logo search
MEV_GOS_2010

62. Світове господарство: тенденції розвитку в сучасних умовах.

Поняття світове господарство непросто сума національних економік. Його суть визначається тим універсальним зв’язком між національними господарствами, який відбувається на основі міжнародного поділу праці, науково-технічної і виробничої кооперації, міжнародної торгівлі, валютних і кредитних відносин, тобто міжнародними економічними відносинами, які являють собою систему господарських відносин між різними країнами світу.

Посилення тенденції до інтеграції національних господарств в окремих регіонах; розширення масштабів і видів діяльності транснаціональних корпорацій, створення міжнаціональних виробничих комплексів та перетворення їх у провідну ланку міжнародного обміну; підвищення ролі міжнародних валютно-кредитних, фінансових і торгових організацій; посилення ролі держави в сфері міжнародних економічних відносин; вивіз капіталу державою, тощо – такі основні напрями включення національних економік у світове господарство, які розвиваються післяДругої світової війни.

В другій половині ХХ ст., особливо у 70-80-ті роки, характерними процесами і тенденціями стали: перехід промислово розвинутих країн до постіндустріальної моделі енерго- і ресурсозберігаючого виробництва інтенсивного типу з широким використанням досягнень НТР; під впливом НТР відбулося формування соціально орієнтованого ринкового господарства, заснованого на принципово нових характеристиках (інтелектуалізації, дематеріалізації, мініатюризації) матеріально-речових факторів виробництва; ринкова модель господарювання набула універсального характеру; суттєві коливання на світових ринках товарів і послуг породжені перманентними енергетичною, валютною, сировинною та іншими світовими кризами, тощо.

Водночас міжнародна спеціалізація і кооперації виробництва, всесвітній поділ праці породжують інші форми міжнародних економічних відносин: вивіз товарів і капіталів, міграцію робочої сили, а також інтеграційні процеси в різних регіонах. Зростання суспільного характеру виробництва, його інтернаціоналізація в умовах НТР привели до трансформації міжнародних компаній, виникнення ТНК. Їх діяльність базується на внутріфірмовому поділі праці. Вони спільно беруть участь у виробництві готової продукції ТНК, всебічно сприяють зміцненню і розвитку економічної інтеграції.

В умовах НТР регіоналізація зумовила створення економічних союзів на усіх континентах, зокрема, таких, як: Союз незалежних держав (СНД); ОрганізаціяАзійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС); Асоціація країнПівденно-Східної Азії (АСЕАН) та ін. На початку ХХІ ст. існує єдиний міжнародний економічний простір ЄС як найбільший торговельний блок світу, який відіграє значну роль у вивозі капіталу і міжнародному кредиті.

У сучасних умовах вивіз капіталу має такі характерні тенденції: по-перше, швидкими темпами збільшуються розміри капіталів, які функціонують на міжнародних ринках і які шукають найприбутковішого застосування; по-друге, відбувається активізація ТНК, які відкривають за рубежем нові філіали й дочірні підприємства; по-третє, на перші позиції у світовому списку експортерів капіталу, відтісняючи США, в першій половині 90-х років виходять Японія (53%), Швейцарія та Тайвань. А найкрупнішими позичальниками стають США(27%), Великобританія, Мексика та Саудівська Аравія. У вигляді приватних і державних позик здійснюється вивіз позичкового капіталу через систему міжнародного кредиту.

Ще однією тенденцією розвитку світової торгівлі є підвищення значення міжнародного регулювання зовнішньоторгових операцій. У післявоєнний період міжнародне регулювання світової торгівлі одержало подальший розвиток. Як приклад – це виникнення СОТ.

Міжнародне регулювання світової торгівлі розвивається і шляхом створення спеціальних організацій, найбільшою популярністю серед них користується організація країн-експортерів нафти (ОПЕК). Світова торгівля розвивається водночас з міграцією робочої сили.

Характерною тенденцією розвитку міжнародної міграції робочої сили є дедалі більше втягнення в міграційні потоки громадян з країн Східної Європи. У розвитку світової валютної системи спостерігається така основна тенденція: відбувається поступовий процес перетворення колективних валют типу СДР у головний резервний засіб. Проявлення цієї тенденції на регіональному рівні пов’язано з функціонуванням з 1979 року Європейської валютної системи країн ЄС.

Щеоднією закономірною тенденцією є відмова від фіксованих курсів національних валют і перехід до режиму плаваючих курсів, що найбільше відповідає характеру сучасної динамічної світової економіки.

Отже, сучасному етапу розвитку світового господарства характерні такі особливості:

*   зміна структури світового господарства; *  посилення інтеграційних процесів; *  ринкова уніфікація економічного розвитку країни; *  зростаючий динамізм зміни продуктивних сил та виробничих відносин; *   посилення диференціації країн, що розвиваються та зміна їх економічної політики.

Особливостями розвитку сучасного світ. госп-ва є: