10.5. Україна в міжнародній торгівлі

Характерною рисою сучасного економічного розвитку України є формування стратегії ефективного інтегрування у світове співтовариство, яка передбачає реалізацію власних економічних інтересів в умовах швидко мінливого зовнішнього середовища.

Аналіз структури експорту у імпорту України у 1997–2008 рр., який наведено в табл. 10.6 і 10.7, свідчить про те, що включення економіки України у світове господарство поки що відбувається за сировинним та низько технологічним сценаріями.

Так, дані табл. 10.6 свідчать про стійку сировинну орієнтацію вітчизняного експорту, незважаючи на незначні зменшення її частки у загальному обсязі експорту (на 0,3%). Збереження вказаної тенденції призведе до формування іміджу України як “сировинного придатку” у світовому господарстві. Аналіз структури експорту за останнє десятиріччя також підтверджує даний висновок: Україна залишається переважно експортером сировини і з кожним роком спостерігається зростання її питомої ваги в загальній структурі експорту.

Сучасна експортна політика України з теоретичної точки зору є виваженою, логічною та цілеспрямованою, бо передбачає:

- забезпечення сприятливих умов виходу країни на світовий ринок;

- реалізацію на світовому ринку товарів, у виробництві яких країна має порівняльні переваги;

- підтримку національних експортерів;

- стимулювання конкуренції національних виробників з закордонними;

- підвищення серійності вітчизняного виробництва конкурентоспроможної продукції з метою розширення експорту [33, c. 65].

Таблиця 10.6