«Політика реформ і зовнішньої відкритості»
9 вересня 1976 р. на 83-му року життя помер Мао Цзедун. 6 жовтня 1976 р.були заарештовані чотири організатори «культурної революції» на чолі з Цзян Цін (так звана «банда чотирьох»), Ці подаЗ вважаються кінцем десятиріччя «культурної
революції»» ,^^^
Китайсь^ дверівництво почало негласно переглядати маоїстські устайіі^ій і вносити необхідні корективи. На пост неформального да^^а.КіЇК висунувся Ден Сяопін. Він сформулював програм'у''з^іій^ій, відому під назвою «чотирьох модернізацій» (в сільськ<Яі||А^(^дарстві, промисловості, науці й культурі, обороні). їх годоай^^іііййетою проголошувалася побудова «соціалізму з ки-тайеїДїоіжіїі^йцйфікою». Передбачались масштабні ринкові пере-
тврреі|||»"^(і>и йезмінній монополії КПК на владу.
В грудні 1978 р. пленум ЦК КПК прийняв рішення про проведення аграрної реформи. Сільськогосподарські комуни розпускались. Вводилась підрядна система землекористування. Її основною формою став сімейний підряд. Сім'я на тривалий термін одержувала ділянку землі, розмір якої визначався за кількістю працюючих. Укладався контракт на виробництво певних видів сільськогосподарської продукції. Відповідно до його умов сім'я продавала державі за твердими цінами 40% урожаю, 3% вартості урожаю виплачувала як податок на землю і 7% урожаю грошима або натурою вносила у громадський фонд села для проведення гідромеліоративних і будівельних робіт, утримання соціальної сфери. 50% урожаю залишалось у розпорядженні сім'ї і вона мала право реалізувати його на ринку за вільними цінами. Значно підвищувалась матеріальна зацікавленість селянства в результатах своєї праці. Щоб стимулювати розвиток аграрного сектора, держава підняла закупівельні •ціни на 18 видів продукції. Селянам дозволялося купувати різноманітну техніку. Всі ті заходи дали вагомі наслідки. Середньорічне'виробництво зерна досягло 380-400 млн. т. Країна в основному забезпечила себе продовольством.
Нові методи стала впроваджуватись у промисловості, де здійснювались пошуки (оптимального співвідношення ринкового і планового начал. Вводилось так зване спрямовуюче планування, за якого державне замовлення складало 10-60% продукції підприємств, а решту виробник міг реалізувати на власний роз-суд. Запроваджувалась система постачання сировини і матеріалів через відповідні центри і оптові ринки. В таких умовах виявилось, що багато державних підприємств нерентабельні, випускають товари низької якості, які не знаходять збуту.
88
Поряд з державним сектором, якому належать провідні позиції в промисловості, розгорнули свою діяльність приватний і змішаний сектори. Створювались умови для залучення іноземних інвестицій. Були створені спеціальні зони «економіко-тех-нологічного розвитку» з особливими сприятливими умовами господарської діяльності. Зацікавленість у вкладанні тут своїх капіталів виявили СІЛА, Японія, країни АСЕАН, західноєвропейські держави. В цих зонах китайський державний капітал співробітничає з іноземним.'Ліцензії надаються на конкурсній основі з урахуванням національних інтересів.
Перебудова промисловості КНР відбувалась повільно. Держава підтримує численні збиткові підприємства, боячись втратити контроль над ситуацією.
Перетворення у виробничій сфері вимагали змін у галузі освіти, науки, культури. Виникла гостра потреба у кваліфікованих спеціалістах із ґрунтовними знаннями з економіки, маркетингу, іноземних мов тощо. Складним виробництвам було не достатньо просто грамотних робітників і службовців. Серйозною проблемою Стало подолання в суспільстві негативного ставлення до інтелігенції, яка, відповідно до ідеологічних установок попереднього періоду, хоч і давала певну користь, але була ворожою силою і не заслуговувала на довіру, бо не працювала руками. Збільшувались державні видатки на освіту, розширялась мережа початкових і середніх шкіл, вищих навчальних закладів. Відкривались приватні школи, курси і навіть інститути. Молодь здобувала дефіцитні спеціальності за кордоном. У світлі нових вимог були розроблені державні перспективні програми наукових досліджень.
В 1997 р. в різних освітніх закладах КНР навчалось 320 млн. чол. Початкову школу відвідувало 140 млн. дітей. Понад мільйон молодших школярів щорічно кидало навчання, щоб працювати і допомагати своїм сім'ям матеріально. В середніх школах І ступеня навчалося 52,3 млн. чол., в середніх школах II ступеня - 8,5 млн. чол., в професійних середніх школах -10,9 млн. чол. 52% підлітків і молодих людей вважають більш раціональним здобувати середню освіту одночасно з професією і вчитися в аналогах наших ПТУ. В 1978 р. в КНР 23,5% населення було неписьменним, в 1997 р. таких залишилось 12%. Країна має 6,3 млн. студентів вузів. 250 вищих навчальних закладів об'єднані в комп'ютерну просвітницьку і науково-дослідну мережу. Всі ступені освіти в КНР платні.
За останні 20 років Китай співпрацював у галузі освіти і науки із 154-ма країнами, прийняв на навчання 250 тис. іноземних студентів, направив на здобуття освіти за кордоном 300 тис. чол., із яких повернулось на батьківщину 90 тис. чол. В
89
Академії інженерних наук Китаю 52% академіків вчились за кордоном і повернулись у країну в останні 10 років. За час існування КНР 55% академіків АН Китаю здобули базову освіту або
вчений ступінь за кордоном.
У складі Академії наук Китаю налічується понад 120 науково-дослідних .інститутів. Існують галузеві Академії наук:
Академія сільськогосподарських наук. Академія лісівництва, Академія традиційної китайської медицини. Розробляється 430 тис. наукових тем, 80% результатів наукових досліджень продаються виробництву через технологічні чи технічні ринки,
яких налічується близько 14 тис.
Модернізація армії почалася зі скорочення її чисельності
на 1 млн. чол. Зараз збройні сили КНР налічують 3-3,2 млн. чол. Створена система «армія - ополчення - запас», яка дає можливість у разі необхідності довести чисельність військовослужбовців до ЗО млн. чол. Армія переоснащується новими видами озброєнь на основі власних науково-технічних розробок. Значно підвищилися вимоги до офіцерськогота особового складу. Реорганізовано систему підготовки офіцерського корпусу. Витрати на утримання і переозброєння армії в 1990-1998 рр. збільшились утричі. За рахунок власних науково-технічних розробок і закупок за кордоном армія переоснащується найпередовішими видами зброї. За 1993-1997 рр. Китай закупив озброєння більш
ніж на 5 млрд. дол.
У 80-х роках китайське керівництво висунуло нову пер- І
елективну програму соціально-економічного розвитку. Вона кон- д статувала, що країна знаходиться на початковій стадії будівниц- | тва «соціалізму з китайською специфікою» і має здолати три | етапи соціалістичної модернізації, кожен з яких приурочений | до визначної історичної події. Перший етап розпочався у 50-х | роках, а закінчився у 2000 р. За цей період необхідно було знач- | но збільшити об'єм валової продукції промисловості і сільське- І го господарства і забезпечити заможне життя народу. Другий | етап триватиме з 20,00 цо 2021 роки (дата 100-ліття КПК), за цей | час необхідно підняти Китай до рівня середньорозвиненої дер-1 жави. На третьому етапі з 2021 по 2049 роки (дата 100-ліття | КНР) Китай повинен стати сучасною високорозвиненою соціа-Ц
лістичною державою. | Після успіхів 1979-1985 рр. темпи реформ у Китаї почаЛи||
знижуватися. Поряд з безсумнівними досягненнями стали прф"| являтися і їх негативні наслідки та суперечності (інфляція, коді| трабанда, корупція, зловживання владою, соціальна напруженісті| між багатими і бідними, особливо на селі, та ін.). Нинішня поК| ітико-адміністративна система і монополія на владу вже не відя<| відає інтересам економічного розвитку країни. В 1989 р. в КиЯЙІ
90
відбулися мирні студентські виступи під лозунгами демократизації країни і дотримання прав людини. Вони були придушені із застосуванням військової сили з жорстокістю, яка викликала подив і обурення в цивілізованому світі. Проблема політичних перетворень залишається головною в подальшому розвитку КНР.
За 20 років економічних реформ КНР досягла вражаючих успіхів. Середньорічний рівень приросту виробництва складав 9,8%. У 1998 р. її ВВП становив 7,96 трлн. юанів (961,9 млрд. дол.) і зріс у 6 разів у порівнянні з 1979 р. За загальними валовими обсягами виробництва Китай вийшов на сьоме місце у освіті. Він займав перше місце по кількості виробленого зерна, м'яса, бавовни, сталі, кам'яного вуплля, цементу, хімволокна, пряжі, тканин, одягу, телевізорів. ,3а рівнем виробництва електроенергії і хімдобрив він посідав друге місце, за видобутком нафти - п'яте. Китай зміг забезпечити продовольством своє населення, яке складає 22% всього населення Землі, маючи лише 7% орних земель планети. Повністю ліквідовано товарний дефіцит. У 1998 р. обсяг експортно-імпортної торгівлі становив 323,9 млрд. дол. Китай перейшов з 31-го місця у світовій торгівлі (1978) на 10-те (1998). З 1993 р. Китай перебуває на другому місці у світі за обсягами залучення іноземних інвестицій. В 1999 р. там діяло і будувалось 330 тис. господарських об'єктів з участю іноземного капіталу. 30% ВВП виробляють малі волосноселйппгі підприємства. Валютні резерви КНР зросли з 170 млн. дол. у 1978 р. до 150 млрд. дол. на кінець 90-х років. Підчас фінансово-економічної кризи в Швденно-Східній Азії 1997-1998 рр. Китай не лише не девальвував свою валюту, але й надав Міжнародному валютному фонду 4 млрд. дол. для стабілізації становища в цьому регіоні.
Помітно підвищився добробут китайців. У містах середній прибуток на душу населення зріс із 343,4 юаня (46,8 дол.) у 1978 р. до 5 160,3 юаня (622 дол.) у 1997 р. На селі середній дохід на жителя відповідно становив у 1978 і 1997 рр. 133,6 юаня (17,7 дол.) і 2 090,1 юаня (252 дол.). У кінці 90-х років на середньостатистичного мешканця КНР припадало 400 кг зерна, 43 кг м'яса, 28,8 кг риби і мОрепрбдуктів.
На початку реформ для звичайної сім'ї показником достатку вважалась наявність «трьох речей, що крутяться» (годинника, швейної машини і велосипеда), і «однієї речі, що розмовляє» (радіоприймача). Вартість кожного з цих предметів складала приблизно 100 юанів, а гроші на їх придбання потрібно було заощаджувати 5-6 років. У 80-х роках китайські сім'ї почали купувати холодильники, чорно-білі телевізори, пральні машини. Кожен з цих товарів коштував близько 1 000 юанів, а для накопичення такої суми достатньо було року роботи. На початку 90-х років зріс попит на Кольорові телевізори, кондиціонери,
97
відеотехніку, стільникові телефони, комп'ютери. Кожен з них у середньому коштує 5 000 юанів, проте в умовах стабільності цін на їх купівлю можна досить швидко заробити потрібну суму. В кінці 90-х років на 100 міських сімей в Китаї припадало 80 велосипедів, 90 пральних машин, 73 холодильники, 100 кольорових телевізорів, 166 вентиляторів, 34 фотокамери, 16 кондиціонерів, 3 комп'ютери. На селі в користуванні 100 сімей знаходилось 142 велосипеди, 64 швейні машини, 27 кольорових телевізорів, 22 пральні машини, 8 холодильників.
За статистичними даними, в країні налічується 3 млн. багатих людей, 1 млн. чол. володіє майном вартістю понад 1 млн. юанів. В кінці 90-х років межа бідності становила 1 671 юанів (22,3 дол.) на рік. Нижче цієї межі проживало 58 млн. чол. (в 1978 р. - 250 млн. чол.).
- 1. Країни азії та африки на початку новітньої історії Вплив Першої світової війни на колонії та напівколонії
- Версальсько-Вашингтонська система. Переділ колоній і сфер впливу
- Характер і завдання національно-визвольного руху в міжвоєнний період
- 2.Японія Економічне і політичне становище Японії на початок новітньої історії
- Боротьба між демократією і авторитаризмом у 20-х роках XX ст.
- Військові путчі 30-х років XX ст. Встановлення мілітаристського режиму
- Зовнішня політика
- 3. Китай Основні риси сусгіільно-економічного ладу Китаю. Напівколоніальний статус
- «Рух 4 травня» 1919 р.
- Створення єдиного антиімперіалістичного фронту між Гомінданом і кпк
- Національна революція 1925-1927 рр.
- «Нанкінське десятиріччя». Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
- Перша громадянська війна (1927-1937)
- 4. Монголія Соціально-економічне і політичне становище Монголії на початок новітніх часів. Національно-демократична революція 1921 р.
- «Некашталістичний розвиток» Монголії
- 5. Французький індокитай
- 6. РВрма
- 7. Індонезія
- Індія — британська колонія
- Вчення м.К. Ганді. Тактика ненасильницького опору колонізаторам
- Піднесення національно-визвольного руху в 1919-1922 рр. Перша кампанія громадянської непокори
- Друга кампанія громадянської непокори та її наслідки
- 9. Афганістан Економічне і політичне становище Афганістану на початку новітньої історії
- Боротьба Афганістану за незалежність. Третя англо-афганська війна
- Афганістан у 30-х роках XX ст.
- Іран на початку новітніх часів
- Боротьба за владу
- 11. Туреччина Крах Османської імперії
- Націонадьно-патріотичний рух. Перші заходи кемалістського уряду
- Реформи 20-30-х років XX ст.
- 12. Арабські країни Арабський світ у міжвоєнний період
- Створення Саудівської Аравії
- Палестина
- 13. Країни тропічної і південної африки
- 14. Нащонально-визвольний рух і крах колоніалізму
- Вибір моделей розвитку
- Міжнародні організації
- 15.Японія Післявоєнні реформи. Конституція 1947 р.
- Соціально-економічний розвиток. «Японське економічне диво»
- Суспільно-полцтйчйв життя
- Зовнішня політика
- 16. Китайська народна республіка Становище Китаю після Другої світової війни
- Друга громадянська війна (1946-1949). Створення кнр
- Перехід керівництва кнр до будівництва «соціалізму з китайською специфікою». Соціально-економічні експерименти кінця 50-х - пояатксу 60-х років XX ст.
- «•Культурна революція» (1966-1976)
- «Політика реформ і зовнішньої відкритості»
- Зовнішня політика кнр
- 17. Сянган (гонконг). Аоминь. Тайвань Сянган (Гонконг) - спеціальний адміністративний район кнр
- Повернення Аоминя під суверенітет Китаю
- Економічний і політичний розвиток Тайваню в 50-90-х роках
- 18, АвОнголія «Будівництво соціалізму» в Монголії
- Ліберальні реформи 90-х років XX ст.
- 19. Корейська народно-демократична республіка. Республіка корея Поділ Кореї на дві держави
- Корейська війна та її наслідки
- Розвиток кндр «соціалістичним шляхом»
- Проблема об'єднання Кореї. Міжкорейський діалог
- 20. Сінгапур Суспільно-політичний лад
- 21. В'єтнам, лаос, камбоджа Війна Опору в Індокитаї (1946-1954). Женевські угоди
- В'єтнамо-американська війна
- Створення срв. Ринкові реформи на сучасному етапі
- Камбоджа
- 22. М'янма Завоювання незалежності. Політична нестабільність
- «Бірманський соціалізм»
- Переворот 1988 р. Внутрішня і зовнішня політика військового режиму
- 23. Індонезія Національно-визвольний рух. Проголошення республіки
- Режим особистої влади президента Сукарно
- Державний переворот 1965 р. Розвиток країни у другій половині 60-х — 90-х рр. XX ст.
- Криза кінця 90-х років. Початок демократизації
- 24. Республіка індія Піднесення національно-визвольного руху. Створення Республіки Індія
- «Курс Неру» (1950-1964)
- Індія в 90-х роках XX ст.
- 29. Пакистан Виникнення і розбудова держави
- 26. Афганістан
- Державний переворот 1973 р. Режим м. Дауда
- Режим Народно- демократичної партії Афганістану
- Режим моджахедів
- Рух «Талібав». Режим талібів
- Казахстан
- Узбекистан
- , Таджикистан
- Туркменістан
- Зовнішня політика центральноазіатських держав
- Економічне й політичне Становище Ірану після Другої світової війни
- «Біла революція* - серія реформ зверху
- 28. Туреччина Туреччина після Другої світової війни
- Політика урядів а. Мендереса
- Військові перевороти 60-80-х років XX ст.
- Проведення ринкових реформ. Модернізація суспіл
- Виникнення і розбудова держави
- Держава і суспільство
- Соціально-економічний розвиток
- Зовнішня політика
- 31. Арабські країни: основні тенденції розвитку
- Суспільно-політичні1 орієнтири
- Економічні перетворення
- Міжарабські відносини
- Виникнення близькосхідної кризи. Палестинська війна (1948-1940)
- Алгло-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (1956)
- Створення Організації визволеная Палестини
- Арабо-ізраїльські війви 1967, 1973, 1982 рр.
- Палестинська проблема на сучасному етапі
- 33. Єгипет Боротьба за національну незалежність. Революція 1952 р.
- Правління г.А. Насера (1954-1970)
- Правління а. Садата (1970-1981)
- Правління X. Мубарака (з 1981 р.)
- Завершення боротьби сирійського народу за незалежність
- Політична нестабільність кінця 40-50-х років. Об'єднання Сирії з Єгиптом
- Прихід до влади баасистського режиму, його внутрішня і зовнішня політика
- Кризові явища кінця 70-х — початку 80-х років XX ст. Політика реформ
- Прихід пасв до влади. Соціально-економічш і політичні
- Встановлення тоталітарного режиму с. Хусейна, його політика
- Економічний і політичний розвиток Алжирської Народно-Демократичної Республіки в 60-80-х роках XX ст.
- Суспільно-політична криза другої половини 80-х років XX ст. Активізація ісламських сил
- Завоювання незалежності. Монархічний режим
- Революція 1969 р. Реформи 1969-1977 рр.
- Створення Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахирії, її внутрішня і зовнішня політика
- 38. Монархії аравійського півострова Державний лад. Ісламське суспільство
- Економіка
- Соціальна політика
- 39. Країни тропічної і південної африки
- Політичні процеси
- Економічний розвиток
- Етнічні відносини
- Ліквідація режиму апартеїду на Півдні Африки
- 40. Україна і країни азії та африки Основні напрямки співробітництва України з країнами Азії та Африки
- Зв'язки Сумщини з афро-азіатськими країнами
- Факти і цифри
- Словник термінів
- Джерела та література Публікації документів і матеріалів
- Підручники, посібники
- Довідники. Словники
- Періодичні видання
- Загальні прані
- Монголія. Корея
- Держави Південно-Східної Азії
- Держави Середнього Сходу
- Держави Тропічної і Південної Африки
- Новітня історія країн Азії та Африки (1918 - кінець XX ст.)