Казахстан

25 жовтня 1990 р. Верховна Рада Казахської РСР проголо­сила суверенітет республіки. На всенародних виборах 1 грудня 1991 р. єдиний кандидат Н. Назарбаєв отримав 99,88% голосів і був обраний президентом. Агентство Рейтер запропонувало

164

внести цей результат у книгу рекордів Гіннеса. 16 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла закон «Про державну незалежність Республіки Казахстан».

Політичне керівництво Казахстану відмовилось від однопар­тійної системи. Виникло близько ЗО партій і 400 громадських організацій, які виражали інтереси різних груп населення і пре­тендували на представництво у владних структурах. Пропрези-дентською була Партія народної єдності Казахстану, її підтри­мували Демократична партія. Селянська спілка. Народно-коопе­ративна партія. Спілка молоді. Найбільш радикальні праві партії виступали за депортацію некорінного населення і побудову мо-ноказахської держави. Ісламська партія «Алаш» («Червоний вовк») висунула лозунги «іслам - тюркизм - демократія». Партія «Жолтокеан» («Грудень») взяла таку назву в пам'ять про грудневі події 1986 р. в Алма-Аті і пропагувала ідею про ісламську основу казахської державності. Було зареєстровано кілька політико-культуриих об'єднань некорінних народностей. Росіяни створили організації «Російська община», «Лад», органі­зації семиріченського, уральського, північноказахського козацтва. Виникло уйгурське об'єднання «Східний Туркестан».

Хоча казахи відносно нерелігійний народ, посилилась роль ісламу в суспільстві. В 1991-1992 рр. було побудовано і відрес-тавровано 130 мечетей. Створювались Духовне управління му­сульман Казахстану та Ісламський інститут. При мечетях відкри­валися дворічні курси з вивчення основ мусульманської релігії.

Національні суперечності проявлялись у кількох напрям­ках. Зберігався неофіційний племінно-територіальний поділ країни. Район Семиріччя в Південному Казахстані був місцем розселення Старшого жузу (орди), а якого протягом радянсько­го періоду виходила більшість національної номенклатури, зо­крема й багаторічний перший секретар ЦК компартії Казахстану Д. Кунаєв. Середній жуз займав степову частину Центрального Казахстану, до меяц річок Сирдар'я, Ішим, Тобол. У західних районах Казахстану проживав Молодший жуа. У різних части­нах країни почалась дискримінація представників некорінних жузів. Лідери Середваого і Молодшого жузів боялися бути відсто­роненими від влади. Їйнував.і інший аспект міжказахських су­перечностей - між російськомовними казахами, що не знали рідної мови (національна Інтелігенція, населення міст), і сільським казахомовним ввселенням. 47,7% казахів на 1990 р. не володіли рідною мовою. Насильницькі дії спрямовувались проти таких меншин, як чеченці, турки-месхетинці.

У Північному Казахоздйвії проживало численне російське і російськомовне населеная' Воно займало в промисловості 75% робочих місць і давало 2/9 ВНП країни. Етнічна конфронтація,

165

вороже ставлення викликали його масовий від'їзд, що спричи­нило 'дестабілізацію виробництва. У нову конституцію Казах­стану внесено положення про російську мову як мову міжнаціо­нального спілкування.

Напружена ситуація склалася на південних кордонах Ка­захстану - в суміжному Сіньцзяно-Уйгурському районі КНР, де проживало близько 1 млн. казахів і 7^2 млн. уйгурів. Уряд КНР проводив лінію на розселення вздовж кордону китайців. Казахсь­ке Семиріччя було назване «тимчасово незаселеними територі­ями». Китайський посол у Казахстані припускав, що його країна «готова і збирається уточнювати кордони». В 1994 р. столиця Казахстану була перенесена з Алмати в Акмолу (Астану).

В 1993 р. президент Н. Назарбаєв розпустив парламент, пе­ред цим отримавши від нього додаткові повноваження: при­значати кабінет міністрів, голову Нацбанку, генерального про* курора,склад судів, проводити референдуми і вводити надзви­чайний стан. Була прийнята нова конституція держави (1995). Створювався двопалатний парламент із Сенату (47 депутатів) і Мажалісу (67 депутатів). У результаті референдуму 1995 р. термін повноважень президента Н. Назарбаєва був продовже­ний до 2000 р. В жовтні 1998 р. парламент виступив з ініціа­тивою обирати главу держави не на 5, а на 7 років і провести дострокові вибори. На багатопартійних виборах у січні 1999 р. Н; Назарбаєв залишив далеко позаду своїх суперників і знову здобув перемогу. Наступні президентські вибори в Казахстані відбудуться у 2005 р.

Близькі родичі глави держави займають високі посади у владних структурах і бізнесі. Неофіційним наступником Н. На­зарбаєва на посаді президента вважається його зять, Р. Алієв, нині заступник'голови Комітету Національної безпеки, генерал, доктор наук. Найбільший'інформаційний холдинг «Хабар» очо­лює його дочка Д; Назарбаева-Аліева. Інший зять, Т. КулібаєвуЄ директором компанії«Казахтранссійл», а племінник К.' Назар­баєв ^ віце-президентом'фірми «Казахойл».

В економіці перехід Від <коі»іандно-адміністративної системи до ринкових віднооинЧвиклйКав спад виробництва і серйозну кризу. Розроблений пл'ан кайплексногоі розвитку і раціонально­го освоєння міперально-сировйвних ресурсів. Гїрничовидобувна промисловість визнана' базоаею 'для виведення господарства з кризового стану. В жовтні 1997'рї була оприлюднена програма «Стратегія розвитку Казахстаійу' на період до 2030 р.». На даний час було приватизовано 79Уо малих і середніх' підприємств та 93% сільськогосподарських підприємств. Визнано доцільним передати великі підприємства сировинного, паливно-енергетич­ного комплексу в трастове управління зарубіжним компаніям.

766

На 1998 р. виникло 1388 підприємств з іноземними інвестора­ми. У створенні змішаних виробництв узяли участь ділові кола 81 країни, в т.ч. Росії, Бельгії, Великобританії, Канади, Туреччи­ни та ін. Планується створення кількох вільних економічних зон. Підписані'угоди з іноземними компаніями на 40 млрд. дол., які будуть вкладені в нафтовидобувну галузь протягом 40 років. Американська компанія «Шеврон» спільно з національними структурами веде видобуток і переробку нафти Тенгизького і КорольовсЙкого родовищ у Західному Казахстані, французька компанія «Ельф-Акітен» займається розвідкою і бурінням на­фтових свердловин у Темір-Актюбинській області. Створюється Каспійський трубопровідний консорціум за участю компаній «Лукойл», «Роснафта», «Транснафта» (Росія), «Шеврон», «Мобіл ойл» (СІЛА), «Аджйн» (Італія), «Бритіш газ» (Великобританія). Фінансову допомогу і кредити для проведення економічних ре­форм Казахстану надали СІЛА, Японія, ФРН, Оман, Франція, Ве­ликобританія, Австрія, Китай, Індія, Пакистан та ін. На середину 1998 р. сума зовнішнього боргу Казахстану становила 3,6 млрд. дол. Проведені заходи дають позитивні результати.