Ліквідація режиму апартеїду на Півдні Африки

Особлива ситуація склалася в ГОвденно-Африканській Рес­публіці (до 1961 р. - англійський домініон Південно-Африкаж^-кий Союз). Тут установилась диктатура білої меншості, прово­дилась політика апартеїду - поділу населення за расовою озна­кою на білих, кольорових (змішаного походження), вихіддів з Азії та чорних з відд(ов:ідними правами й обов'язканда* Темно­шкіре населення зосереджувалось в «національних державах» -бантустанах. Обирати оргаиіі влади могли лише білі і, з обме­женнями, вихідці з АзЦ. Професії закріплялись, за расовим по­ходженням. Політика апартеїду передбачала систему привілеїв для білих. Вони мали гарну освіту, стійке становище в бізнесі, високий рівень життя.

Боротьбу африканців проти режиму апартеїду очолила партія Африканський національний конгрес (АНК), що спиралась на

257

народність коса. Її керівник Нельсон Мандела був засуджений на довічне ув'язнення з політичних мотивів. Важливу роль відігравала також зулуська партія Інката. У 70-х роках ситуа­ція в ПАР загострилась. Наростала соціальна напруга, почалися зіткнення на расовому ґрунті. Свою роль відіграли економічні та інші санкції 00Н, яка звинувачувала Південно-Африканську Республіку в грубому порушенні прав людини. Диктатура білої меншості себе вичерпала. Правлячу Націоналістичну партію в цей час очолив Фредерік де Клерк, який був обраний президен­том ПАР (1989). З його ініціативи в країні почали поступово відмінятись расистські закони. Звільнялись політв'язні. Нельсон Мандела вийшов з тюрми. У 1992 р. адміністрація де Клерка і АНК уклали угоду про проведення вільних виборів для всіх ка­тегорій населення і про принципи побудови нової держави.

27 квітня 1994 р. в ПАР пройшли перші нерасові вибори. Перемогу здобув АНК. Н. Мандела був обраний президентом. Режим апартеїду був знищений. Після закінчення терміну по­вноважень Н. Мандели на посту президента на других південно­африканських вільних виборах новим главою держави став нинішній лідер АНК Табо Мбекі.