2.2. Генезис простого товарного виробництва у первісній суспільно-економічній формації

Відповідно до типології суспільно-економічних формацій першою і найдавнішою є первіснообщинна. Археологічна хронологічна схема первісного суспільства (табл. 2.1) вказує на існування трьох основних періодів (епох, віків) прадавньої історії: кам’яний, бронзовий, залізний.

Між кам’яним та бронзовим віком виділяють ще одну епоху – мідний вік. Залізний вік – період існування первіснообщинного суспільства, період занепаду даної формації та переходу до рабовласницької.

Кам’яний вік є найтривалішим історичним періодом людства і тому історики поділяють його на три частини: палеоліт (ранній кам’яний вік), мезоліт (середній кам’яний вік) та неоліт (пізній кам’яний вік).

Палеоліт є найбільш тривалим періодом кам’яного віку (від 2 млн до 13 тис. р. до н. е.), який співпадає з раннім етапом льодовикового періоду на Землі. В цю епоху щільність населення була вкрай низькою – менше 1 людини на 50-100 км². Все населення, яке проживало на території сучасних Італії та Іспанії, не перевищувало 2-3 тисячі чоловік, але в умовах навіть такої малої щільності групи людей не були ізольовані. Археологічні дослідження дозволили зробити певні висновки щодо розвитку господарства, соціальної організації та характеру міжобщинних відносин в епоху середнього палеоліту. Неандертальці жили невеликими групами (дві – чотири родини), які складали общину. Між окремими общинами встановлювались епізодичні економічні зв’язки, пов’язані в основному з обміном продуктів харчування, тобто в основі виникнення економічних зв’язків лежать примітивні (первісні) загальнолюдські потреби у забезпеченні їжею. Різка зміна клімату на Землі в період пізнього палеоліту суттєво погіршила умови життя первісних людей: зменшилась площа лісів, змінився тваринний та рослинний світ, що ускладнювало процес добування продуктів харчування. Однак погіршення клімату не тільки не привело до вимирання людей, а й стало ваговим стимулом для вдосконалення засобів їх існування, збільшення щільності населення, активної міграції в більш сприятливі в кліматичному плані регіони. Суворі природні умови викликали необхідність у міжобщинних відносинах з приводу обміну продуктами харчування, будівництва житла, мисливства. В епоху палеоліту при збереженні привласнюючого типу господарства зароджуються примітивні, епізодичні економічні відносини.

Таблиця 2.1