logo search
Акунін О

22. Рапалльський договір

Підписання Рапалльського договору відбулося під час Генуезь­кої конференції 16 квітня 1922 року. Його суть: взаємна відмова від відшкодування військових збитків, відновлення дипломатичних від­носин, найбільше сприяння в торгівлі. Росія відмовилась від права на репарації, а Німеччина – від претензій за націоналізацію Росією майна німецької дер­жави. Це означало припинення дії Брестського мирного договору і дипло­матичної ізоляції Росії. Поява цього до­говору була несподіванкою для учасників Генуезької конференції. Цей договір називали "слов'яно-тевтонський", "буря в Генуї", "спалах бомби". Країни Заходу-учасниці конференції за цей крок по відно­шенню до Росії виключили Німеччину з учасників конференції. Цей договір став ударом по ізоляції радянської Росії й Німеччини. Обидві держави взаємно відмовилися відшкодувати воєнні витрати (Німеч­чина відмовилася від Брестського миру, Росія – від німецьких репарацій). Договір передбачав розвиток взаємовигідної торгівлі між обома державами на основі принципу найбільшого сприяння. Рапалльський договір мав велике значення. Це було перше юридичне визнання радянської Росії. Обидві країни були життєво зацікавлені в такому договорі. Вже наприкінці 1922 року значно поліпшилася торгівля між цими двома країнами. Договір вніс суттєві зміни в міжнародну політичну си­туацію і сприяв розвиткові взаємовигідного співробіт­ництва Росії й Німеччини не тільки в економічній, полі­тичній та культурній галузях, але навіть у військовій. Було проведено ряд таємних переговорів щодо військового співробітництва. В Росії почали діяти німецькі військові навчальні центри та почалося будівництво змішаних радянсько-німецьких оборонних підприємств. Таємне військове співробітництво між радянською дер­жавою й Німеччиною не було чимось незвичайним у прак­тиці міжнародних відносин. У ті роки таємне військово-технічне співробітництво з Німеччиною здійснювали США, Японія, Італія та деякі інші країни. На останок необхідно відмітити, що Рапалльський договір зіграв не на користь країн Антанти, так як вони мали намір використати Німеччину проти радянської держави.