Правління X. Мубарака (з 1981 р.)

Хосні Мубарак зайняв пост президента Єгипту після загибелі А. Садата. Нова серія перетворень мала поліпшити економічну ситуацію в країні, забезпечити політичну стабільність. Перш за все були проведені заходи, які мали на меті встановлення контро­лю над мусульманськими фундаменталістськими організаціями. Були страчені бойовики, що підготували і здійснили вбивство А. Садата. Переслідувались нелегальні угруповання, які визнавали терор і насильство методами політичної боротьби. В той же час з тюрем звільнялись більш помірковані ісламські активісти, серед них і ті, хто критикував режим. Як і раніше, не допускалася ісла­мізація державних і юридичних структур, зате розширювався вплив релігії на побутовому рівні. Збільшилась кількість ісламсь­ких програм на радіо і телебаченні. Розпочалося будівництво нових мечетей. Більше стало видаватися релігійної літератури. Курс на деполітизацію ісламу в Єгипті^ дав позитивні наслідки. Екстремісти втратили значну частину своїх прихильників.

Нове керівництво Єгипту пішло на співробітництво з інши­ми напрямками опозиції. Були звільнені політв'язні, розширена діяльність легальних політичних партій, зняті обмеження для засобів масової інформації. Відбулася демократизація єгипетсь­кого суспільства. Для заснування нової партії необхідно було звертатися в Комітет з політичних партій, який складався з трьох

214

міністрів (внутрішніх справ, юстиції і в справах парламенту) і трьох призначених урядом чиновників на чолі зі спікером. Рішення комітету має бути одноголосним. Нині в Єгипті діє 14 партій. Закон про вибори (1983)-ввів систему пропорційного пред­ставництва в парламенті. Для' проведення своїх кандидатів у вищий законодавчий орган партії повинні набрати 8% голосів виборців. Опозиція має в ньому близько третини місць. Правля­ча Напіонально-демократична партія, очолювана президентом X. Мубараком, контролює парламент і уряд і може на законних підставах здійснювати свою полі'ийіву.

В економіці була проведена перебудова інфітаху з урахуван­ням помилок, допущених попередай»¹ режимом. Вводився но­вий порядок залучення іноземних інаюстипій у виробничі галузі за умови, що вони не заважатимутК і розвиватися єгипетській промисловості. Державний сектор'реорі'анізовувався на ринко­вих засадах, нерентабельні підприємсфва приватизувались. Про* те повністю він не ліквідовувався. У-мвдеряівації зони Суецько-го каналу були задіяні американські, англійські, японські капі­тали. Побудовані риболовецький порт, дві ГЕС, водогінні станції, дороги вздовж узбережжя і в бікКаїра, кілька сотень туристич­них комплексів, яхт-клуб. Після остаточного виведення ізраїльсь­кої армії з Синайського півострова (19.82) тут створюється но­вий потужний економічний район ійляхо'и' залучення як дер­жавних, так і приватних національних "і іноземних інвестицій. Будується 8 нових міст: Рас-Сидр, Абу-Рудейед^О!рсина„Шармеш-Шейх, Загаб, Нувейба, Санкт-Катрин« А^у*^р|;0^ма« Значно поси­лилась увага держави до сільськогосводаїкЯгі^рго виробництва, були виділені значні капіталовкладення. Заохочувалось фермер­ство. Президент X. Мубарак висунув лозунг «Назад - до землі!»

За всіх помітних досягнень в економіці (?гидту залишилось багато невирішених проблем. Валовий яіЯЙ^іРадьияй продукт зростає повільно і переважно за рахунок зедвнішяіх джерел: (екс­плуатація Суецького каналу, продаж ді^фї»^ надходження від єгиптян, що працюють за кордоном, турдо^ї%й°с,тають, зовнішні борги. Складними соціальними проблематицішвидкий приріст населення, забезпечення продовольством, ур^нізашіїЯ, зосереджен­ня більшої частини жителів країни в дойКИ^^Ї^иу. •••,;,

В царині зовнішньої політики X. Мубарак досаг значних успіхів» Збереглися «особливі стратер4^^1йгреу!@аси» із США. У 80-х - на початку 90-х років Єгипет 9(ій|в(№ ТОЇВДге місце за обся­гами військової і економічної американської допомоги серед країн, що розвиваються. В той же .чци^Х-Мубарак покращив відносини з великою групою країн/ Вйт висунув тезу про те, що мир на Близькому Сході для Єгипту,^ стратегічною метою, але двосторонні відносини з Ізраїлем залежать від вирішення

215

палестинської проблеми. Арабські країни відновили з Єгип­том дипломатичні відносини. Він знову став членом Ліги арабських держав, а штаб-квартира цієї організації знову зна­ходиться в Каїрі. Єгипет виступав на боці міжнародної коаліції, очолюваної СІЛА, в ірако-кувейтській війні 1991 р. Така пози­ція сприяла не лише відновленню його авторитету як одного з лідерів арабського світу, але й позитивно вплинула на розв'я­зання проблеми зовнішніх боргів. Нафтовидобувні країни Персь­кої затоки списали йому борг в 15 млрд. дол. СІЛА, у свою чергу, анулювали воєнні борги в 7,1 млрд. дол. і виділили що­річну субсидію в 2 млрд. дол.

Результатом діяльності X. Мубарака на посту президента Єгипту стали внутрішня стабільність, успіхи в розвитку націо­нальної економіки, збалансованість у зовнішній політиці. Він за­воював авторитет у країні і світі своїм виваженим курсом, в ос­нові якого лежить повага до історії, до досягнень його політичних попередників, до прагнень різних груп єгипетського суспільства.

34. СИРІЯ