Боротьба за владу

Після Першої світової війни і революційних потрясінь 1920-1922 рр. широкі кола іранського суспільства були зацікавлені в досягненні стабільності, ліквідації анархії, обмеженні свавілля феодальної аристократії, зміцненні державної влади. Нові со­ціальні сили (національна буржуазія, поміщики, пов'язані з рин­ком) хотіли прийти до реального управління державою. Важли­ву роль у політичній боротьбі початку 20-х років відіграв пол­ковник бригади перських козаків Реза-хан. Він займав посаду військового міністра в кількох уряд ах, був прем'єр-міністром, провів багато вдалих військових операцій. Реза-хан спирався на військову силу, але одночасно він прагнув здобути собі політич­них союзників, став ініціатором створення Партії оновлення -Таджедат. У боротьбі за владу він вдало використав у своїх цілях можливості парламенту і претендував на оцінку своїх дій як законних. 31 жовтня 1925 р. після довгих дебатів парламент, за конституцією не маючи на це права, вирішив скасувати динас­тію Каджарів, передати тимчасову владу Реза-хану і скликати Установчі збори. 12 грудня 1925 р. ці збори проголосили Реза-хана шахом Ірану. Нова династія була названа Пехлеві.

53

Реформи Реза-шаха Пехлеві

Реза-шах Пехлеві здійснив серію реформ, спрямованих на подолання відсталості Ірану. Він зміцнив державну владу, роз­громив феодальний сепаратизм і демократичний рух, опозицію поставив під жорсткий контроль, а потім зовсім знищив.

Почалося створення законодавчої бази держави. Була про­ведена судова реформа, прийнятий кримінальний (1927) і ци­вільний (1929) кодекси за європейськими зразками. Сильно ско­рочувались повноваження шаріатських судів. Ряд законів був спрямований іїроти робітничих і селянських виступів.

Закон про врегулювання промисловості надавав пільги на­ціональному капіталу. Засновувались державні і змішані дер-жавно-пргіватні компанії. За сприяння уряду будувались під­приємства легкої і харчової промисловості, виникли військові, цементні, гліцеринові заводи. Був створений Національний банк Ірану (1928), введена державна монополія на зовнішню торгівлю (1931). Особлива увага приділялась будівництву залізниць і

шосейних шляхів.

У І929 р. вводилося право приватноївласності на землю

для всіх громадян. У 20-30-х роках відбувся продаж державних земель. Закон про кадастр (1930) замінював натуральні податки з землі і з худоби на грошові. Відкрився спеціальний сільсько­господарський банк, який видавав позички на пільгових умо­вах. Кілька законодавчих актів захищали земельну власність від посягань незаможних: закон проти насильницького захоп­лення земель, (1930), закон дроти аграрного бандитизму (1931). Ці перетворення значно зміцнили позиції поміщиків як вели­ких товаровиробників, зміцнили ринкові відносини. В той же час для основної маси селянства суттєвих змін не відбулося.

У 20-30-х роках, в Ірані були проведені також реформи у сфері 1 культури і побуту. Створювались світські школи, вищі навчальні за- | клади. Був уведений європейський одяг, прийнятий декрет про обо-. , в'язкове зняття чадри, феодальна титули змінювалися прізвищами. ^ У зовнішній політиці в перщі роки свого правління Реза- | шах маневрував. Він дещо ^обмежив права іноземних держав у. І Ірані, скасував режим капітуляцій (1928). В цілому він підтри- | мував хороші .стосунки ,з усіма сусідами. З другої половини І 30-х років сталася переорієнтація Ірану з Англії на фашистську

Німеччину і швидке зближення з нею. ^ Реза-шах Пехлеві зумів провести у своїй відсталій, нащвфер ]

одальній країні досить ефективні буржуазні реформи, долаюча опір старої знаті, ханів кочових племен, мусульманського духіву ництва, лівої опозиції. В основному він зробив це примусовим^ методами. Режим Реза-шаха був буржуазно-поміщицькою дикдй татурою, різновидом авторитаризму. |

54