Опис навчальної дисципліни та нормативна база.

Навчальна програма дисципліни ”Історія міжнародних відно­син” націлює студентів на глибоке вивчення аспектів розвитку міжна­родної політики України та інших держав в XX столітті, передбачає вивчення історії дипломатії як основного предмету міжнародних від­носин, розвиток і діяльність міжнародних організацій.

Основна мета курсу полягає в тому, щоб на основі вивчення предмету розкрити зміст ключових понять і концепцій, які харак­теризують вивчення історії міжнародних відносин і зовнішньої полі­тики держав, ознайомити студентів з найбільш розповсюдженими в світовій науці теоретичними напрямками і школами, надати їм уяву про найбільш відомі і широко застосовані методи аналізу міжнарод­них процесів і показати основні тенденції в еволюції сучасних між­народних відносин, зміни в характері і структурі міжнародної системи.

Завдання курсу. В результаті засвоєння матеріалу курсу сту­дент повинен:

• знати зміст основних категорій науки про міжнародні відно­сини;

• мати уяву про основні тенденції розвитку сучасної міжнарод­ної системи;

• володіти методикою аналізу світових політичних процесів;

• розрізняти ведучі теоретичні школи і напрямки в історії між­народних відносин;

• розуміти їх основну проблематику і аргументацію при вив­ченні найбільш важливих питань міжнародного життя, яка проявля­ється в багатогранності і протиріччі оцінок одних і тих самих подій і процесів;

• вміти самостійно розбиратися в явищах міжнародного життя;

• аналізувати їх з позицій національних інтересів і завдань зов­нішньої політики України.

Місце курсу в системі підготовки спеціаліста-історика.

Курс "Історія міжнародних відносин" носить проблемно-тео­ретичний характер, його тематика опирається на узагальнення знань і навичок, отриманих при вивченні інших загальних професійних дис­циплін і дисциплін спеціалізації навчального плану зі спеціальності ”Історія”. Зміст курсу дозволяє студентам оволодіти основними по­няттями, концепціями і методами у вивченні історії міжнародних від­носин, отримати навички самостійного аналізу та інтерпретації склад­них міжнародних подій і процесів.

Даний курс складається з таких розділів:

Розділ 1. Поняття, предмет та категорії предмету ”Історія між­народних відносин”.

Розділ 2. Дипломатія як основний предмет історії міжнародних відносин.

Розділ 3. Розвиток і діяльність міжнародник організацій.

Розділ 4. Міжнародні відносини в XX столітті.

Розділ 5. Сучасний стан і перспективи розвитку системи міжна­родних відносин.

Крім лекційних занять, планується проведення семінарів.

На семінарські заняття винесені найсуттєвіші теми кожного з розділів. При підготовці до семінарських занять студентам рекомен­дується план заняття та список рекомендованої літератури. До всіх семінарських занять (за бажанням студентів) проводяться групові чи індивідуальні консультації.

Форма підсумкового контролю. Вивчення курсу завершується іспитом. Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і передбачає диференційований підхід в його організації.

Оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне історичне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, письмові ро­боти, доповіді, реферати, виступи в дискусіях тощо.

При цьому враховується:

• розуміння студентами взаємозв'язків між історичними подіями міжнародного життя, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати та критично оцінювати історичні факти;

• самостійність мислення;

• правильність і достатність добору історичних фактів для розв’я­зування поставлених викладачем завдань;

• чіткість і завершеність викладу;

• мовна грамотність.

Міждисциплінарні зв'язки.

Вивчення дисципліни базується на загальних знаннях курсів: Теорія міжнародних відносин, Історія середніх віків, Історія країн Європи і Америки в нові та новітні часи, Історія Азії і Африки в середні віки, Історія Азії, Африки і Латинської Америки нового та новітнього часу.

Курс “Історія міжнародних відносин” розроблений за кредитно- модульною системою та включає у себе лекції (40 годин), семінарські заняття (32 години) та індивідуальні заняття (36 годин), систему контролю та обліку знань, передбачає написання шести рефератів, підсумкових контрольних робіт за модулями, розробку хронолог­гічних і синхроністичних таблиць, конспектування статей та моногра­фій, рецензування, роботу з картами та ін., складання іспиту. Самостійна робота студентів має дві складові: самостійна підготовка до аудитор­них занять та модульного контролю, а також науково-дослідна робота (реферати, рецензії). Поряд з традиційними видами аудиторних за­нять, планується виконання індивідуальної аудиторної роботи під ке­рівництвом викладача, коли проводиться колективне або індиві­дуальне консультування студентів та модульний контроль. Рейтин­гова система оцінювання дозволяє врахувати, як поточну підготовку студентів до аудиторних занять, так і визначити рівень засвоєння навчального матеріалу окремого модуля.

Підсумкова (екзаменаційна) оцінка виставляється за рейтинго­вими показниками, з можливістю її покращення під час семестрового екзамену. Основними формами перевірки і контролю знань та умінь студентів – істориків є написання рефератів, виконання контрольних робіт та тестових завдань, самостійна робота з політичними картами та джерелами, робота із різними словниками, довідниками, науко­вими працями та статтями відомих дослідників, мемуарами великих політиків.