31. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи
25 листопада 1936 р. Німеччина і Японія підписали Антикомінтернівський Пакт строком на 5 років. У 1937 р. до Пакту приєдналася Італія. У 1939 р. до Пакту приєдналися Угорщина, Іспанія, Румунія. Політичні цілі учасників Пакту полягали в тому, щоб вести спільну боротьбу проти тих, хто діє навколо Комінтерну. Учасники Пакту взяли на себе зобов'язання не створювати труднощів іншій стороні, якщо вона вступить у війну з СРСР. Антирадянська спрямованість Пакту була очевидною. Очевидним було і те, що учасники Антикомінтернівського Пакту не мали наміру обмежуватися у своїх агресивних планах тільки ліквідацією СРСР. Якою була реакція США, Англії і Франції на утворення Антикомінтернівського Пакту? У США був прийнятий закон про нейтралітет, який з 1 травня 1937 р. діяв уже на постійній основі. Англія вважала, що оскільки Пакт спрямований проти СРСР, то він не був загрозою для країн Заходу. Слід наголосити, що плани учасників Антикомінтернівського Пакту входили у протиріччя, не співпадали з інтересами США, Англії і Франції. Однак вони розраховували, що їм вдасться відкупитися від країн фашистського блоку за рахунок інтересів СРСР. Для здійснення цієї мети вони проводили політику, яка мала в той час різні найменування: у США – політика нейтралітету, в Європі – політика "умиротворення" і "невтручання", але в кожному разі її антирадянська, антикомуністична суть залишалася незмінною. Вона полягала у спробах викликати війну між блоком фашистських держав і СРСР, яка мала привести до послаблення обох сторін. Це, з точки зору США і Англії, мало утвердити їх гегемонію у світі. Після підписання з Німеччиною «Антикомінтернівського пакту» Японія почала новий етап своєї агресії в Китаї. В прийнятій ще в серпні 1936 р. в Японії новій зовнішньополітичній програмі «Основні принципи національної політики» ставилися завдання «ліквідувати загрозу з півночі, з боку Радянського Союзу», «зустріти у всеозброєнні Англію та Америку», поширити «національне й економічне просування на південь, особливо в район країн південних морів». Зазначалося, що основна мета зовнішньої політики Японії – «перетворити імперію номінально й фактично на стабілізуючу силу в Східній Азії». Спочатку японська вояччина, згідно з «меморандумом Танаки», вдерлася на територію Монгольської Народної Республіки (березень 1936 р.). Але радянський уряд 12 березня 1936 р. підписав із МНР протокол про взаємну допомогу на 10 років. Монгольські війська разом з Червоною Армією розгромили японських інтервентів. Це змусило Японію змінити напрямок своєї агресії.
7 липня 1937 р. японські агресори, спровокувавши інцидент в 10 км від Пекіна, без оголошення війни вдерлися в Північний Китай і за короткий час захопили Пекін, Тяньцзінь, Калган та ряд інших міст. Вони збиралися створити на окупованих територіях п'яти північних китайських провінцій маріонеткові режими (щось на зразок Маньчжоу-Го, утвореного японцями в окупованій Маньчжурії 1 березня 1932 р. на чолі з маріонетковим імператором Пу І). Через місяць японські війська висадилися біля Шанхая, захопили його й попрямували на захід, здобули Нанкін (тодішню столицю Китаю) та Ханькоу, захопили велику територію. Починаючи з 1939 р. й до 1944 р. Японія дещо припинила наступальні операції й організувала блокаду морського узбережжя Китаю, намагаючись перекрити шляхи постачання йому зброї. Становище Китаю в цих умовах значною мірою залежало від позицій великих держав. США, додержуючись «доктрини Стімсона» (від 7 січня 1932 р.), «не визнавали» захватів Японії в Китаї. 16 липня 1937 р. державний секретар К. Хелл направив звернення до 62 країн-учасниць пакту Бріана-Келлога, де вкрай обережно осуджував політику Японії, навіть не називав її агресором і не пропонував нічого конкретного для припинення цієї війни. Американський закон про нейтралітет забороняв експорт воєнних матеріалів до воюючих країн. Користуючись тим, що ні Японія, ні Китай не оголошували стану війни, Ф. Рузвельт заявив, що на них дія цього закону не поширюється. Американські поставки в Японію в 1937 р. збільшилися майже в 3 рази порівняно з 1936 р. й продовжували зростати. Поставки ж у Китай через японську морську блокаду зменшилися. 5 жовтня 1937 р. у своїй промові в Чикаго Рузвельт закликав до створення «карантину» щодо японського агресора. Суперечності між США й Японією ще більше загострилися після потоплення японською авіацією в грудні 1937 р. трьох американських танкерів. Проте в цілому політика США щодо Японії залишалася незмінною.
Ліга Націй зайняла нерішучу позицію. У Брюссельській конференції учасників Вашингтонського «Договору 9-ти» в листопаді 1937 р. Японія відмовилася брати участь. Взяли участь СРСР і всього 19 держав. У прийнятій 24 листопада резолюції, за яку не голосувала Італія, Японія не називалася агресором. Тільки СРСР порушив питання про санкції проти неї. Як і раніше, Ліга Націй пропонувала Японії й Китаю «припинити ворожі дії й продовжити переговори». Західні держави не бажали втручатися в японсько-китайську війну, фактично потурали Японії. СРСР, осудивши агресію Японії, вдався до конкретних заходів. 21 серпня 1937 р. він підписав з Китаєм договір про ненапад на 5 років і значно збільшив йому воєнні поставки, а також надав позики (в 1938 р. – на 100 млн. дол., а в 1939 р. – на 150 млн.). У червні 1939 р. в Москві між обома державами був підписаний торговельний договір, який передбачав посилення радянської допомоги Китаю. Радянський Союз направляв у Китай літаки, танки, гармати, боєприпаси, бензин і т. п. Радянські льотчики прикривали китайські міста від японської авіації, бомбардували японські військові об'єкти на Тайвані, їхні кораблі на річці Янцзи. В той час японська вояччина здійснила воєнні провокації проти Радянського Союзу. В липні-серпні 1938 р. вона атакувала радянський кордон у районі озера Хасан. Це не був звичайний прикордонний інцидент – японці використовували важку артилерію. Радянські війська розгромили й відкинули агресорів з радянської території. Було підписано перемир'я. Проте японські мілітаристи на цьому не зупинилися. 11 травня 1939 р. вони вдерлися на територію Монгольської Народної Республіки в районі річки Халхін-Гол. Японська вояччина розраховувала з боями захопити не тільки Монголію, а й частину радянської території. Однак 20 серпня радянські та монгольські війська перейшли в рішучий наступ і за 10 днів закінчили оточення та розгром японських інтервентів. І це за день до початку другої світової війни. 15 вересня 1939 р. Японія змушена була підписати з СРСР та МНР угоду про припинення воєнних дій з 16 вересня. Воєнна агресія Італії, Німеччини та Японії в 1935-1937 рр. остаточно розставила на протилежних позиціях два блоки держав у капіталістичному світі. Західна політика «невтручання», «умиротворення» мілітаристських держав, їх відмова від радянських пропозицій колективної відсічі агресорам неминуче вели до нової світової війни.
- Автор-укладач:
- XX століття.
- Змістовий модуль 4.
- Тема 7. Європейська дипломатія
- Змістовий модуль 5.
- Тема 8. Міжнародні відносини в 1930-і роки
- Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних
- Змістовий модуль 6.
- Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості.
- Тема 11. Особливості розвитку регіональних
- Змістовий модуль 7.
- Тема 12. Завершення епохи біполярності у
- Змістовий модуль 8.
- Тема 13. Міжнародні відносини в умовах
- Частина друга. Сша на тлі міжнародних відносин (1990-2009 рр.)
- Тема 14. Регіональні особливості міжнародних
- Передмова.
- Опис навчальної дисципліни та нормативна база.
- Програма навчальної дисципліни. Змістовий модуль 1.
- Змістовий модуль 2.
- Змістовий модуль 3.
- Змістовий модуль 4.
- Змістовий модуль 5.
- Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних відносин. Розгортання ”холодної війни” (1945 – кінець 50-х років).
- Змістовий модуль 6.
- Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості. Глобальні та регіональні аспекти (1960-70-тіроки).
- Тема 11. Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин (1945 – 70-ті роки).
- Змістовий модуль 7.
- Тема 12. Завершення епохи біполярності у міжнародних відносинах (1980 – початок 1990-х років).
- Змістовий модуль 8.
- Тема 13. Міжнародні відносини в умовах постбіполярності (1990-ті роки).
- Тема 14. Регіональні особливості міжнародних відносин в 1990-ті – 2000-ні роки. Сучасний стан і перспективи розвитку системи міжнародних відносин.
- Самостійна робота.
- Робота з першоджерелами та посібниками.
- Робота над темою.
- Індивідуальне навчально-дослідне завдання.
- Тема 1. Поняття, предмет та категорії
- 1. Системний підхід до вивчення міжнародних відносин
- Тема 2. Дипломатія як основний предмет
- 2. Віденська система договорів та Версальсько-вашингтонська система
- Змістовий модуль 2.
- Тема 3. Розвиток і діяльність міжнародних
- 3. Створення Ліги націй та її діяльність
- 5. Підготовка та укладення Північно-Атлантичного договору
- 6. Утворення нато, основний зміст Північноатлантичного договору
- 7. Нато як один з найголовніших компонентів біполярної системи мв (50-80 рр. Хх ст.)
- 8. Створення овд
- Змістовий модуль 3.
- Тема 4. Європейська дипломатія на початку
- XX століття.
- 9. Назрівання першої світової війни
- 10. Причини першої світової війни
- 11. Характер та цілі першої світової війни
- Тема 5. Дипломатія в роки Першої
- 12. Завершення першої світової війни та її наслідки
- 13. Версальська система міжнародних відносин. Концептуальні підходи держав-переможниць до розробки мирних договорів з Німеччиною та її союзниками на Паризькій мирній конференції
- Змістовий модуль 4.
- Тема 6. Міжнародні відносини
- 14. Українське питання на Паризькій мирній конференції
- 15. Основні проблеми міжнародних відносин після першої світової війни (мирне врегулювання, німецьке питання)
- 16. Декрет про мир і мирна програма Вільсона (14 пунктів)
- 17. Мандатна система
- 18. Російське питання на Паризькій мирній конференції
- 19. Україна в міжнародних відносинах у період 1917-1920 рр.
- Тема 7. Європейська дипломатія
- 20. Вашингтонська конференція та її рішення
- 21. Генуезька, гаазька та лозаннська конференції
- 22. Рапалльський договір
- 23. Перша криза Версальської системи та її врегулювання (репарації, Рурська криза, план Дауеса, план Юнга)
- 24. Конференція в Локарно
- 25. Підготовка та підписання пакту Бріана-Келлога
- Змістовий модуль 5.
- Тема 8. Міжнародні відносини в 1930-і роки
- 26. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933-1935 рр.
- 27. Проект "Східного пакту"
- 28. Укладення договорів про взаємодопомогу між срср і Францією, срср і Чехословаччиною
- 29. Італо-ефіопська війна (позиція держав, Ліги Націй)
- 30. Політика невтручання в іспанські справи. Криза Ліги Націй. Становлення блоку агресорів
- 31. Поширення японської агресії в Китаї та розпад Вашингтонської системи
- 32. Аншлюс Австрії, його наслідки та позиція великих держав
- 33. Мюнхенська угода
- 34. Англо-франко-радянські переговори щодо пакту про взаємодопомогу
- 35. Пакт Рібентропа-Молотова та його наслідки
- 36. Початок Другої світової війни
- 37. Політичний зміст Другої світової війни
- 38. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки
- 39. Напад Німеччини та її союзників на срср та позиція урядів Великобританії та сша
- 40. Передумови та початок створення антигітлерівської коаліції
- 41. Атлантична хартія
- 42. Вступ сша у Другу світову війну
- 43. Московська конференція мзс 1943 року
- 44. Тегеранська конференція
- 45. Ялтинська конференція, її основні рішення
- 46. Потсдамська система міжнародних відносин
- 47. Геополітичні наслідки Другої світової війни
- Тема 9. Становлення біполярної структури міжнародних
- 48. Головні характеристики міжнародних відносин в повоєнний період
- 49. Докорінні зміни у повоєнному світовому устрої після Другої світової війни
- 50. Початок “холодної війни”
- 51. Створення Ліги арабських держав
- 52. Особливості повоєнного врегулювання в Європі
- 53. Етапи мирного врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі
- 54. План Баруха (14 червня 1946 р.)
- 55. Пакт Ріо-де-Жанейро (1947 р.)
- 56. Дунайська конференція 1948 р.
- 57. Крах мандатної системи на Близькому Сході
- 58. Утворення Організації американських держав
- 59. Принципи та етапи післявоєнного врегулювання з Японією
- 60. Ідеологічні чинники «холодної війни»
- 61. «Доктрина Трумена»
- 62. «План Маршала»
- 63. Створення анзюс
- 64. Багдадський пакт (сенто)
- 65. Утворення сеато
- 66. Державний договір з Австрією
- 67. Утворення двох німецьких держав
- 68. Агресія сша проти Гватемали
- 69. Громадянська війна в Китаї та проголошення кнр
- 70. Війна в Кореї та її наслідки
- 71. Конференція у Сан-Франциско 1951 року
- 72. Втручання Франції в Індокитаї та його наслідки
- 73. Паризька угода 1954 року
- 74. Бандунзька конференція (1955 р.)
- 75. Суецька криза 1956 року
- 76. Угорська криза 1956 року та реакція світового співтовариства
- 77. Тайванська криза 1958 року
- Змістовий модуль 6.
- Тема 10. Розрядка міжнародної напруженості.
- 78. Карибська криза
- 79. Становлення дипломатичних відносин між срср та фрн
- 80. Доктрина Хальштейна
- 81. Заключний етап нбсє у Гельсінкі
- 82. «Нова східна політика» фрн
- 83. Радянсько-югославський конфлікт
- 84. Втручання країн овд у справи Чехословаччини. Доктрина Брежнєва
- 85. Американська агресія у в'єтнамі. Паризька угода
- 86. Проблема Кашміру. Індо-пакистанський конфлікт
- 87. Утворення держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1948 рр. Та арабо-ізраїльське протистояння
- 88. Американо-китайські відносини в 50-х – на початку 70-х років хх ст.
- 89. Індо-китайський збройний конфлікт 1962 року
- 90. Конгзька криза (1960-1964 рр.)
- 91. Вихід Франції з військової організації нато (лютий 1966 р.)
- 92. Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам (14 грудня 1960 р.)
- 93. Доктрина “гнучкого реагування”
- 94. Доктрина “стримування”
- Тема 11. Особливості розвитку регіональних
- 95. Дипломатія країн Близького і Середнього Сходу
- 96. Шестиденна війна та її наслідки
- 97. Кемп-девідський процес та його наслідки
- 98. Договір Тлателолко (14 лютого 1967 р.)
- 99. Ірано-Іракська війна
- 100. Еволюція єес в 60-70-х рр. Хх ст.
- Змістовий модуль 7.
- Тема 12. Завершення епохи біполярності у
- 101. Об'єднання Німеччини
- 102. Квітнева революція в Афганістані і радянська агресія в дра
- 103. Проблема безпеки Перської затоки в мв
- 104. Політична ситуація на Близькому Сході (90-ті рр. Хх ст.)
- 105. Трансформація країн нато наприкінці 80-х – 90х рр. Хх ст. Розширення нато на схід
- 106. Західноєвропейська інтеграція
- 107. Новий етап західноєвропейської інтеграції в другій половині 1980-х років
- 108. Підписання Маастрихтського договору. Утворення єс
- 109. Нове політичне мислення: причини виникнення, основні положення. Вплив повороту в радянській зовнішній політиці на міжнародні відносини (80-ті рр. Хх ст.)
- 110. Нові незалежні держави (снд)
- Змістовий модуль 8.
- Тема 13. Міжнародні відносини в умовах
- 111. Сучасна міжнародна система (полі та монополярність в світі)
- 112. Міжурядова конференція єс 1996-1997 рр.
- 1) Питання економічного та валютного союзу єс (“зона євро”).
- 2) Питання розширення єс.
- 3) Надання єс військового виміру.
- 113. Амстердамський договір
- 114. Основні напрямки зовнішньої політики України
- Частина друга. Сша на тлі міжнародних відносин
- Тема 14. Регіональні особливості міжнародних відносин
- 115. Загальна характеристика міжнародних відносин в 1990-2009 рр.
- Фото 1 Мал. 1
- Мапа Саудівської Аравії
- Фото 2. Фото 3.
- Миха́йло Сергі́йович Горбачо́в Джордж Герберт Вокер Буш
- Фото 14. Фото 15.
- Євге́н Макси́мович Хав'є́р Сола́на
- Фото 16. Фото 17.
- Джордж Ро́бертсон Андерс Фог Расмуссен
- Фото 22 Фото 23
- Вежі wtc до теракту Манхеттен в день теракту
- Фото 24 Мал. 3
- Прапор Аль-Каїди
- Фото 25 Мал. 4
- Цзян Цземінь Карикатура на Цзян Цземіня
- Південна Азія Центральна Азія
- Фото 29 Фото 30
- Прапор Хізбалли Райони шиїтської більшості, де Хізбалла має значну підтримку
- Фото 33 Фото 34
- Російсько-грузинська війна
- Російсько-грузинська війна
- Список використаної літератури. Монографії, навчальні посібники.
- Ресурси Інтернет.
- Загальний список рекомендованої літератури.
- Зарубіжна література. Збірники документів.
- Науково-дослідна і методична література.
- Перелік публікацій в періодичних виданнях.
- Монографії.
- Статті в періодичних виданнях.
- Вільям Джефферсон «Білл» Клінтон
- Ко́лін Лю́тер Па́велл
- Д жордж Во́кер Буш
- Кондолі́за Райс
- Б ара́к Хусе́йн Оба́ма II
- Г і́лларі Діа́на Ро́дем Клі́нтон
- Велика Британія (Сполучене Королівство).
- Баронеса (1992) Ма́ргарет Те́тчер
- Д жон Ме́йджор
- Е ́нтоні Чарльз Лі́нтон Блер
- Єльцин Борис Миколайович
- Азербайджан. Г ейдар Алірза огли Алієв
- Візити високопосадовців сша в Україну.
- 54030 М. Миколаїв, вул. Адміральська, 20