55. Причини та механізми глобальної фінансової кризи 2008-2009 р.

Фінансова криза 2008-2009 почалася із іпотечної кризи в США, що почалася в кінці 2006 року і набула гострих форм у серпні 2007 року. Досить швидко її вплив відчули глобальна банківська система та світові фінансові ринки. За словами Рейчл Ломакс, заступника управляючого Банка Англії, сучасна криза є найбільшою кризою ліквідності у мирний час.

На думку дослідників Міжнародної торгової палати, остаточно подолати кризу вдасться лише у 2010-2011 роках. Серед країн, які прийняли на себе найбільший удар кризи, слід назвати, крім США, Францію, Великобританію, Ірландію, Ісландію, Швейцарію, Люксембург, Іспанію, а також Таїланд та Японію.

За даними BBC, у Європі найбільші втрати в результаті кризи понесли наступні банки: UBS - $13,5 млрд., Deutsche Bank - $3,2 млрд., Barclays - $2,6 млрд., Royal Bank of Scotland - $2,6 млрд., BNP Paribas - $2,1 млрд., Credit Suisse - $1 млрд., Wachovia - $1,1 млрд., IKB - $1 млрд.

Фінансова криза почалася з іпотечної кризи у США наприкінці 2006 року. Головною її причиною було зростання обсягів неповернених житлових кредитів ненадійними позичальниками. Криза стала помітною і почала набирати міжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія США пішла із Нью-Йоркської фондової біржі у результаті заборони, накладеною на торги її акціями. Компанія перестала видавати кредити, і крім того, виявилися неспроможною виплачувати заборгованість кредиторам. І хоча доля кредитів, виданих ненадійним позичальникам, була незначною у загальній масі іпотечних кредитів, це спричинило паніку на ринку житла. Іпотечні банкрутства добралися і до надійних позичальників. На хвилі банкрутств американських агенцій із іпотечного перекредитування ненадійних позичальників, інші кредитні організації перестали видавати іпотечні позики навіть позичальникам із хорошим кредитним рейтингом, хто не мав підтвердженого офіційного доходу, або початкового внеску. Протягом наступних кількох місяців зазнали збитків або збанкрутували десятки компаній.

Головні причини виникнення іпотечної кризи у США.

1. Обвал цін на ринку житла.

2. Зниження прибутковості іпотечного бізнесу й підвищення ризиків іпотечних операцій.

3. Відсутність власних коштів у кредиторів для покриття збитків.

4. Загострення проблеми кредитоспроможності домогосподарств.

Іпотечна криза в США спровокувала іпотечні кризи в Європі та країнах Азії, де мали місце схожі схеми кредитування. Причому, кризи зачепили як високорозвинені країни, на зразок Великобританії, Іспанії, Японії, так і країни що розвиваються, на зразок Казахстану. Відповідно, збитки почали зазнавати не лише банки світового масштабу, а й локальні банки. За оцінками експертів інвестиційного банку Goldman Sachs, фінансові установи всього світу зазнали за 2 роки кризи 5 трлн. дол.. збитків.

Такі значні збитки призвели до обвалу фондових ринків світу. За 2007 рік цінні папери на світовому фондовому ринку подешевшали на 5 трлн. доларів США. В результаті, інвестори переключили свою увагу з фондового ринку на товарний ринок, що призвело спочатку до зростання цін на нафту та інші сировинні товари, а потім до обвалу цін.

Таким чином, світова фінансова криза мала наступні наслідки:

1. Криза ліквідності у банківському секторі та банкрутство банків

2. Обвал цін на нерухомість та згортання будівництва

3. Обвал фондових ринків

4. Падіння цін на сировинні товари

5. Валютні шоки, знецінення долара

6. Призупинення кредитування та посилення вимог щодо позичальників

7. Рецесія у розвитку багатьох країн Європи та зростання темпів інфляції

Механізми подолання кризи:

- Державне втручання в регулювання діяльності фінустанов. Націоналізація проблемних банків.

- Солідарність фінансових інститутів. Прикладом таких дій є запропоновані банками Banque Populaire и Caisse d'Epargne $ 1,5 млрд. страховику зобов’язань CIFG.

- Подолання асиметрії інформації. Фінансовим інститутам рекомендовано оперативно й повно сповіщати про свої збитки. А аудиторським фірмам пропонується деталізувати ризики від інвестицій, здійснюваних банками.

- Жорсткіші умови надання іпотечних кредитів банками.

- Зупинення стрімкого росту курсу євро та падіння долару, зниження ставки ЄЦБ.

- Боротьба проти різких коливань цін на сировину – нафту, метали, руди.

- Консолідація світових зусиль, зокрема, в межах СОТ та групи 20.

Лондонський саміт G-20 (групи 20) щодо світової фінансової кризи

1 квітня 2009, рішення:

- збільшення на 750 мільярдів доларів кошти Міжнародного валютного фонду та Світового банку, що є найбільшим позичальником коштів країнам, які опинилися у надзвичайній ситуації.

- загальний пакет допомоги для подолання кризи становить нечувані досі 5 трильйонів доларів. Всесвітній банк отримає 100 мільярдів для надання допомоги найбіднішим країнам світу.

- призначення 250 мільярдів доларів на стимулювання міжнародної торгівлі упродовж наступних двох років.

- запровадження санкції проти країн і територій у світі, які надають дах для уникнення від сплати податків та відмивання грошей

- Покладено край банківській таємниці у тій формі, як вона існувала в минулому.

Нові правила, які регулюватимуть винагороду для банкірів (не повинно існувати премій для працівників банків, які працюють невдало)

Висновки. Світова фінансова криза розпочалась у 2007 році з обвалу ринку іпотечних кредитів у США. Обвал ринку нерухомості, стрімке зростання кількості неповернених кредитів, банкрутство кредитних фондів, списання світовими банками сотень мільярдів доларів збитків, обвал фондових ринків, ріст цін на енергоносії, прискорення темпів світової інфляції та зниження темпів росту світової економіки – всі ці події є взаємопов’язані і відбулися за період менше 1 року. Фактично, надзвичайно тісна взаємопов’язаність та переплетеність фінансових систем призвела до того, що криза на американському ринку переросла у кризу світової економіки.