6. РВрма

Захопивши цю країну в XIX ет., Англія перетворила її на свою колонію. В адміністративному відношенні верховний комісар Бірми підпорядковувся віце-королю Індії. В роки Першої світової війни Бірма стала для метрополії важливим джерелом видобутку стра­тегічної сировини (вольфрам, олово, свинець, срібло) та виробниц­тва сільськогосподарської продукції. Формування капіталістич­них відносин тут відбувалось дуже гіовільвб. Його специфікою було те, що зростання бірманської національної буржуазії затри­мувалось не лише англійським, але й індійським та китайським капіталом. Основну масу пролетаріату, 'що формувався, складали не бірманці, а індійці-іммігранти. В національно-визвольному русі брали участь інтелігенція, студенти, дрібна і національна буржуа­зія, селянство, пролетаріат, буддійські монахи. У 20-30-х роках ос­новною метою руху було здобуття Бірмой статусу домініону.

Під тиском національно-патріотичнях сил англійські власті двічі, в 1923 і 1925 рр., проводили адміністративні реорганізації за індійським зразком, які не зачіпали основ колоніального ре­жиму. При верховному комісарі створювались залежні від ньо­го дорадчі органи, бірманська еліта отримала деякий доступ до управління країною.

В 1930-1932 рр. Бірму охопив селянський рух під керів­ництвом таємної організації галонів. За бірманською міфоло­гією галон - це казковий птах, який убив у поєдинку дракона. Галон символізував бірманця-патріота, борця за свободу, дракон - гнобителя-іноземця. Політичною метою руху була ліквідація чужоземного панування і створення незалежної держави на ос­нові справедливості. Спочатку загони повстанців здійснили ряд відкритих сутичок з колоніальними військами, потім перейшли до тактики партизанської боротьби. Вони нападали на села, спа­лювали податкові списки, знищували боргові розписки тощо. Англія перекинула в Бірму війська з Індії і з великими зусил­лями придушила селянське повстання. Одночасно були прове­дені щодо репресії політичних організацій. "' '

38

На початку 30-х років у Бірмі виникла нова патріотична орга­нізація, яка зайняла провідне місце в національно-визвольному русі. В 1930-1931 рр. група студентів створила лівонапіоналістичне об'єднання «Добама асіайон» (Всебірманська національна ліга). Її члени стали додавати до свого імені слово «такин» — пан, госпо­дар. Цим вони хотіли підкреслити, що саме бірманці, а не іно­земці є справжніми господарями країни. Головною метою такинів було здобуття Бірмою незалежності. Вони вимагали також відміни­ти колоніальну конституцію, відправити у відставку антинарод­ний уряд, провести земельну реформу, прийняти трудове законо­давство. «Добама асіайон» організувала масові акції непокори властям, бойкоти іноземних товарів, походи протесту з провінції на Рангун. Свою діяльність такини називали «Революція 1300 року» (за бірманським літочисленням). Видатну роль у цій орга­нізації відіграв Аун Сан. Ліве крило такинів сприйняло марк-ситські ідеї і створило комуністичну партію Бірми (1939).