Революція 1969 р. Реформи 1969-1977 рр.

Антинаціональна прозахідна політика монархічного режи­му, невирішеність соціальних проблем викликали протидію в середовищі патріотично настроєних верств населення. Поширю­вались ідеї насеризму. За єгипетським зразком у лівійській армії виникла таємна організація «Вільні офіцери юніоністи-соціалісти», яку очолив капітан М. Каддафі. 1 вересня 1969 р. організація здійснила Військовий переворот і скинула монар­хію. Влада перейшла до рук Ради військового командування.

На першому етапі своєї діяльності (1969-1977) режим М. Каддафі провів реформи за концепцією арабського соціаліз­му, орієнтуючись на дбсвід інших країн, у першу чергу Єгипту. Висувалось гасло створення суспільства соціальної справедли­вості. Лівія проголошувалась республікою. В грудні 1969 р. була прийнята конституційна.декларація з 37 статей. Гарантувались

основні права громадян.

Руйнувались традиційні економічні відносини. Аграрна ре­форма в землеробськихрайонах і оазах послабила залежність се^-лянства від багатих землевласників. Підтримувався національний

235

приватний сектор, місцева буржуазія одержала пільги. Держава проводила курс на націоналізацію природних багатств, на ство­рення сучасної промисловості, на використання прибутків від експорту нафти в національних інтересах. Іноземні монополії постійно позбавлялись своєї власності і витіснялись з країни.

На початку 70-х років була проведена «народна культурна революція» - кампанія ліквідації старих державних структур. Закривались завії і заборонялась діяльність сенуситського орде­ну як провідника волі скинутих правлячих класів. Створюва­лись нові органи влади - народні комітети. Влада на місцях перейшла від шейхів і старійшин до нового покоління адмініст­раторів. Ідея багатопартійності відхилялась. Дозволялась діяльність лише однієї політичної організації - Арабського соціалістичного союзу (1971).

В 1971-1973 рр. М. Каддафі розробив основи «третьої те­орії» - особливої моделі розвитку, відмінної і від західного лібе­ралізму, і від ортодоксального марксизму. В її основі лежала концепція влади народних мас - джамахирії, колективної соці­альної організації, яка мала контролювати прийняття і здійснення суспільне значущих рішень. На думку М. Каддафі, Лівії не потрібні такі атрибути західної цивілізації, як конституція, пар­ламент, розподіл влади, загальнодержавне законодавство, політичні партії, силові структури, бо вони нездатні ефективно вирішувати суспільні проблеми і об'єктивно враховувати інтереси і думки всіх членів суспільства. Життя людей має регулюватися норма­ми шаріату. Власність має бути колективною (соціалістичною), а розподіл матеріальних благ рівним, виходячи з розумних потреб. Основи теорії викладені в «Зеленій книзі» М. Каддафі.

В русі «вільних офіцерів» стався розкол. Одна частина підтри­мувала «третю теорію», інша вважала, що Лівія повинна розви­ватись буржуазно-демократичним шляхом з урахуванням арабського досвіду. Перемогли прихильники «третьої теорії». Незгодні з пропонованою новою моделлю розвитку держави були репресовані.