1.4,5. Що таке валютні опціони?

Валютні опціонні контракти схожі на ф'ючерсні угоди. В них визнача­ються кількість валют, строк погашення і ціна виконання. Так само як ф'ючерси, опціони, котрими торгують на біржі, вимагають стандартизова­ної форми контрактів і гарантії їх виконання. Кількість валюти, з якою оперує кожний опціон, дорівнює половині тієї, котра встановлена для ф'ючерсних контрактів. Однак опціони мають одну важливу особливість: інвестор має право (а не зобов'язаний) здійснювати валютний обмін. Як­що за ф'ючерсним контактом обмін валюти є обов'язковим навіть у тому випадку, коли операція виявилась для інвестора невигідною, опціон пе­редбачає право вибору: якщо операція вигідна — зробити обмін, якщо опе­рація не вигідна — відмовитись від нього.

Існують два основних типи опціонів: опціони «колл» та опціони «пут». Опціони «колл» дають своїм власникам право, але не зобов'язання купи­ти валюту за ціною, вказаною в контракті, котра називається ціною вико­нання опціону. Опціони «пут» забезпечують своїм власникам право, але не зобов'язання продати валюту за ціною, вказаною в контракті. Амери­канські опціони можуть бути використані в будь-який момент до закінчення строку, а європейські — лише за настання строку.

Опціони як вид хеджирування привабливіші, ніж форвардні і ф'ючерсні контракти, але вони мають високу ціну виконання. Покупець опціону повинен платити високу надбавку до них, котра фіксується в опціонному контракті.

Візьмемо, наприклад, опціон на купівлю через 3 місяці 31250 фунтів стерлінгів за ціною 1,90 долара за 1 фунт. Три місяці — це строк погашен­ня опціону. Його власник має право придбати протягом (або після закінчення) цього строку 31250 фунтів за ціною 1,90 долара за фунт, кот­ра називається ціною виконання опціону.

Внутрішня вартість опціону визначається як різниця між тією величи­ною, котру довелось би заплатити за валюту (ринковий обмінний курс) без опціону, і тією, котру потрібно заплатити при використанні опціону (ціна виконання опціону). Якщо ринковий курс фунта в даний час дорів­нює 2 доларам, то внутрішня вартість опціону (2,00 — 1,90) = 0,10дол. за фунт, тобто 3125 дол. (31250 х 0,10). Внутрішня вартість опціону не мо­же бути від'ємною, оскільки виконання опціону не обов'язкове. Якщо ринковий курс англійського фунта знизився нижче 1,90 долара, то внутрішня вартість опціону стане нульовою.

Премія опціону — це різниця між ринковою ціною опціону і його внут­рішньою вартістю. Так, якщо опціон продається за 0,15 долара за фунт, надбавка становитиме 0,05 дол. за фунт (0,15 — 0,10), тобто 1562,5 дол. (0,05-31250).

За всіх значень курсу «спот» ринкова ціна опціону перевищує його внутрішню вартість.

Інвестори згодні платити надбавки, оскільки існує імовірність отри­мання великих прибутків, якщо валютні курси підвищаться, а можливі втрати у випадку зниження курсу обмежені початковими витратами.

Надбавка є максимальною, коли обмінний курс дорівнює ціні вико­нання. Вона залежить також від строку виконання опціону і від ступеня стабільності валюти опціонного контракту.

Опціон принесе прибуток власнику в таких випадках: «> для опціону «колл», коли ціна використання опціону нижча від ціни

«спот»;

•J* для опціону «пут», коли ціна використання опціону вища від валютно­го курсу «спот» у валюті проведення операції.