийняття інвестиційних та кредитних рішень; «> оцінки перспектив руху готівки; •> оцінки ресурсів підприємств, потреб і змін в них.

Користувачами фінансової інформації є інвестори і кредитори, акціонери, представники трудящих.

Однією з труднощів бухгалтерського обліку в міжнародному бізнесі є те, що доводиться виконувати операції з багатьма валютами. Звідси вип­ливає необхідність перерахунку з однієї валюти в іншу.

При перерахунку операцій з деномінацією в іноземній валюті всі статті спочатку записуються, виходячи з обмінного курсу на дату здійснення опе­рації. При кожному наступному складанні балансу всі документи, що відо­бражають потік грошової готівки і суми до отримання або виплати з де­номінацією в іноземній валюті, коригуються по відношенню до цієї валюти.

В США фінансові звіти майже всіх зарубіжних американських фірм перераховуються в долари методом поточних курсів. Всі статті балансу, крім акціонерного капіталу, перераховуються в долари за поточним кур­сом на дату складання балансу. Всі звіти про прибутки і збитки перерахо­вуються за середнім обмінним курсом за період, що розглядається.

Валютні прибутки і збитки від операцій в іноземній валюті вводяться у звіт про прибутки і збитки за той період, протягом якого діяли відповідні угоди. Прибутки і збитки, що випливають з перерахунку фінансових звітів методом поточних курсів, враховуються як особлива складова акціонерно­го капіталу. Прибутки і збитки, що виникають при перерахунку часовим методом, вводяться безпосередньо у звіт про прибутки і збитки.

Якщо місцева валюта є функціональною, то використовується метод поточних курсів, тобто на дату складання балансу. Часовий метод викори­стовується, коли функціональною є національна валюта головної ком­панії, в якій вона складає свої фінансові звіти. Метод поточних курсів ви­користовується значно частіше, ніж часовий метод.