logo search
Сергійчук І

14. Нащонально-визвольний рух і крах колоніалізму

Етапи деколонізації

У XX ст. колоніалізм вичерпав себе як система. Відбулась трансформація економіки в метрополіях. Під впливом НТР головну увагу почали приділяти науко-ємним видам виробництва. Колонії втрачали попе­редню цінність як джерела сировини і дешевої робо­чої сили, ринки збуту. В умовах національно-визволь­ного руху стало важко зберігати владу над залежними країнами. В суспільній свідомості були розвінчані ра­систські теорії про «цивілізаторську місію» Заходу і нездатність народів Азії та Африки до самостійного

розвитку.

На процес деколонізації вплинули такі фактори:

1) розгром мілітаристської Японії і фашистської Німеччини та провал їх загарбницьких планів; 2) ос­лабленая старих колоніальних імперій - Великобри­танії, Франції, Бельгії, Нідерландів, Португалії; 3) підне­сення національно-визвольного руху, консолідація на-піонально-патріотичних сил і їх прагнення до неза­лежності; 4) діяльвість СРСР і США на міжнародній арені, їх економічна, політична, ідеологічна експансія в країни Азії та Африки..

Ліквідація колоніальної системи здійснювалась у три етапи. В 1945-1955 рр. в основному досягли незалежності країни Азії (Індонезія, В'єтнам, Лаос, Камбоджа, Індія, Пакистан, Бірма та ін.). У Північній

71

Африці незалежною стала Лівія. Характерною рисою наступ­ного 20-річчя (1955-1975) було створення незалежних держав головним чином в Африці. Самостійними стали арабські краї­ни Туніс, Марокко (1956), Алжир (1962). 00Н прийняла «Де­кларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам» (1960). Деколонізація була поставлена під міжна­родний контроль, її проведення прискорилось. В 1960 р. неза­лежність здобули 17 африканських країн (Камерун, Мадагас­кар, Сомалі, Конго, Чад, Кот д'Івуар, Габон, Сенегал, Малі та ін.). Цей рік увійшов в історію як «рік Африки». Процес звільнення від іноземного контролю поширився на країни Ара­війського півострова. В 1961 р. на шлях самостійного розвит­ку став Кувейт, що був англійським протекторатом з 1914 р. 23 липня 1970 р. виник султанат Оман в результаті державно­го перевороту і об'єднання князівств Маскат і Оман, що були пов'язані з Англією «особливими договірними умовами». 14 серпня 1971 р. була проголошена повна незалежність від Великобританії Бахрейну, 3 вересня 1971 р. - Катара. 2 грудня 1971 р. замість колишнього англійського протекторату Дого­вірного Оману була створена федерація Об'єднані Арабські Емірати, куди ввійшли 7 князівств: Абу-Дабі, Дубай, Шарджа, Умм-ель-Найвайн, Ель-Фуджайра, Аджман, Рас-ель-Хайма. У 1975-1990 рр. завершилась ліквідація колоніальних імперій. Стали незалежними португальські володіння Ангола, Мозамбік, Гвінея-Біссау. В 1990 р. припинила існування остання коло­нія в Африці - Намібія.