Видобування, споживання та само забезпеченість країн нафтою

Забезпеченість світової економіки запасами нафти при сучасному рівні її видобування (близько 4 млрд т на рік) складає 45 років. При цьому, країни – члени ОПЕК можуть зберігати нинішній рівень видобування протягом 85 років, у тому числі Саудівська Аравія – 90 років, Кувейт і Об’єднані арабські емірати (ОАЕ) – близько 140 років. Для порівняння забезпеченість США складає 10 – 12 років, Росії – 23 роки.

У 2002-2006 рр. середньорічний обсяг видобування нафти склав 3,8 – 4 млрд т, у тому числі в Саудівській Аравії – 410 млн т, США – 325, Росії – 290, Ірані – 185, Норвегії – 155, Китаї – 155, Венесуелі – 150, Мексиці – 145. Частка країн ОПЕК у світовому видобуванні та експорті нафти складає 43% та 65% відповідно.

ОПЕК була створена у 1960 році представниками таких країн, як Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та Венесуела. Пізніше до них приєднались Катар, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Лівія, Алжир, Нігерія, Індонезія. Основною метою ОПЕК є координація і уніфікація нафтової політики країн-членів, визначення найбільш ефективних засобів захисту їх інтересів, пошук способів встановлення стабільних цін на нафту та забезпечення високого рівня доходів країн – експортерів нафти.

Одним з основних чинників, які впливають на обсяги світового споживання паливно-енергетичних ресурсів, є коливання цін на нафту. Ці коливання обумовлені дисбалансом між попитом та пропозицією на світовому ринку та політикою країн ОПЕК. За останні 18 років відбулося значне зростання світових цін на нафту (рис. 8.1) – з 22,05 дол. за барель до 150 дол. на початку 2008 року.

Рис. 8.1. Динаміка світових цін на нафту за 1990 – 2008 рр.

Дана тенденція має своє логічне пояснення:

1) великі родовища нафти були відкриті у 60 – 80-х роках минулого століття і тому за цей період обсяги нарощування розвіданих запасів скоротились з 7 – 18,5 млрд т до 1,5 – 3 млрд т. Це свідчить про вичерпність окремих її родовищ та зменшення обсягів видобування;

2) розподіл запасів нафти у світі досить нерівномірний: 69,8% сконцентровано в країнах ОПЕК і тільки 2,8% – в країнах-імпортерах нафти, що обумовлює посилення залежності останніх від обсягів поставок країнами ОПЕК;

3) розвинені країни через обмеженість власних запасів нафти намагаються знизити залежність від країн ОПЕК та отримати вільний доступ до розробки нафтових родовищ (як приклад – окупація Іраку США).

Вугілля. Запаси вугілля є найбільшим серед запасів паливно-енергетичних ресурсів. Розвідані запаси кам’яного та бурого вугілля становлять більше 5 трлн т, достовірні – 1,8 трлн т, геологічні – 15 трлн т. Регіональна диференціація запасів вугілля наведена в табл. 8.7.

Таблиця 8.7