logo
MEV_GOS_2010

67. Структура сучасної міжнародної валютної системи: загальна характеристика.

ЯМАЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

У січні 1976 року підписується Кінгстонська угода, яка почала діяти з 1 квітня 1978 року. Цими документами була встановлена Ямайська валютна система – система плаваючих валютних курсів та багато валютного стандарту.

В преамбулі угоди міститься 3 головні цілі:

  1. знизити темпи інфляції в країнах і вирівняти їх між країнами;

  2. вирівняти платіжні баланси;

  3. надати державі більше повноважень проводити незалежну внутрішню грошово-фінансову політику.

Риси сучасної міжнародної валютно-фінансової системи:

  1. поліцентризм – існує декілька світових центрів;

  2. повна демонетизація золота, яка набула декількох проявів:

  1. офіційне, юридичне введення стандарту СДР;

  2. країни мають право самі вибирати режими валютних курсів;

  3. ліквідуються всі обмеження на межі коливань валютних курсів: попит та пропозиція визначають межі цих коливань;

  4. з центральних банків знімається забов’язання проводити інтервенції для підтримання валютних курсів, але право їх проводити за ними залишається;

  5. розширення функцій МВФ внаслідок посилення міждержавного регулювання (система моніторингу, звітності).

Проблеми Ямайської валютної системи:

Але ні один з трьох центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо) не має переваги над іншими у валютно-економічній сфері, щоб становити панування своєї валюти у світі.

Характерна риса розвитку світової валютної системи – тенденція розвитку до валютного поліцентризму.

Проблеми Ямайської валютної системи породжують об’єктивну необхідність її подальшої реформи. Потрібні пошуки шляхів стабілізації валютних курсів, посилення координації валютно–економічної політики ведучих країн. Суперництво трьох центрів лежить в основі валютних протиріч. У відповідь на нестабільність Ямайської валютної системи країни ЄС створили власну міжнародну (регіональну) валютну систему з метою стимулювання процесу економічної інтеграції.

+ питання №66!!!