3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.

Якщо раніше чітко визначалося, що “уряд має право” (напр., у сфері націоналізації), а іноземні інвестори мали лише зобов’язання, то внаслідок процесу визначення прав фірм та конкретних зобов’язань урядів (напр., забезпечити економічне середовище для інвестицій) була створення система прав та зобов’язань фірм та урядів.

4) Посилення міжнародного рівня регулювання інвестицій шляхом початку створення глобальної системи регулювання руху іноземного капіталу, пошук компромісів, створення глобальної системи ставлення до іноземного капіталу, перехід до багатосторонньої міжнародних рамкових угод, гармонізація національних режимів.

ГАТТ/СОТ розробляє загальні правила регулювання глобальної торгівлі, а також інвестицій у тій мірі, у якій вони пов’язані з торгівлею.

5) Розвиток системи стимулювання експорту капіталу з розвинених країн у другій половині 90-х років, після локальних фінансових криз у країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою. Експорт капіталу потрібен для запобігання зменшення відсоткової ставки при поверненні грошей після інвестицій за умов кризових явищ.

Національні системи стимулювання та заохочення іноземних інвесторів.