Версальсько-Вашингтонська система. Переділ колоній і сфер впливу
Підсумки Першої світової війни підвела Паризька мирна конференція, яка відбувалася з деякими перервами з 18 січня 1919 р, по 21 січня 1921 р. В її роботі взяли участь представники 32 країн, але фактично всі найважливіші рішення з огляду на нове співвідношення сил на світовій арені приймали Англія, СІЛА, Франція та Італія. Були укладені мирні договори з переможеними державами - Німеччиною, Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною. Створювалась нова міжнародна організація - Ліга націй, яка мала сприяти розвитку співробітництва між народами і гарантувати їх безпеку. Під прикриттям Ліги націй і був проведений розподіл колоній Німеччини і володінь Османської імперії між державами-переможницями. Вводилася мандатна
15
система на управління цими територіями, оскільки їх народи нібито не здатні самостійно керувати економікою і політичним життям. Мандати на управління поділялися на три категорії. До першої входили колишні турецькі території, визнання незалежності яких допускалось після досягнення певного рівня розвитку. Держава, яка мала мандат на управління, сама визначала строк, коли підмандатні території могли претендувати на незалежність. Це стосувалося арабських країн. Англія отримала мандати на Ірак, Трансйорданію та Палестину, Франція - на Сирію і Ліван. До другої категорії потрапили німецькі колонії в Центральній Африці - Того, Камерун. Їм не було надано ніяких гарантій щодо одержання незалежності навіть у майбутньому. Третю категорію складали колонії Німеччини на Тихому океані і в Південно-Західній та Південно-Східній Африці, які фактично перетворювались у володіння країн, що отримали мандати (Японія, Австралія, Нова Зеландія і Півден-но-Африканський Союз). Під контроль Японії передавалась китайська провінція Шаньдун.
Мандатна система не лише підтверджувала право колонізаторів на володіння чужими територіями, але й установлювала колективну відповідальність імперіалістичних держав за збереження колоніалізму.
Паризька мирна конференція не зняла цілком міжімпері-алістичних суперечностей і претензій. СІЛА і Японія вважали, що її рішення далеко не повністю враховували їх нову роль у міжнародних відносинах після Першої світової війни. Суперництво великих держав у Азіатсько-тихоокеанському регіоні тривало. Врегулювати конфлікти і спірні питання мала Вашингтонська конференція, яка працювала з 12 листопада 1921 р. по 6 лютого 1922 р. В ній взяли участь СІЛА, Англія, Японія, Франція, Італія, Бельгія, Голландія, Португалія і Китай.
Конференція зафіксувала нове співвідношення сил між імперіалістичними державами на Далекому Сході. Були прийняті договори чотирьох, п'яти і дев'яти держав.
За «договором чотирьох» СІЛА, Англія, Франція і Японія погодились поважати право кожної з них на острівні володіння в районі Тихого океану і домовились про взаємні консультації, якщо ці права будуть порушуватись якоюсь державою. Припинялась дія англо-японського союзу 1902 р., який зачіпав інтереси СІЛА.
П'ять держав - СПІА, Англія, Японія, Франція, Італія - уклали угоду про обмеження морських озброєнь. Встановлювалось співвідношення між лінійними флотами цих держав у пропорції 5:5:3:1,75:1,75. СІЛА, Британська імперія і Японія погодились зберегти статус-кво щодо укріплень і морських баз на Тихому
16
океані. «Договір п'яти» означав першу перемогу СЛІА над Англією в боротьбі за панування на морях.
Всі учасники конференції підписали «договір дев'яти» про Китай. Він проголоігіував принцип визнання суверенітету і територіальної цілісності Китаю. Це була декларація, позбавлена практичного змісту, бо.договір не відміняв системи нерівноправних угод з Китаєм. Водночас він зобов'язував всі нації дотримуватися принципу «рівцих можливостей» у торгівлі й промисловій діяльності на всіі^ території Китаю. Японія договір підписала, але боротьбу за переважне і навіть монопольне право грабувати Китай не припинила.
Досягнуті у Вашингтоні угоди стали доповненням і розвитком угод, вироблених на Паризькій мирній конференції. Ними завершується створення версальсько-вашингтонської системи післявоєнного світу. Ця система тимчасово врегулювала суперечності між головними капіталістичними державами, але не припинила подальшої боротьби між ними.
Таким чином, після Першої світової війни Англія і Франція розширили свої колоніальні володіння, зберегли і зміцнили провідне становище в колоніальному світі. Збільшили свої колоніальні здобутки СПІА, Японія, Італія. Метрополії не збиралися добровільно відмовлятися від панування над афро-азіатськи-ми країнами, від тих вигод і переваг, які воно давало. Народи колоній і напівколоній пересвідчилися, що вони можуть здобути свободу, незалежність і самостійність лише ціною напруженої і безкомпромісної боротьби.
- 1. Країни азії та африки на початку новітньої історії Вплив Першої світової війни на колонії та напівколонії
- Версальсько-Вашингтонська система. Переділ колоній і сфер впливу
- Характер і завдання національно-визвольного руху в міжвоєнний період
- 2.Японія Економічне і політичне становище Японії на початок новітньої історії
- Боротьба між демократією і авторитаризмом у 20-х роках XX ст.
- Військові путчі 30-х років XX ст. Встановлення мілітаристського режиму
- Зовнішня політика
- 3. Китай Основні риси сусгіільно-економічного ладу Китаю. Напівколоніальний статус
- «Рух 4 травня» 1919 р.
- Створення єдиного антиімперіалістичного фронту між Гомінданом і кпк
- Національна революція 1925-1927 рр.
- «Нанкінське десятиріччя». Внутрішня і зовнішня політика Гоміндану
- Перша громадянська війна (1927-1937)
- 4. Монголія Соціально-економічне і політичне становище Монголії на початок новітніх часів. Національно-демократична революція 1921 р.
- «Некашталістичний розвиток» Монголії
- 5. Французький індокитай
- 6. РВрма
- 7. Індонезія
- Індія — британська колонія
- Вчення м.К. Ганді. Тактика ненасильницького опору колонізаторам
- Піднесення національно-визвольного руху в 1919-1922 рр. Перша кампанія громадянської непокори
- Друга кампанія громадянської непокори та її наслідки
- 9. Афганістан Економічне і політичне становище Афганістану на початку новітньої історії
- Боротьба Афганістану за незалежність. Третя англо-афганська війна
- Афганістан у 30-х роках XX ст.
- Іран на початку новітніх часів
- Боротьба за владу
- 11. Туреччина Крах Османської імперії
- Націонадьно-патріотичний рух. Перші заходи кемалістського уряду
- Реформи 20-30-х років XX ст.
- 12. Арабські країни Арабський світ у міжвоєнний період
- Створення Саудівської Аравії
- Палестина
- 13. Країни тропічної і південної африки
- 14. Нащонально-визвольний рух і крах колоніалізму
- Вибір моделей розвитку
- Міжнародні організації
- 15.Японія Післявоєнні реформи. Конституція 1947 р.
- Соціально-економічний розвиток. «Японське економічне диво»
- Суспільно-полцтйчйв життя
- Зовнішня політика
- 16. Китайська народна республіка Становище Китаю після Другої світової війни
- Друга громадянська війна (1946-1949). Створення кнр
- Перехід керівництва кнр до будівництва «соціалізму з китайською специфікою». Соціально-економічні експерименти кінця 50-х - пояатксу 60-х років XX ст.
- «•Культурна революція» (1966-1976)
- «Політика реформ і зовнішньої відкритості»
- Зовнішня політика кнр
- 17. Сянган (гонконг). Аоминь. Тайвань Сянган (Гонконг) - спеціальний адміністративний район кнр
- Повернення Аоминя під суверенітет Китаю
- Економічний і політичний розвиток Тайваню в 50-90-х роках
- 18, АвОнголія «Будівництво соціалізму» в Монголії
- Ліберальні реформи 90-х років XX ст.
- 19. Корейська народно-демократична республіка. Республіка корея Поділ Кореї на дві держави
- Корейська війна та її наслідки
- Розвиток кндр «соціалістичним шляхом»
- Проблема об'єднання Кореї. Міжкорейський діалог
- 20. Сінгапур Суспільно-політичний лад
- 21. В'єтнам, лаос, камбоджа Війна Опору в Індокитаї (1946-1954). Женевські угоди
- В'єтнамо-американська війна
- Створення срв. Ринкові реформи на сучасному етапі
- Камбоджа
- 22. М'янма Завоювання незалежності. Політична нестабільність
- «Бірманський соціалізм»
- Переворот 1988 р. Внутрішня і зовнішня політика військового режиму
- 23. Індонезія Національно-визвольний рух. Проголошення республіки
- Режим особистої влади президента Сукарно
- Державний переворот 1965 р. Розвиток країни у другій половині 60-х — 90-х рр. XX ст.
- Криза кінця 90-х років. Початок демократизації
- 24. Республіка індія Піднесення національно-визвольного руху. Створення Республіки Індія
- «Курс Неру» (1950-1964)
- Індія в 90-х роках XX ст.
- 29. Пакистан Виникнення і розбудова держави
- 26. Афганістан
- Державний переворот 1973 р. Режим м. Дауда
- Режим Народно- демократичної партії Афганістану
- Режим моджахедів
- Рух «Талібав». Режим талібів
- Казахстан
- Узбекистан
- , Таджикистан
- Туркменістан
- Зовнішня політика центральноазіатських держав
- Економічне й політичне Становище Ірану після Другої світової війни
- «Біла революція* - серія реформ зверху
- 28. Туреччина Туреччина після Другої світової війни
- Політика урядів а. Мендереса
- Військові перевороти 60-80-х років XX ст.
- Проведення ринкових реформ. Модернізація суспіл
- Виникнення і розбудова держави
- Держава і суспільство
- Соціально-економічний розвиток
- Зовнішня політика
- 31. Арабські країни: основні тенденції розвитку
- Суспільно-політичні1 орієнтири
- Економічні перетворення
- Міжарабські відносини
- Виникнення близькосхідної кризи. Палестинська війна (1948-1940)
- Алгло-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (1956)
- Створення Організації визволеная Палестини
- Арабо-ізраїльські війви 1967, 1973, 1982 рр.
- Палестинська проблема на сучасному етапі
- 33. Єгипет Боротьба за національну незалежність. Революція 1952 р.
- Правління г.А. Насера (1954-1970)
- Правління а. Садата (1970-1981)
- Правління X. Мубарака (з 1981 р.)
- Завершення боротьби сирійського народу за незалежність
- Політична нестабільність кінця 40-50-х років. Об'єднання Сирії з Єгиптом
- Прихід до влади баасистського режиму, його внутрішня і зовнішня політика
- Кризові явища кінця 70-х — початку 80-х років XX ст. Політика реформ
- Прихід пасв до влади. Соціально-економічш і політичні
- Встановлення тоталітарного режиму с. Хусейна, його політика
- Економічний і політичний розвиток Алжирської Народно-Демократичної Республіки в 60-80-х роках XX ст.
- Суспільно-політична криза другої половини 80-х років XX ст. Активізація ісламських сил
- Завоювання незалежності. Монархічний режим
- Революція 1969 р. Реформи 1969-1977 рр.
- Створення Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахирії, її внутрішня і зовнішня політика
- 38. Монархії аравійського півострова Державний лад. Ісламське суспільство
- Економіка
- Соціальна політика
- 39. Країни тропічної і південної африки
- Політичні процеси
- Економічний розвиток
- Етнічні відносини
- Ліквідація режиму апартеїду на Півдні Африки
- 40. Україна і країни азії та африки Основні напрямки співробітництва України з країнами Азії та Африки
- Зв'язки Сумщини з афро-азіатськими країнами
- Факти і цифри
- Словник термінів
- Джерела та література Публікації документів і матеріалів
- Підручники, посібники
- Довідники. Словники
- Періодичні видання
- Загальні прані
- Монголія. Корея
- Держави Південно-Східної Азії
- Держави Середнього Сходу
- Держави Тропічної і Південної Африки
- Новітня історія країн Азії та Африки (1918 - кінець XX ст.)