Створення Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахирії, її внутрішня і зовнішня політика
2 березня 1977 р. на основі теорії М. Каддафі оголошувалась Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахирія. Республіканська державна структура реорганізовувалась в колективну політичну та економічну систему. Верховним органом влади став Загальний народний конгрес із постійно діючим генеральним секретаріатом, на місцях створювались народні збори. Членство в будь-якій партії або організації заборонялось. В
236
1979 р. М. Каддафі і його соратники відмовились від усіх офіційних посад і об'єднались у «революційне керівництво». З того часу М. Каддафі носить звання «лідер лівійської революції 1 вересня». Ця система дала йому необмежену владу. Опорою режиму в першу чергу е армія.
Для проведення нового курсу в усіх куточках країни організовувались революційні комітети, які перетворилися в органи правосуддя, безпеки і репресій. Вони контролювали вибори в місцеві народні збори, перевіряли кандидатів на відповідальні посади, мали каральні повноваження. Ревкоми діяли в областях і на місцях, на підприємствах і у вузах, в армії і спецслужбах. Їх головною метою було виявлення опозиційних настроїв і придушення незадоволення.
На кінець 70-х років щорічні прибутки Лівії від експорту нафти досягли 20 млрд. дол. на рік. Лише 330 тис. працездатного корінного населення (10%) брало участь у виробництві. В нафтовидобувній і нафтопереробній галузях було зайнято близько 500 тис. іноземних робітників і спеціалістів, на оплату праці яких витрачалось 2 млрд. дол. Значні надходження нафтодоларів у державний бюджет дозволили режиму провести ліквідацію приватного сектора (1981) і усунути «експлуатацію лівійця лівійцем».
Свій внесок у модернізацію лівійської економіки зробив СРСР. В 1972 р. між Лівією і СРСР була підписана угода про економічне і науково-технічне співробітництво, в 1985 р. - прийнята нова програма на тривалу перспективу. За допомогою СРСР побудований газопровід Мерса — ель-Брега — Місурата протяжністю 570 км. Радянські спеціалісти керували розробкою схем комплексного розвитку газової промисловості і електромереж високої напруги до 2000 р. В 1977-1981 рр. у Джамахирії працювала радянська ґрунтово-екологічна експедиція, яка обстежила 3,5 млн. га території, склала карти ґрунтів, рослинного і тваринного світу, внесла пропозиції щодо використання природних багатств. Радянською стороною організовані машинобудівний, будівельний, металургійний, сільськогосподарський навчальні центри, які підготували тисячі місцевих спеціалістів.
З 1982 р. прибутки Лівії від продажу нафти різко зменшились внаслідок падіння цін і часткових економічних'-санкцій. У 80-х роках вони становили 5-7 млрд. дол. на рік. На закупвілю продовольства і товарів першої необхідності виділялось по 1,5 млрд. дол. Ліквідація приватного бізнесу, закриття невеликих приватних підприємств легкої і харчової галузей, майстерень, магазинів, закладів побутового обслуговування призвели до гострого дефіциту товарів і послуг, який не перекривався державними поставками з-за кордону. В 1985 р. в Лівії був уведений
237
суворий режим економії. Через 10 років після створення Джа-махирії М. Каддафі, об'єктивно оцінюючи здобутки і проблеми країни, дійшов висновку, що деякі положення його теорії не витримали випробування практикою. В 1987 р. в Лівії почалася «зелена перебудова» — кампанія з виправлення помилок. Відновлювалась діяльність приватного капіталу під контролем держави. Створювалось понад 200 фірм і компаній з правом самостійного виходу на зовнішні ринки і безперешкодної торгівлі всередині країни. Функції ревкомів різко обмежувались, їх діяльність і правомірність їх рішень стала контролюватись спеціальним секретаріатом. Була проведена амністія для політв'язнів, заборонялись переслідування за політичними, економічними, особистими та іншими мотивами. Регулярна армія і поліція були переформовані. В 1988 р. надзвичайна сесія Загального народного конгресу прийняла «Зелену декларацію прав людини».
Зовнішня політика режиму М. Каддафі упродовж усього періоду його існування мала чітко виражений антизахідний і анти-ізраїльський характер. В 1970-1971 рр. були ліквідовані англійські й американські військові бази на території Лівії. Вона надала велику військову допомогу Організації визволення Палестини, готувала на своїй території бійців палестинського руху опору. В лівійських військових таборах навчались найманці для «гарячих точок» у багатьох країнах Африки. Надалі тут підвищували свою кваліфікацію афганські й чеченські бойовики. Дістали підтримку й ряд антиурядових рухів, наприклад, ірландський.
М. Каддафі створив могутню армію, оснащену найсучаснішою зброєю. В кінці 90-х років XX ст. в ній налічувалось 80 тис. чол., 330 танків, 103 бойові кораблі, 469 літаків і вертольотів. Щорічні прямі військові витрати складали 1,1-1,3 млрд. дол. Одним із провідних військових партнерів Лівії був СРСР. В 1970-1991 рр. радянська сторона поставила цій країні озброєнь на 20 млрд. дол. За радянськими проектами були збудовані важливі військові об'єкти. В Лівії перебувало до 3 тис. радянських військових фахівців і радників. Проте СРСР — не єдина країна, яка сприяла зростанню бойової могутності лівійської армії. Так, із 12 млрд. дол., які Джамахирія витратила на закупку зброї в 1979-1983 рр., на Радянський Союз припадало 5,8 млрд. дол., а решту 6,2 млрд. дол. було сплачено Франції, ФНР, Італії, Чехо-словаччині та іншим постачальникам. Лівійське керівництво йшло на співпрацю з СРСР в економічній, торговій і військовій сферах, проте між сторонами існували значні ідеологічні розбіжності і взаємна критика тих чи інших політичних кроків. Нову зовнішньополітичну лінію Радянського Союзу після початку перебудови, його прагнення до співпраці з Заходом і розрядки міжнародної напруженості М. Каддафі оцінив негативно, ствер
дів
джуючи, що СРСР добровільно віддав свою глобальну роль на догоду «світовому імперіалізму» і більше «не захищає своїх друзів від диктату США».
Антиізраїльський курс, підтримка повстанських рухів, постійні звинувачення в агресивності на адресу США і їх союзників створили негативний імідж Джамахирії на міжнародній арені як країни, де тероризм є частиною державної політики. В 1986 р. американські літаки бомбардували лівійські міста. В 1991 р. сталися вибухи американського і французького пасажирських авіалайнерів з численними людськими жертвами, в організації яких звинувачувались співробітники лівійських спецслужб. Після цього 00Н ввела проти Джамахирії міжнародні економічні санкції за звинуваченнями в тероризмі, небезпечному для людства (1992). Арабський світ засудив Лівію за підтримку Іраку в його агресії проти Кувейту. Після довгих дебатів Лівія видала своїх громадян, підозрюваних у терактах, які були засуджені на довічне ув'язнення. Економічні санкції з Лівії були зняті (1999), але США знову ввели їх в односторонньому порядку (2000).
- 1. Країни азії та африки на початку новітньої історії Вплив Першої світової війни на колонії та напівколонії
- Версальсько-Вашингтонська система. Переділ колоній і сфер впливу
- Характер і завдання національно-визвольного руху в міжвоєнний період
- 2.Японія Економічне і політичне становище Японії на початок новітньої історії
- Боротьба між демократією і авторитаризмом у 20-х роках XX ст.
- Військові путчі 30-х років XX ст. Встановлення мілітаристського режиму
- Зовнішня політика
- 3. Китай Основні риси сусгіільно-економічного ладу Китаю. Напівколоніальний статус
- «Рух 4 травня» 1919 р.
- Створення єдиного антиімперіалістичного фронту між Гомінданом і кпк
- Національна революція 1925-1927 рр.
- «Нанкінське десятиріччя». Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
- Перша громадянська війна (1927-1937)
- 4. Монголія Соціально-економічне і політичне становище Монголії на початок новітніх часів. Національно-демократична революція 1921 р.
- «Некашталістичний розвиток» Монголії
- 5. Французький індокитай
- 6. РВрма
- 7. Індонезія
- Індія — британська колонія
- Вчення м.К. Ганді. Тактика ненасильницького опору колонізаторам
- Піднесення національно-визвольного руху в 1919-1922 рр. Перша кампанія громадянської непокори
- Друга кампанія громадянської непокори та її наслідки
- 9. Афганістан Економічне і політичне становище Афганістану на початку новітньої історії
- Боротьба Афганістану за незалежність. Третя англо-афганська війна
- Афганістан у 30-х роках XX ст.
- Іран на початку новітніх часів
- Боротьба за владу
- 11. Туреччина Крах Османської імперії
- Націонадьно-патріотичний рух. Перші заходи кемалістського уряду
- Реформи 20-30-х років XX ст.
- 12. Арабські країни Арабський світ у міжвоєнний період
- Створення Саудівської Аравії
- Палестина
- 13. Країни тропічної і південної африки
- 14. Нащонально-визвольний рух і крах колоніалізму
- Вибір моделей розвитку
- Міжнародні організації
- 15.Японія Післявоєнні реформи. Конституція 1947 р.
- Соціально-економічний розвиток. «Японське економічне диво»
- Суспільно-полцтйчйв життя
- Зовнішня політика
- 16. Китайська народна республіка Становище Китаю після Другої світової війни
- Друга громадянська війна (1946-1949). Створення кнр
- Перехід керівництва кнр до будівництва «соціалізму з китайською специфікою». Соціально-економічні експерименти кінця 50-х - пояатксу 60-х років XX ст.
- «•Культурна революція» (1966-1976)
- «Політика реформ і зовнішньої відкритості»
- Зовнішня політика кнр
- 17. Сянган (гонконг). Аоминь. Тайвань Сянган (Гонконг) - спеціальний адміністративний район кнр
- Повернення Аоминя під суверенітет Китаю
- Економічний і політичний розвиток Тайваню в 50-90-х роках
- 18, АвОнголія «Будівництво соціалізму» в Монголії
- Ліберальні реформи 90-х років XX ст.
- 19. Корейська народно-демократична республіка. Республіка корея Поділ Кореї на дві держави
- Корейська війна та її наслідки
- Розвиток кндр «соціалістичним шляхом»
- Проблема об'єднання Кореї. Міжкорейський діалог
- 20. Сінгапур Суспільно-політичний лад
- 21. В'єтнам, лаос, камбоджа Війна Опору в Індокитаї (1946-1954). Женевські угоди
- В'єтнамо-американська війна
- Створення срв. Ринкові реформи на сучасному етапі
- Камбоджа
- 22. М'янма Завоювання незалежності. Політична нестабільність
- «Бірманський соціалізм»
- Переворот 1988 р. Внутрішня і зовнішня політика військового режиму
- 23. Індонезія Національно-визвольний рух. Проголошення республіки
- Режим особистої влади президента Сукарно
- Державний переворот 1965 р. Розвиток країни у другій половині 60-х — 90-х рр. XX ст.
- Криза кінця 90-х років. Початок демократизації
- 24. Республіка індія Піднесення національно-визвольного руху. Створення Республіки Індія
- «Курс Неру» (1950-1964)
- Індія в 90-х роках XX ст.
- 29. Пакистан Виникнення і розбудова держави
- 26. Афганістан
- Державний переворот 1973 р. Режим м. Дауда
- Режим Народно- демократичної партії Афганістану
- Режим моджахедів
- Рух «Талібав». Режим талібів
- Казахстан
- Узбекистан
- , Таджикистан
- Туркменістан
- Зовнішня політика центральноазіатських держав
- Економічне й політичне Становище Ірану після Другої світової війни
- «Біла революція* - серія реформ зверху
- 28. Туреччина Туреччина після Другої світової війни
- Політика урядів а. Мендереса
- Військові перевороти 60-80-х років XX ст.
- Проведення ринкових реформ. Модернізація суспіл
- Виникнення і розбудова держави
- Держава і суспільство
- Соціально-економічний розвиток
- Зовнішня політика
- 31. Арабські країни: основні тенденції розвитку
- Суспільно-політичні1 орієнтири
- Економічні перетворення
- Міжарабські відносини
- Виникнення близькосхідної кризи. Палестинська війна (1948-1940)
- Алгло-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (1956)
- Створення Організації визволеная Палестини
- Арабо-ізраїльські війви 1967, 1973, 1982 рр.
- Палестинська проблема на сучасному етапі
- 33. Єгипет Боротьба за національну незалежність. Революція 1952 р.
- Правління г.А. Насера (1954-1970)
- Правління а. Садата (1970-1981)
- Правління X. Мубарака (з 1981 р.)
- Завершення боротьби сирійського народу за незалежність
- Політична нестабільність кінця 40-50-х років. Об'єднання Сирії з Єгиптом
- Прихід до влади баасистського режиму, його внутрішня і зовнішня політика
- Кризові явища кінця 70-х — початку 80-х років XX ст. Політика реформ
- Прихід пасв до влади. Соціально-економічш і політичні
- Встановлення тоталітарного режиму с. Хусейна, його політика
- Економічний і політичний розвиток Алжирської Народно-Демократичної Республіки в 60-80-х роках XX ст.
- Суспільно-політична криза другої половини 80-х років XX ст. Активізація ісламських сил
- Завоювання незалежності. Монархічний режим
- Революція 1969 р. Реформи 1969-1977 рр.
- Створення Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахирії, її внутрішня і зовнішня політика
- 38. Монархії аравійського півострова Державний лад. Ісламське суспільство
- Економіка
- Соціальна політика
- 39. Країни тропічної і південної африки
- Політичні процеси
- Економічний розвиток
- Етнічні відносини
- Ліквідація режиму апартеїду на Півдні Африки
- 40. Україна і країни азії та африки Основні напрямки співробітництва України з країнами Азії та Африки
- Зв'язки Сумщини з афро-азіатськими країнами
- Факти і цифри
- Словник термінів
- Джерела та література Публікації документів і матеріалів
- Підручники, посібники
- Довідники. Словники
- Періодичні видання
- Загальні прані
- Монголія. Корея
- Держави Південно-Східної Азії
- Держави Середнього Сходу
- Держави Тропічної і Південної Африки
- Новітня історія країн Азії та Африки (1918 - кінець XX ст.)