22. Концептуальні основи формування зовнішньоекономічної стратегії України

Стратегічна програма розвитку зовнішньоекономічних відносин України має базуватися на забезпеченні її суверенітету в світогосподарських зв'язках, гарантуванні її національної зовнішньоекономічної безпеки. Вся розгалужена сукупність зовнішньоекономічних зв'язків повинна грунтуватися на еквівалентному, взаємовигідному обміні, міжнародному поділі й кооперації праці. Взаємодія зі світовим господарством має спиратися на комплексну, гнучку і динамічну державну зовнішньоекономічну політику, в основі якої - максимальна господарська свобода безпосередніх виробників, експортерів товарів і послуг. Не менш важлива відкритість економіки для широкої і взаємовигідної участі в регіональних та світових господарських і валютно-фінансових системах і структурах.

На підставі цього можна сформулювати головні елементи системи зовнішньоекономічної стратегії України, яка має містити:

- створення потужного експортного сектору;

- міцнення і забезпечення конвертованості національної валюти;

- залучення іноземних інвестицій на основі створення СП, вільних економічних зон, інших форм спільного підприємництва з іноземним капіталом;

- лібералізацію імпорту;

- здійснення закордонної підприємницької діяльності;

- формування розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту (банки, біржа, страхові компанії, консалтинг, аудит, лізинг і т.д.);

- гнучку податкову, цінову, депозитну, кредитну, фінансову і валютну політику, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;

- поступову інтеграцію економіки в європейські і світові господарські об'єднання та організації;

- кадрове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Головне завдання полягає в тому, щоб визначити етапи, напрямки, форми і способи реалізації зовнішньоекономічної стратегії.

Зовнішньоекономічна стратегія передбачає вибір географічного середовища, в якому найбільш органічно досягається реалізація економічних інтересів. Найкращим економічним регіоном для України є європейський. Територіальна спільність, наявність зручних транспортних комунікацій, майже однакові історичні і духовні традиції, близькі рівні економічного і науково-технічного розвитку роблять його головним на цьому етапі формування і диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків України. На двосторонні зв'язки з окремими країнами Європи необхідні значно сильніші стимули з боку держави. Необхідно також наполегливіше шукати шлях до розвитку багатостороннього співробітництва з Європейським Союзом, Чорноморською економічною зоною. Не варто ігнорувати і багатосторонні структури, що створюються на принципово новій основі в країнах Східної Європи і СНД.

Однією з головних рушійних сил ринкових перетворень в Україні є тісне співробітництво з індустріально розвиненими державами. По-перше, саме в цих країнах накопичено великий досвід ринкового господарювання, що може бути використаний в Україні, пристосований, адаптований до її специфічних умов і реалій. По-друге, налагодження економічного співробітництва з цими країнами виводить українські товари і послуги на потужні, вимогливі й жорсткі сучасні ринки, конкуренція на яких змусить наших підприємців прагнути до якісно нового рівня виробництва з урахуванням витрат, якості, фактороінтенсивності, дизайну, маркетингу і т.ін. По-третє, взаємодія із західними державами створює можливості одержання і прямої (цільової) фінансової підтримки для формування ринкової інфраструктури в Україні (мала приватизація, розвиток придатного підприємництва, підготовка і перепідготовка кадрів і т.ін.) та іноземних інвестицій, технологій, сучасного менеджменту, що вкрай необхідні в умовах ринкової трансформації економіки.

Надзвичайно важливою для здійснення економічних реформ в Україні є її взаємодія з міжнародними фінансовими і торгово-економічними організаціями. У першу чергу мова йде про Міжнародний валютний фонд, систему Світового банку, Європейський банк реконструкції та розвитку, ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД (див. дет. пит. 15,25,29,32) та ін.

МЗС України визначає наступні загальні пріоритети ЗЕС:

1. Європейська інтеграція

2. Євроатлантична інтеграція – захист безпекових інтересів України, участь у створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступова інтеграція до НАТО. Реалізація цієї мети має бути досягнуто через використання механізмів співробітництва з НАТО, зокрема Плану дій та щорічних Цільових планів, а також приєднання до Плану дій щодо набуття членства.

3. На двосторонньому рівні Україна прагне використовувати увесь потенціал стратегічного партнерства на основі взаємного інтересу та спільних підходів до розвитку відносин з США, Росією та Польщею; досягти та підтримувати добрі відносин з країнами-сусідами в атмосфері поваги до суверенітету та територіальної цілісності.

4. Україна проводить активну багатосторонню політику в рамках універсальних та регіональних міжнародних організацій.

5. Важливим пріоритетом для забезпечення стратегічних інтересів України є економічна експансія як на традиційних, так і нових ринках для українських товарів та послуг на Близькому Сході, в Латинській Америці, Азії та Африці.

6. Постійним пріоритетом зовнішньої політики та сферою особливої уваги дипломатичних та консульських установ України є захист громадян України за кордоном та прав української діаспори постійно знаходяться в центрі уваги.

Концептуальні принципи ЗЕС враховуються при щорічному визначенні поточних пріоритетів, щорічно також підводяться підсумки виконання ЗЕС за минулий рік. Так, за підсумками 2009 р. у відносинах з ЄС було:

• Завершено на рівні делегацій підготовку всіх розділів, включно з 31 секторальним сегментом, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (за виключенням частини ЗВТ)

• Інтенсифіковано переговорний процес з ЄС щодо створення всеохоплюючої і поглибленої Зони вільної торгівлі

• Погоджено “Порядок денний асоціації Україна - ЄС” як новий практичний інструмент на заміну Плану дій Україна-ЄС

• Забезпечено приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства

• Ухвалено 23 березня Брюсельську декларацію з модернізації ГТС України. Заплановано реалізацію пілотних інвестиційних проектів (СБ, ЄБРР, ЄІБ) на суму понад 1,5 млрд євро

• Розроблено конкретні проекти під виділення інвестицій у рамках зовнішньополітичної ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство"

• Започатковано, за ініціативи Швеції, Східноєвропейське партнерство з питань навколишнього середовища та енергозбереження та створено фонд підтримки з початковим капіталом 100 млн. євро

Відносини Україна-НАТО

• Підтверджено рішення ухарестського саміту НАТО, що Україна стане членом Альянсу

• Здобуто позитивну оцінку НАТО реалізації Україною першої Річної національної програми ( РНП) на 2009 р.

• Україну вперше залучено до підготовки нової Стратегічної концепції НАТО

• За одностайної підтримки країн- членів Альянсу затверджено РНП Україна-НАТО на 2010

Відносини Україна-РФ

• Усунено емоційний чинник у двосторонніх взаєминах

• Відновлено регулярний діалог на рівні глав зовнішньополітичних відомств.

• Відновлено діалог з РФ з ключових питань двосторонніх відносин, насамперед щодо перебування ЧФ РФ на території України та процесу делімітації Керченської протоки та акваторії Азовського моря

• Відновлено механізм двосторонніх політичних консультацій з питань європейської безпеки та НАТО

Відносини Україна-США

• Встановлено контакти з новою Адміністрацією Президента Б.Обами та відновлено активний повноформатний двосторонній діалог

• Започатковано виконання положень Хартії про стратегічне партнерство, включаючи започаткування механізму українсько-американського діалогу з питань гарантій безпеки України

• Започатковано діяльність українсько-американської Комісії зі стратегічного Партнерства

Двосторонні відносини

• Підписано Дорожню карту двостороннього співробітництва між Україною та Канадою

• Забезпечено високу динаміку відносин з країнами ЄС, зокрема, з Австрією, Бельгією,Великою Британією, Іспанією, Німеччиною, Францією та Швейцарією

• Активізовано діалог з Білоруссю та Молдовою

• Поглиблено двостороннє співробітництво з більшістю країн Центральної та Південно-Східної Європи

Співпраця з міжнародними організаціями

• Україна бере активну участь у процесі обговорення регіональної безпеки в рамках “Корфського процесу” ОБСЄ;

• Здійснюється підготовка до головування України в ГУАМ у 2010 році. Відкрито Секретаріат в Києві

• Україна зробила офіційну заявку на головування в ОБСЄ в 2013 році

Співпраця з міжнародними фінансовими інституціями

• Надано сприяння співробітництву України з Міжнародним валютним фондом. У рамках програми «стенд-бай» Україною отримано від МВФ три транші загальним обсягом 10,6 млрд. дол.

• Започатковано переговорний нашої країни з Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим банком, а також відносинам у рамках членства України у Світовій організації торгівлі

• Започатковано переговорний процес з Європейською асоціацією вільної торгівлі щодо укладення угоди вільну торгівлю