Особливості природно-кліматичних умов, ресурси та етнічний склад населення країн Близького Сходу.

Близькосхідний регіон включає Кіпр, Ізраїль і країни Арабського Сходу (Машрику) - Ірак, Йорданію, Сирію, Ліван, Саудівську Аравію, Кувейт, Катар, Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Ємен, Єгипет, Судан. З півночі й північного сходу регіон оточений хребтами Вірменського й Іранського нагір’їв з висотами більше 3000 м, південніше них розташовані рівнини Верхньої (300-450 м) й Нижньої (до 100 м) Месопотамії, велетенське і пустельне Сирійсько-Аравійське плоскогір’я (до 900 м), безкраї рівнини кам’янистих Лівійської й Нубійської пустель та плато Дарфур (найвища точка – г.Мара, 3088 м) і Кордофан в центральному й південному Судані. Основну частину Синайського півострова (від „бруд” на івриті) займає пустельне плато Ет-Тіх зі скелями висотою 2100 м, на півдні півострова знаходиться найбільша гора Єгипту Джебель-Катерін, на котрій, згідно Біблії, Мойсей отримав Десять Заповідей. Порівняно високі Єменські гори (2000-3000 м) простягнулися і на заході Аравійського півострова вздовж узбережжя Червоного моря. Паралельно середземноморському узбережжю на заході Сирії, в Лівані та Ізраїлі розташовані невисокі (до 3000 м) гірські хребти Нусарія, Антиліван, Ліван і Хермон (Еш-Шейх).

У центральній частині Ізраїлю на 395 м нижче рівня моря знаходиться впадина Гхор з унікальним природним утворенням – Мертвим морем, концентрація солей котрого сягає 300 г на літр розсолу. У Лівійській пустелі також розташовані кілька впадин, у тому числі найнижче місце Африки – впадина Каттара, глибина якої 133 м нижче рівня моря. Долина і дельта (з півночі на південь – біля 174 км, із заходу на схід – 220 км) найдовшої у світі річки (6671 км) Нілу являють собою, по суті, величезний оазис протяжністю 1500 км, оточений пустелями і скелями. Гігантське господарське значення для регіону мають також річки Тигр (1850 км) і Євфрат (3065 км), які біля міста Ель-Курна зливаються і утворюють спільне русло – Шатт-ель-Араб, що впадає у Перську затоку. Через тектонічну впадину Гхор і озера Хула та Тіверіадське протікає 252-км річка Йордан (на івриті – „канал”), яка впадає у Мертве море, найбільша річка Лівану – Ель-Літані – тече вздовж долини Бекаа між хребтами Антилівану і Лівану. Таким чином, Близький Схід недостатньо забезпечений гідроресурсами, придатними для сільськогосподарського і промислового використання, прагнення до встановлення контролю над ними (чимало річок є прикордонними) неодноразово викликало конфлікти між країнами регіону.

Велику роль у розвиткові економіки близькосхідних країн відіграє одна з найголовніших світових водних артерій – Суецький канал, проритий у 1869 р. довжиною в 161 км, із середньою глибиною в 16,2 м та шириною від 120 до 318 м, і при цьому – жодних шлюзів, які неминуче затримують судна. Експлуатація каналу щороку приносить єгипетській скарбниці майже $2 млрд. прибутку.

Близький Схід майже не залежить від впливу мусонів, тому для його клімату характерні сухість і високі середньорічні температури, зокрема, в Аравії й Месопотамії вони сягають + 30, тобто навіть на кілька градусів більше, ніж в Індостані чи Індокитаї. В регіоні панують середземноморський субтропічний і сухий тропічний типи клімату – дощі в холодний сезон і сухе літо, взимку в горах лежить сніг. На півночі Іраку середня температура липня +34, січня +7, на сході Сирії – відповідно +26-33 і +4-12, в Судані протягом усього року тримаються високі температури: влітку – вище 20-30, взимку – не нижче +15-19. Для Близькосхідного регіону загалом властиві значні добові коливання температури повітря, наприклад, у січні-лютому в Каїрі (арабською „переможець”) опівдень температура сягає +29, а вночі зменшується до 0 і нижче. Опадів украй мало, на півдні Єгипту – 3 мм на рік, на півночі – до 200 мм, на рівнинах Саудівської Аравії випадає менше 100 мм на рік і лише у горах – до 4000 мм.

Мінерально-сировинні ресурси Близького Сходу – колосальні, лише на Аравійській платформі зосереджено більше половини розвіданих світових запасів нафти (на Саудівську Аравію припадає 25 %, Ірак, Кувейт і ОАЕ – по 9-10 %). Якщо ресурсоспоживання нафти (кількість років, на які вистачить запасів при сучасному рівневі видобутку) для США становить лише 5-7 років, то для Близького Сходу – більше 90 років, регіон забезпечує більше третини світового експорту нафти. В Єгипті та Судані є значні поклади залізних, марганцевих і хромистих руд, фосфатів.

Основне населення: тюрки, араби, перси, євреї. Більшість населення — мусульмани. Близький Схід є одним з шляхів з Європи і Америки до Азії.

Ирак 75% населения страны составляют арабы, ок. 18% – курды, 7% приходится на туркмен, ассирийцев, армян и другие небольшие этнические группы. Курды образуют большинство в северных и северо-восточных районах страны. На протяжении всего 20 в. курдские лидеры и их приверженцы вели борьбу за независимость или автономию в рамках современного Ирака. Подавляющее число жителей Ирака (95%) исповедует ислам

Саудовская Аравия Подавляющее большинство населения Саудовской Аравии составляют арабы (саудовские арабы – 74,2%, бедуины – 3,9%, арабы Персидского залива – 3%), в большинстве своем сохранившие племенную организацию.

Єгипет В конфессиональном отношении население Египта довольно однородно – 94% египтян исповедуют ислам суннитского направления. Около 6% верующих составляют христиане-копты

Израиль Коренных уроженцев Израиля называют сабрами (в переводе – «плоды кактуса»). На конец 1998 сабры во втором поколении составляли около 1 млн. 200 тыс. жителей Израиля (20,8%). В начале 2005 в Израиле проживали 1 млн. 350 тыс. арабов (19,6% населения), включая 150 тыс. бедуинов. Израильские друзы (ок. 114 тыс. человек, 2005).