Повернення Аоминя під суверенітет Китаю

Протягом кількох століть Аоминь був португальським во­лодінням на території Китаю. Він межує з провінцією Гуандун і знаходиться в 40 морських милях від Сянгана. В 1557 р. порту­гальці створили тут постійну торгову факторію, в 1842 р. - вста­новили колоніальний режим. В І887 р. Португалія змусила пінський уряд підписати дві угоди, в яких говорилось, що вона «займає Аоминь навічно, управляє ним і тими територіями, що в нього входять, без якоїсь різниці з іншими колоніями Порту­галії». Після перемоги португальської революції в 1974 р. Аоми­ню була надана адміністративна, економічна і фінансова автоно­мія. Створювалась законодавча асамблея (1976), яка працювала під головуванням губернатора і виконувала дорадчі функції. 16 її членів обирались, 7 - призначались губернатором. Виникло дві політичні партії: Демократичний центр Аоминя і Асоціація захисту прав Аоминя. Після чотирьох раундів переговорів 1986-1987 рр. між Португалією і Китаєм відбулося підписання угоди

95

про відновлення суверенітету КНР над Аоминем за концепцІі|ір Ден Сяопіна «одна держава - дві суспільні системи». У'"

20 грудня 1999 р. Аоминь став особливим адміністратпЙ-ним центром КНР із збереженням соціально-економічної сійі-теми і способу життя населення протягом 50 років і права окщ-мого представництва в міжнародних організаціях. Він має пбів-ну внутрішню автономію. Влада перейшла від португальської» губернатора до Виконавчої ради, очолюваної Хе Хоухуа, банй|-ром, представником молодого покоління адміністраторів. ;"

Аоминь - відкритий порт, фінансовий центр, великий не;Л&-гальний центр торгівлі золотом і опіумом. У регіоні і світі в& славиться своїми казино, нічними клубами, іподромом, ігорниїй^и закладами. Це приваблює щорічно до 8 млн. туристів. Ігорнгій бізнес дає половину робочих місць і 2/3 прибутків району. Че'^із Аоминь у КНР в'їжджає близько 1 млн. жителів Тайваня на рій. Розвинуті також швейна і текстильна промисловість, виробнйїі-тво електроніки, оптики, штучних квітів, іграшок, сувенірів, шкір­них виробів, продовольства. Вартість ВВП в кінці 90-х років ста­новила 16-17 тис. дол. ва душу населення. В колоніальні часи Китай мав у Аомині торгову палату, відділення Народного бан­ку, ще 5 банків, вів через цей порт транзитну торгівлю. "

Від комерційних операцій, від закладів і підприємств, кон­трольованих китайцями, КНР отримує щорічно до 500 млн. дол. Аоминь - єдине місце в Китаї, де існує ігорний бізнес.