Конституційна монархія в Камбоджі.
Другий етап Міжнародної конференції в Камбоджі увінчався підписанням у жовтні 1991 р. угод про всеосяжне політичне урегулювання, за якими створювалася коаліційна Національна рада на чолі з Н.Сіануком, що мала керувати країною до проведення вільних виборів, а ООН розпочинала миротворчу операцію. На парламентських виборах під контролем ООН 23-28 травня 1993 р. перемогли монархісти (“червоні кхмери” їх бойкотували), і 24 вересня Н.Сіанук був проголошений королем Камбоджі (6 жовтня 2004 р. склав повноваження монарха).
Згідно оприлюдненого 21 вересня 1993 р. Основного закону Королівство Камбоджа – багатопартійна ліберальна демократія під владою конституційного монарха (з 14 жовтня 2004 р. – молодший син Н.Сіанука – Нородом Сіамоні, 1953 р. н.), який зводиться на престол Радою корони (глава парламенту, прем’єр-міністр і вище духовенство). Законодавча влада належить двопалатному парламенту, що складається з Національної асамблеї (122 депутати, які обираються прямим голосуванням на 5 років) та Сенату (61 місце; 2 сенатори призначаються монархом, 2 обираються Національною асамблеєю і 57 обираються “офіційними виборцями” теж на 5 років). Прем’єр-міністр призначається королем після отримання вотуму довіри в Національній асамблеї.
У грудні 1997 р. була сформована передбачена конституцією Верховна рада мирових суддів, юридичні повноваження мають також Верховний суд і суди нижчих інстанцій. Правова система країни базувалась на цивільному праві кодексів, прийнятих за Перехідної адміністрації ООН у Камбоджі, на котрі справила вплив французька правова система; королівських декретах і комуністичній теорії права. В останні роки збільшується роль загального права.
В середині 90-х рр. процес національного примирення і консолідації в Камбоджі здавався незворотнім, навіть друга людина серед “червоних кхмерів” – колишній віце-прем’єр Ієнг Сарі у 1996 р. перейшов на бік королівського уряду з 10-ма тисячами бійців, а у червні 1997 р. під домашнім арештом на одній із баз “червоних кхмерів” опинився Пол Пот (помер у ніч на 15 квітня 1998 р.). Але в липні 1997 р. у Пномпені сталися збройні сутички між ФУНСІНПЕК (голова – принц Нородом Ранаріт, старший син Н.Сіанука) і спадкоємицею НРПК – Народною партією Камбоджі, в результаті котрих другий прем’єр Хун Сен усунув від влади партнера по урядовій коаліції – першого прем’єра Ранаріта. Королівство Камбоджа втратило місце на 52-й сесії ГА ООН, був відкладений і його вступ до АСЕАН.
Кризу вдалося уладнати шляхом проведення 26 липня 1998 р. загальних виборів до Національної асамблеї, які були визнані світовим співтовариством вільними і справедливими. Впевнену перемогу на них здобули колишні комуністи з НПК, які хоча й отримали лише 41 % голосів, проте мають абсолютну більшість у парламенті – 64 депутати Національної асамблеї і 31 сенатора (за результатами виборів 27 липня 2003 р. – 69 депутатських місць). Монархічний ФУНСІНПЕК вийшов на друге місце, заручившись підтримкою 32 % виборців і провівши до парламенту 43 депутати і 21 сенатора (у 2003 р. – 26 депутатів). Ліберально-націоналістична Партія Сам Ренсі (колишня партія “Кхмерська нація”), що була створена лише у 1995 р. й до самих виборів діяла нелегально, отримала 14 % голосів і має 15 депутатів у Національній асамблеї та 7 сенаторів (з 2003 р. – 28 депутатів). Решта виборців (13 %) віддали свої голоси Буддійській ліберальній партії (голова – Ієнг Мулі) і Кхмерській громадянській партії (Нгуон Сиур). Стабілізація політичного становища відразу ж забезпечила чотиривідсоткове зростання ВВП у 1999 р. та іноземні інвестиції протягом 1995-1999 рр. на $ 5,055 млрд.
- Сучасні класифікації країн світу.
- Цивілізаційний підхід до вивчення країн світу.
- Геополітичне розташування, природно-кліматичні умови, ресурси і населення Китаю.
- Виникнення китайської (конфуціанської) цивілізації та особливості її розвитку.
- Перемога Компартії Китаю у Громадянській війні 1946-1949 рр. І проголошення кнр.
- Внутрішня і зовнішня політика Мао Цзедуна.
- Сутність курсу “чотирьох модернізацій” кнр.
- Здобутки і труднощі економічного реформування в кнр.
- Тайванська проблема: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
- Особливості політико-правової системи кнр.
- Географічне розташування, природно-кліматичні умови і заселення Японського ахірпелагу.
- Виникнення й особливості розвитку японської державності за доби Середньовіччя.
- Політичне й економічне реформування Японії після Другої світової війни.
- Причини, передумови і реалізація “японського економічного дива”.
- Особливості функціонування “політичної системи 1955 року” в Японії.
- Сучасне міжнародне становище Японії та «проблема північних територій»
- Природні умови, ресурси і населення Корейського півострова.
- Особливості культурно-історичного розвитку Кореї за Середньовіччя й Нового часу.
- Утворення кндр і Корейської Республіки.
- Корейська війна 1950-1953 рр. Та її міжнародні наслідки.
- Республіка Корея – один із “азійських тигрів”.
- Проблема мирного урегулювання й нерозповсюдження ядерної зброї на Корейському півострові.
- Географічне розташування, природні умови і населення Індокитаю.
- Особливості цивілізаційного розвитку в’єтнаму, Лаосу і Камбоджі.
- Здобуття новітньої державної незалежності країнами Індокитаю.
- В’єтнамська війна 1964-1973 рр. Та її міжнародно-політичні наслідки.
- Еволюція комуністичних режимів у Соціалістичній Республіці в’єтнам і Лаоській Народно-Демократичній Республіці.
- Конституційна монархія в Камбоджі.
- Природно-кліматичні умови, ресурси і населення острівних країн Південно-Східної Азії.
- Особливості цивілізаційно-історичного розвитку острівних країн Південно-Східної Азії.
- Розгортання національно-визвольної боротьби і проголошення державної незалежності Індонезії, Філіпінн та Малайзії.
- Спроба державного перевороту 30 вересня 1965 р. В Індонезії й “новий порядок” президента Сухарто.
- Особливості політичних систем Республіки Філіппіни та Малайзії.
- Асоціація держав Південно-Східної Азії.
- Процеси демократизації в країнах Південно-Східної Азії на сучасному етапі.
- Геополітичне становище, кліматичні умови і населення Індостану.
- Історико-цивілізаційний розвиток Індостану в стародавні часи і за Середньовіччя.
- Деколонізація Індостану і утворення незалежних держав.
- Внутрішня і зовнішня політика Індійського національного конгресу.
- Індійсько-пакистанський конфлікт: витоки, сутність, перспективи урегулювання.
- Особливості політико-правової системи Ісламської Республіки Пакистан.
- Республіка Індія – “найчисленніша демократія світу”.
- Природно-кліматичні умови, ресурси і етноконфесійний склад населення Малої Азії та Іранського нагір’я.
- Особливості історико-цивілізаційного розвитку Ірану і Туреччини в стародавні часи та за доби Середньовіччя.
- Утворення Турецької Республіки і реформи Мустафи Кемаля Ататюрка.
- Спроби суспільно-політичної модернізації Ірану за правління династії Пехлеві.
- Особливості політико-правової системи Ісламської Республіки Іран.
- Особливості суспільно-економічного ладуТурецької Республіки.
- Курдська проблема і перспективи її вирішення.
- Особливості природно-кліматичних умов, ресурси та етнічний склад населення країн Близького Сходу.
- Близький Схід у світовій історії цивілізації за доби Античності й Середньовіччя.
- Розпад Османської імперії й виникнення Палестинської проблеми.
- Політична система, економіка й культура держави Ізраїль.
- Культура
- Арабо-ізраїльські війни 40-480-х рр. Хх ст. Та їхні наслідки.
- Організація Визволення Палестини і проблема міжнародного тероризму.
- Палестинська автономія й перспективи близькосхідного мирного урегулювання.
- Президентська республіка в Єгипті: особливості політико-правової системи.
- Тоталітарний режим Саддама Хусейна в Іраку і його повалення.
- Президент Ирака
- Ирано-иракская война
- Геноцид курдов
- Агрессия против Кувейта
- Саддам и иракский народ
- Вторжение сша в Ирак
- Подсудимый
- Природно-кліматичні умови, населення й культурно-історичні традиції Магрибу.
- Алжирська національно-визвольна революція 1954-1962 рр. І проголошення Алжирської Народної Демократичної Республіки.
- Особливості політичної системи й боротьба із загрозою ісламського фундаменталізму в андр.
- Здобуття незалежності Лівією.
- Запровадження системиджамахірії в Лівії.
- Особливості політичних систем Туніської Республіки та Королівства Марокко.
- Президент
- Парламент
- Проблема самовизначення Західної Сахари і перспективи її вирішення.
- Географічне районування, природно-кліматичні умови і ресурси Тропічної та Південної Африки.
- Східна Африка – батьківщина антропогенезу.
- Розвиток Тропічної й Пвденнлї Африки за доби Середньовіччя і в епоху колоніальних загарбань.
- Особливості процесу деколонізації Тропічної й Південної Африки.
- Ліквідація португальської колоніальної імперії в Африці й вирішення намібійської проблеми.
- Організація Африканської Єдності (Африканський Союз).
- Суспільно-політична орієнтація незалежних держав Тропічної й Південної Африки.
- Причини й наслідки міждержавних та міжетнічних збройних конфліктів у Тропічній Африці.
- Демократизація політичної системи і економічний розвиток пар.
- Географічне районування, природні умови та ресурси Австралії й Океанії
- Відкриття й заселення Австралії та Нової Зеланжії європейцями. Проблема інтеграції аборигенів у постіндустріальне суспільство.
- Особливості внутрішньої й зовнішньої політики Австралії після Другої світової війни.
- Природно-кліматичні умови й мінерально-сировинні ресурси Латинської Америки.
- Етнічний і конфесійний склад населення країн Латинської Америки.
- Інтеграційні процеси в Латинській Америці.
- Імперія інків, її військові та культурні здобутки.
- Португальська та іспанська колоніальні імперії в Америці.
- Режим Хуана Домінго Перона та феномен перонизму.
- Фолклендська війна 1982 р. Та її наслідки.
- Особливості зовнішньої та внутрішньої політики Карлоса Менема.