48. Особливості світової торгівлі на сучасному етапі.

Світова торгівля розглядається як транскордонний обмін не тільки товарами, а й послугами, питома вага яких становить до 20 % від загального обсягу.

На відміну від обсягів зовнішньої торгівлі окремих країн, обсяг всієї світової торгівлі розраховується шляхом складання лише обсягів експорту всіх держав, а зростання обсягів світової торгівлі визначають як середнє арифметичне зростання світових обсягів імпорту та експорту.

На сьогодні за оцінками Дж. Сакса світова торгівля становить 80 % усіх міжнародних економічних відносин.

Статистичні дані міжнародних установ щодо стану світової торгівлі до початку ХХІ ст. подавалися в розрізі трьох блоків країн: промислово розвинені країни, країни з транзитивною економікою та країни, що розвиваються. Наприкінці ХХ ст. міжнародні фінансові установи дійшли висновку, що країни варто групувати за двома критеріями:

1. залежно від ступеня розвитку економіки: країни з розвиненою економікою; країни з ринком, що формується (колишні транзитивні економіки); країни, що розвиваються;

2. залежно від рівня ВВП на душу населення: країни з високим рівнем доходу, який перевищує 11 116 дол. США; країни із середнім рівнем доходу в межах 905–11115 дол.США; країни з низьким рівнем доходу.

Слід зауважити, що країни з середнім та нижче середнього рівня доходів надалі класифікуються як країни, що розвиваються. Таким чином, Україна належить до країн з ринком, що формується, – за методикою МВФ, та до країн, що розвиваються, – за методикою МБРР.

За останні 15 років обсяги валового світового продукту зросли у 2,5 рази і сягнули за 2007 р. 66 трлн дол. США, у свою чергу обсяги міжнародної торгівлі збільшилися у 3,5 рази, а у номінальному вираженні за 2007 р. склали майже 15 трлн дол. США. Ріст ВСП на 2007 р. – 3,5%, а у 2008 – 1,7%. У 2009 розраховували як між 1-2%.

Зазначимо, що темпи зростання ВСП та міжнародної торгівлі прискорилися після того, як покращився економічний стан країн, що розвиваються, а також у зв’язку з лібералізацією та глобалізацією торговельних процесів.

1 січня 2010 року набула чинності Угода про вільну торгівлю між Китаєм і десятьма країнами АСЕАН. Новоутворена зона вільної торгівлі – найбільша у світі за населенням охоплених країн – близько 1,9 млрд. чоловік, і третя, після ЄС і НАФТА, за торговельним обігом – 4,5 трильйони доларів 2008 року. Сукупний ВВП одинадцяти країн ЗВТ сягає 6 трильйонів доларів.

Світова торгівля реагує не тільки на темпи приросту ВСП, але й на ситуацію на міжнародних фінансових ринках. Так, у період азійської кризи 1998 р. темпи приросту міжнародної торгівлі становили 4 % порівняно з попередніми на рівні 10 % . За сучасної фінансово-економіної кризи світова торгівля скоротилась у 2009 році за даними СОТ на понад 10%. Причин для цього декілька: падіння доходів населення, скорочення обсягів кредитування та заходи, вжиті для обмеження торгівлі.

Останнім часом з'являються перші ознаки поступового відновлення світової економіки. Проте деякі експерти побоюються, що цьому може перешкодити сильне скорочення обсягів світової торгівлі – наймасштабніше з часів Великої депресії 30-х рр. Чіткого взаємозв'язку між світовим ВВП і обсягом світової торгівлі немає. Але після того, як деякі держави почали вживати заходи, спрямовані на обмеження торгівлі, стало зрозуміло, що посилення протекціонізму і скорочення світової торгівлі перешкодить відновленню світової економіки. Саме тому черговий звіт СОТ (ген.директор Паскаль Ламі) «Світова торгівля 2009» присвячений надзвичайним торговельним захисним заходам, таким, як антидемпінгові й спеціальні розслідування тощо. Ці заходи, застосовані рамках правил СОТ, можуть слугувати «захисним клапаном» за умов кризи, який допоможе врятувати національну економіку і водночас вбереже уряди від «дикого» протекціонізму.

Найбільшу питому вагу зовнішня торгівля відіграє в економіках з ринком, що формується, та країнах, що розвиваються. Насамперед це обумовлено тим, що експорт товарів обробної промисловості зростав

випереджаючими темпами за останнє десятиріччя. Особливо різкий приріст частки експорту товарів обробної промисловості спостерігався в Азії, але значне зростання відбулося також і в Центральній та Східній Європі й СНД. Загалом темпи приросту є більшими саме для країн з ринками, що розвиваються,

які володіють значними як паливними, так і непаливними ресурсами. За прогнозом Світового банку передбачається, що завдяки країнам, які розвиваються, триватиме довгострокове розширення міжнародної торгівлі, обсяги якої мають наблизитися у 2030 р. до 27 трлн дол. США11, а до 50 % цього зростання мають забезпечити саме країни з ринками, що розвиваються, до яких належить й Україна.

Рівень інтегрованості у світову економіку, що встановлюється за методикою Світового банку як співвідношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП країни, для України є вище середнього. Проте негативні тенденції в економічному та політичному житті країни спричинили зниження темпів зростання ВВП. Україна має серйозний потенціал для подальшої інтеграції, на що вказує показник індексу концентрації експорту (індекс Хіршмана), що застосовується у світових зіставленнях, відображає, наскільки широкий спектр товарів експортує країна - 34-те місце серед 189 країн. Проте більшість нашого експорту – це сировинна продукція.