23. Індонезія Національно-визвольний рух. Проголошення республіки

У 1942 р. Індонезію окупували японські війська. Незважа­ючи на переслідування й терор, у країні розгорнувся широкий антйяпонський рух, що переріс у збройні виступи. В кінці Дру­гої світової війни японське командування розпочало маневри по створенню в Індонезії маріонеткової держави. Організувався Дослідницький комітет з підготовки незалежності (1945). До його роботи залучались відомі політичні діячі, які використали свою участь у ньому в інтересах індонезійського народу.

На пленарному засіданні комітету 1 червня 1945 р. з вели­кою промовою виступив Сукарно. Він оголосив документ «Пан-ча шила» («П'ять принципів»). Були висунуті 5 основних принципів організації і діяльності індонезійської держави в та­кому трактуванні: 1) націоналізм - об'єднання всіх народно­стей архіпелагу в єдину націю; 2) інтернаціоналізм - встанов­лення рівноправного співробітництва з народами світу; 3) демократія - введення демократичних прав і свобод для грома­дян, представницьких інститутів у державі; 4) соціальне благо­денство - рівноправність у розподілі суспільного продукту, ство­рення Справедливого і процвітаючого суспільства; 5) віра в єди­ного бога - віротерпимість, рівноправність усіх релігій. «Панча шила» стали ідеологією антиколоніальної буржуазно-демокра­тичної революції.

17 серпня 1945 р. була проголошена незалежність Індонезії. Голландія за допомогою великих імперіалістичних держав організувала колоніальну війну, яка завершилась перемогою індонезійського народу.

134