9. Назрівання першої світової війни
Російсько-японські переговори розпочалися в Портсмуті (США) в серпні 1905 року. Користуючись підтримкою США і Англії японська делегація висунула в Портсмуті величезні вимоги. А саме: Японія розраховувала отримати воєнну контрибуцію з Росії і частину російської території – острів Сахалін. Зіткнувшись з протидією російського уповноваженого Вітте по питанню про Сахалін і контрибуції, японський уповноважений Комуре загрожував перервати переговори. Коли царський уряд відхилив японські вимоги про терторіальні поступки і контрибуції, японський уряд запропонував підписати мирний договір. Проте, не знаючи про це, цар в останній момент погодився віддати південну частину острова Сахалін і оплатити вартість утримання в Японії російських військовополонених.
5 вересня 1905 року був підписаний Портсмутський мирний договір. Він передав в руки Японії частину китайської території – так звану Квантунську орендовану область з Порт-Артуром і південну гілку Китайсько-Східної залізниці. Японія одержала половину острова Сахалін (до півдня 50-ї паралелі), а також право рибної ловлі в російських територіальних водах. Над Кореєю фактично був встановлений японський протекторат.
Поразка царської Росії у війні з Японією справила серйозний вплив на розстановку сил серед держав не тільки на Далекому Сході, але й в Європі. Разом з тим вона прискорила розвиток революційних подій в Європі.
Переміщення головних сил Росії на Далекий Схід тимчасово знецінювало російсько-французький союз, на довгий час послаблювало Росію на західному кордоні, передавало Німеччині якщо не роль європейського капрала, то в кожному разі диригентську паличку Європи. З цим не могла змиритися Англія. Між Англією і Німеччиною йшла боротьба за корінний поділ світу. Ця боротьба штовхнула Англію на зближення з Францією – давньою суперницею Британії. Разом з тим Франція в той же час була давнім ворогом тієї країни, яка в нових умовах ставала для Англії супротивником страшнішим, ніж всі її старі суперники разом взяті. Найближчим наслідком цих подій було англо-французьке зближення. 8 квітня 1904 року, відразу після початку російсько-японської війни, Англія і Франція підписали угоду, головним змістом якої було визнання за Англією права" панування в Єгипті, а за Францією – "прав" на задоволення її претензій у Марокко. Після цього розпочалися таємні переговори між англій ськими і французькими генеральними штабами з воєнних питань. Так виникла "сердечна угода" – англо-французька Антанта. Зв'язавши себе спочатку воєнно-політичним союзом з Японією, в основному, спрямованим проти Росії, Англія тепер вступала в угоду з Францією, яка в основному була спрямована проти Німеччини.
Під час англо-російських переговорів було досягнуто компромісу зі спірних колоніальних питань, і 31 серпня 1907 року угода була підписана. Іран був поділений на три зони: північна – відійшла у сферу впливу Росії, південна – у сферу впливу Англії, а центральна частина країни склала "нейтральну" зону – поле "вільного" суперництва обох держав. Афганістан визнавався фактичною сферою впливу Англії. Обидві сторони зобов'язались утримуватися від втручання у внутрішні справи Тібету. Підписанню англо-російської угоди передувала угода між Росією і Японією, за якою встановлювались їх сфери впливу в Північно-Східному Китаї.
Отже, підписанням англо-російської угоди 1907 року завершилось створення Троїстої угоди (або Антанти) – воєнно-дипломатичного угрупування Англії, Франції і царської Росії, яка протистояла іншому угрупуванню – Троїстому союзу – воєнно-політичного блоку Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Європа остаточно розкололася на два протистоячі один одному воєнні блоки.
Росія була зацікавлена в створенні балканського блоку держав, який можна було б в потрібний час спрямувати як проти Туреччини, так і проти Австро-Угорщини. 13 березня 1912 року Сербія і Болгарія підписали союзний договір, спрямований проти Туреччини. Союзники домовилися про умови майбутнього поділу Македонії, виділивши при цьому "спірну зону", остаточна частка якої повинна була бути визначеною за третейським рішенням російського царя. Сербія і Болгарія уклали воєнну конвенцію, яка визначала кількість військ, які виставлялися у випадку війни проти Туреччини або Австро-Угорщини. Незабаром Болгарія підписала союзний договір з Грецією, а Сербія уклали усну угоду про союз з Чорногорією. Так склався Балканський союз, учасники якого ставили своєю головною метою повну ліквідацію турецького панування на Балканському півострові.
До початку 1914 року гонка озброєнь не припинялась. Німеччина відмовлялась скоротити свою морську програму, більше того, швидкими темпами збільшувала сухопутну армію. Разом зі своєю союзницею Австро-Угорщиною вона мала тепер у своєму роз порядженні 8 мільйонів осіб, навчених військовій справі.
Країни Антанти теж швидко збільшували свої збройні сили, але програма воєнних заходів царського уряду була ще далека від завершення: кінцеві строки намічалися на 1916-1917 роки. Озброювалася і Франція. В 1913 році був прийнятий закон про перехід від дворічного до трирічного строку військової служби, що повинно було збільшити чисельність французької армії мирного часу на 50 %. В цілому воєнні програми Франції і Росії передбачали, що через два роки перевага Німеччини у збройних силах буде ліквідована. Отже, залишалося небагато: знайти привід для початку війни. Як відомо, такий привід був знайдений. 28 червня 1914 року Франц-Фердинанд був вбитий на вулиці в Сараєво – головному місті Боснії. Вбивцею був член сербського воєнно-патріотичного товариства "Чорна рука" гімназист Г. Принцип. В Берліні і Відні відразу ж було вирішено, що сараєвська подія – зручний привід для того, щоб розпочати конфлікт.
- Автор-укладач:
- XX століття.
- Змістовий модуль 4.
- Тема 7. Європейська дипломатія
- Змістовий модуль 5.
- Тема 8. Міжнародні відносини в 1930-і роки
- Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних
- Змістовий модуль 6.
- Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості.
- Тема 11. Особливості розвитку регіональних
- Змістовий модуль 7.
- Тема 12. Завершення епохи біполярності у
- Змістовий модуль 8.
- Тема 13. Міжнародні відносини в умовах
- Частина друга. Сша на тлі міжнародних відносин (1990-2009 рр.)
- Тема 14. Регіональні особливості міжнародних
- Передмова.
- Опис навчальної дисципліни та нормативна база.
- Програма навчальної дисципліни. Змістовий модуль 1.
- Змістовий модуль 2.
- Змістовий модуль 3.
- Змістовий модуль 4.
- Змістовий модуль 5.
- Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних відносин. Розгортання ”холодної війни” (1945 – кінець 50-х років).
- Змістовий модуль 6.
- Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості. Глобальні та регіональні аспекти (1960-70-тіроки).
- Тема 11. Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин (1945 – 70-ті роки).
- Змістовий модуль 7.
- Тема 12. Завершення епохи біполярності у міжнародних відносинах (1980 – початок 1990-х років).
- Змістовий модуль 8.
- Тема 13. Міжнародні відносини в умовах постбіполярності (1990-ті роки).
- Тема 14. Регіональні особливості міжнародних відносин в 1990-ті – 2000-ні роки. Сучасний стан і перспективи розвитку системи міжнародних відносин.
- Самостійна робота.
- Робота з першоджерелами та посібниками.
- Робота над темою.
- Індивідуальне навчально-дослідне завдання.
- Тема 1. Поняття, предмет та категорії
- 1. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин
- Тема 2. Дипломатія як основний предмет
- 2. Віденська система договорів та Версальсько-вашингтонська система
- Змістовий модуль 2.
- Тема 3. Розвиток і діяльність міжнародних
- 3. Створення Ліги націй та її діяльність
- 5. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору
- 6. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору
- 7. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (50-80 рр. Хх ст.)
- 8. Створення овд
- Змістовий модуль 3.
- Тема 4. Європейська дипломатія на початку
- XX століття.
- 9. Назрівання першої світової війни
- 10. Причини першої світової війни
- 11. Характер та цілі першої світової війни
- Тема 5. Дипломатія в роки Першої
- 12. Завершення першої світової війни та її наслідки
- 13. Версальська система міжнародних відносин. Концептуальні підходи держав-переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій мирній конференції
- Змістовий модуль 4.
- Тема 6. Міжнародні відносини
- 14. Українське питання на Паризькій мирній конференції
- 15. Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, німецьке питання)
- 16. Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів)
- 17. Мандатна система
- 18. Російське питання на Паризькій мирній конференції
- 19. Україна в міжнародних відносинах у період 1917-1920 рр.
- Тема 7. Європейська дипломатія
- 20. Вашингтонська конференція та її рішення
- 21. Генуезька, гаазька та лозаннська конференції
- 22. Рапалльський договір
- 23. Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса, план Юнга)
- 24. Конференція в Локарно
- 25. Підготовка та підписання пакту Бріана-Келлога
- Змістовий модуль 5.
- Тема 8. Міжнародні відносини в 1930-і роки
- 26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933-1935 рр.
- 27. Проект "Східного пакту"
- 28. Укладення договорів про взаємодопомогу між срср і Францією, срср і Чехословаччиною
- 29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)
- 30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй. Становлення блоку агресорів
- 31. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи
- 32. Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав
- 33. Мюнхенська угода
- 34. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу
- 35. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки
- 36. Початок Другої світової війни
- 37. Політичний зміст Другої світової війни
- 38. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки
- 39. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша
- 40. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції
- 41. Атлантична хартія
- 42. Вступ сша у Другу світову війну
- 43. Московська конференція мзс 1943 року
- 44. Тегеранська конференція
- 45. Ялтинська конференція, її основні рішення
- 46. Потсдамська система міжнародних відносин
- 47. Геополітичні наслідки Другої світової війни
- Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних
- 48. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період
- 49. Докорінні зміни у повоєнному світовому устрої після Другої світової війни
- 50. Початок “холодної війни”
- 51. Створення Ліги арабських держав
- 52. Особливості повоєнного врегулювання в Європі
- 53. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
- 54. План Баруха (14 червня 1946 р.)
- 55. Пакт Ріо-де-Жанейро (1947 р.)
- 56. Дунайська конференція 1948 р.
- 57. Крах мандатної системи на Близькому Сході
- 58. Утворення Організації американських держав
- 59. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією
- 60. Ідеологічні чинники «холодної війни»
- 61. «Доктрина Трумена»
- 62. «План Маршала»
- 63. Створення анзюс
- 64. Багдадський пакт (сенто)
- 65. Утворення сеато
- 66. Державний договір з Австрією
- 67. Утворення двох німецьких держав
- 68. Агресія сша проти Гватемали
- 69. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр
- 70. Війна в Кореї та її наслідки
- 71. Конференція у Сан-Франциско 1951 року
- 72. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки
- 73. Паризька угода 1954 року
- 74. Бандунзька конференція (1955 р.)
- 75. Суецька криза 1956 року
- 76. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства
- 77. Тайванська криза 1958 року
- Змістовий модуль 6.
- Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості.
- 78. Карибська криза
- 79. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн
- 80. Доктрина Хальштейна
- 81. Заключний етап нбсє у Гельсінкі
- 82. «Нова східна політика» фрн
- 83. Радянсько-югославський конфлікт
- 84. Втручання країн овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва
- 85. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода
- 86. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт
- 87. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948 рр. Та арабо-ізраїльське протистояння
- 88. Американо-китайські відносини в 50-х – на початку 70-х років хх ст.
- 89. Індо-китайський збройний конфлікт 1962 року
- 90. Конгзька криза (1960-1964 рр.)
- 91. Вихід Франції з військової організації нато (лютий 1966 р.)
- 92. Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам (14 грудня 1960 р.)
- 93. Доктрина “гнучкого реагування”
- 94. Доктрина “стримування”
- Тема 11. Особливості розвитку регіональних
- 95. Дипломатія країн Близького і Середнього Сходу
- 96. Шестиденна війна та її наслідки
- 97. Кемп-девідський процес та його наслідки
- 98. Договір Тлателолко (14 лютого 1967 р.)
- 99. Ірано-Іракська війна
- 100. Еволюція єес в 60-70-х рр. Хх ст.
- Змістовий модуль 7.
- Тема 12. Завершення епохи біполярності у
- 101. Об'єднання Німеччини
- 102. Квітнева революція в Афганістані і радянська агресія в дра
- 103. Проблема безпеки Перської затоки в мв
- 104. Політична ситуація на Близькому Сході (90-ті рр. Хх ст.)
- 105. Трансформація країн нато наприкінці 80-х – 90х рр. Хх ст. Розширення нато на схід
- 106. Західноєвропейська інтеграція
- 107. Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 1980-х років
- 108. Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс
- 109. Нове політичне мислення: причини виникнення, основні положення. Вплив повороту в радянській зовнішній політиці на міжнародні відносини (80-ті рр. Хх ст.)
- 110. Нові незалежні держави (снд)
- Змістовий модуль 8.
- Тема 13. Міжнародні відносини в умовах
- 111. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі)
- 112. Міжурядова конференція єс 1996-1997 рр.
- 1) Питання економічного та валютного союзу єс (“зона євро”).
- 2) Питання розширення єс.
- 3) Надання єс військового виміру.
- 113. Амстердамський договір
- 114. Основні напрямки зовнішньої політики України
- Частина друга. Сша на тлі міжнародних відносин
- Тема 14. Регіональні особливості міжнародних відносин
- 115. Загальна характеристика міжнародних відносин в 1990-2009 рр.
- Фото 1 Мал. 1
- Мапа Саудівської Аравії
- Фото 2. Фото 3.
- Миха́йло Сергі́йович Горбачо́в Джордж Герберт Вокер Буш
- Фото 14. Фото 15.
- Євге́н Макси́мович Хав'є́р Сола́на
- Фото 16. Фото 17.
- Джордж Ро́бертсон Андерс Фог Расмуссен
- Фото 22 Фото 23
- Вежі wtc до теракту Манхеттен в день теракту
- Фото 24 Мал. 3
- Прапор Аль-Каїди
- Фото 25 Мал. 4
- Цзян Цземінь Карикатура на Цзян Цземіня
- Південна Азія Центральна Азія
- Фото 29 Фото 30
- Прапор Хізбалли Райони шиїтської більшості, де Хізбалла має значну підтримку
- Фото 33 Фото 34
- Російсько-грузинська війна
- Російсько-грузинська війна
- Список використаної літератури. Монографії, навчальні посібники.
- Ресурси Інтернет.
- Загальний список рекомендованої літератури.
- Зарубіжна література. Збірники документів.
- Науково-дослідна і методична література.
- Перелік публікацій в періодичних виданнях.
- Монографії.
- Статті в періодичних виданнях.
- Вільям Джефферсон «Білл» Клінтон
- Ко́лін Лю́тер Па́велл
- Д жордж Во́кер Буш
- Кондолі́за Райс
- Б ара́к Хусе́йн Оба́ма II
- Г і́лларі Діа́на Ро́дем Клі́нтон
- Велика Британія (Сполучене Королівство).
- Баронеса (1992) Ма́ргарет Те́тчер
- Д жон Ме́йджор
- Е ́нтоні Чарльз Лі́нтон Блер
- Єльцин Борис Миколайович
- Азербайджан. Г ейдар Алірза огли Алієв
- Візити високопосадовців сша в Україну.
- 54030 М. Миколаїв, вул. Адміральська, 20