46. Потсдамська система міжнародних відносин

17 липня 1945 p. у передмісті Берліна – Потсдамі – розпочалася ос­тання конференція в історії антигітлерівської коаліції. Її склад та позиції дещо відрізнялися від попередніх. Радянський Союз пред­ставляв Й.Сталін, Англію на початку конференції – У. Черчілль, згодом К. Еттлі (якій переміг на виборах у Великобританії), деле­гацію США очо­лював новий президент країни Г.Трумен (Т. Рузвельт помер 12 квітня 1945 p.).

Головною сферою обговорень були європейські справи, насам­перед те, що стосувалося всебічного вирішення «німецького питан­ня». Від остан­нього аспекту значною мірою залежали як контури, так і сама сутність повоєнного європейського устрою, що, власне, й підтвердив перебіг подій у наступних кількох десятиліттях.

Ознаки:

1. Біполярна система контролю;

2. Розподіл сфер впливу і прагнення до його порушення;

3. Децентралізація насильства – стабільність на центральному та глобальному рівнях, що підтримується державами і нестабільність на регіональних та субрегіональних рівнях;

4. Орієнтація глобальної міжнародної системи і регіональних підсистем, на рівні яких вихід з конфліктів залежить перш за все від рівноваги сил в регіоні та чисто внутрішніх факторів;

5. Неможливість збройних сутичок між супердержавами;

6. Розпад колоніальних імперій;

7. Світ перестає бути переважно європоцентриським;

8. Прискорення суспільно-історичних процесів внаслідок модер­нізації;

9. Формування єдиного інформаційно-технологічного простору.

Оцінюючи досягнуті в Потсдамі домовленості, з одно­го боку, необхідно враховувати, що вони зафіксували об'єктивне співвідно­шення сил та інтересів – насампе­ред великих держав – на момент укладання відповідних угод; з іншого боку, не цілком коректним є твердження, що з плином десятиліть вони остаточно втратили свій сенс. Адже територіальний устрій у більшості частин Європи зали­шається в основному таким, яким його було встановлено в Потсдамі. Конференція тривала з 17 липня по 2 серпня 1945 p. Були розроблені принципи політики союзників щодо Німеч­чини: 4Д= демілітаризація, демократизація, декартелізація й де­нацифікація. Було вирішено роз­почати підготовку мирних договорів з Німеччиною та її колишніми союзниками в Європі, для чого було створено Раду міністрів закор­донних справ (РМЗС) США, СРСР, Англії, Франції та Китаю. Після дебатів вдалося врегулювати питання про нові кор­дони Польщі. Був утворений Міжнародний трибунал для покарання головних воєнних злочинців. За підсумками конференції Німеччину було поділе­но на чотири зони окупації, кожна з яких відповідно кон­тролювалася ко­мандуванням військ СРСР, США, Англії та Франції. Були зафіксовані нові німецькі кордони.

СРСР підтвердив свій намір вступити у війну з Японією.