Алгло-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (1956)

В 1956 р. президент Єгипту Г.А. Насер видав указ про на­ціоналізацію Суепького каналу, що належав англійському і фран­цузькому капіталу. Єгипетськасторона також перекрила Акабсь-ку затоку і позбавила Ізраїль виходу в Червоне море. Англія, Франщя, Ізраїль вирішили збройним шляхом розв'язати складні проблеми взаємовідносин з Єгиптом. 29 жовтня 1956 р. ізраїльсь­ка армія розпочала наступ на Синайському півострові, 31 жовт­ня Англія і Франція завдали бомбових ударів по єгипетських містах, а через тиждень висадили свої війська на його території. Радянське керівництво зробило кілька офіційних заяв в 00Н, виступаючи на захист Єгипту, направило лідерам Англії, Франції та Ізраїлю послання, попереджаючи про свою готовність вступи­ти в конфліктна його боці. Надалі це сприяло тісному зближен­ню Єгипту та. інших арабських країн з СРСР у військовій сфері. 7 листопада 1956 р. Генеральна Асамблея 00Н прийняла резо­люцію з вимогою припинити вогонь і вивести іноземні війська з території Єгипту.. Вздовж єгипетсько-ізраїльського кордону вста­новлюваласябуферна зона із перебуванням надзвичайних зброй­них сил ООН< які розвели воюючі сторони. Під контролем 00Н були евакуйовані війська Англії і Франції (грудень 1956 р.) та Ізраїлю (березенїД!й57 р.).

Після цієї вдйявіВІдбулася інтернаціоналізація близькосхід­ного конфлікту, проявилося прагнення міжнародних військово-політичних союзіВівТручатися в перебіг подій у регіоні й впли­вати на нього. Арабські країни почали шукати підтримки і до­помоги в СРСР, Ізраїль - у країн Заходу на чолі з СІЛА.