logo
Країнознавство

Сучасні класифікації країн світу.

В Азії (від ассирійського „асу” – схід, на противагу „єреб” – захід) нині налічується 47 міжнародно визнаних суверенних держав – членів ООН, в Африці (назва з’явилася напр. ІV ст. до н.е. первісно щодо території навколо Карфагена) – 53, в Латиській Америці – 33, в Океанії – 13, крім того у посібнику розглядається єдина на планеті держава-континент Австралія. До них можна додати цілу низку залежних територій із різним ступенем самоврядування: від Палестинської національної автономії й Співдружності Північних Маріанських Островів (у політичному союзі зі США) до Французької Гвіани (заморський департамент Франції) і Британських територій в Індійському океані, а також кілька юридичних утворень із спірним державним статусом, як Сахарська Арабська Демократична Республіка і Фолклендські (Мальвінські) острови.

За класифікацією Міжнародного Валютного Фонду абсолютна більшість із них відноситься до “країн, що розвиваються” (developing countries), до цієї категорії можна включити й такі “менш розвинені країни і території”, як Гренада, Еритрея, КНДР, Куба, Палау, Реюньон чи Французька Полінезія. Але до зазначених частин світу та регіонів належать і “розвинені країни” (developed countries), чи “передові економіки” – Бермудські острови, Ізраїль, Нова Зеландія, Республіка Корея, Сингапур, Японія та ін.

Однак подібна фінансово-економічна класифікація нам видається досить умовною, оскільки такі “нафтові монархії” як Бахрейн, Катар чи Кувейт, котрі за нею віднесені до “країн, що розвиваються”, мають ВВП на душу населення набагато вищий, ніж визначені МВФ $ 10 тис. для “розвинених країн”. І навпаки, Туреччина та Південно-Африканська Республіка, зараховані МВФ до “розвинених країн”, і близько не дотягують до омріяних $ 10 тис. ВВП на душу населення.