128. Поняття міжнародного спору
Усі держави, вступаючи у світове співтовариство, беруть на себе зобов'язання здійснювати свою міжнародну діяльність відповідно до основних принципів міжнародного права. Одним із таких принципів є обов'язок держав вирішувати свої «міжнародні спори мирними способами таким чином, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир і безпеку і справедливість» (п. З статті 2 Статуту ООН). Проте з моменту закінчення Другої світової війни на планеті спостерігалося більше 100 збройних конфліктів, включаючи такі великі, наприклад, як війни Ізраїлю із сусідніми арабськими державами, участь СРСР у громадянській війні в Афганістані, війна західних країн проти Іраку, збройне втручання країн Заходу в громадянську війну в Югославії, а також збройні конфлікти в Закавказзі, Молдові і Чечні. Водночас міжнародне співтовариство напрацювало і використовує певні механізми у збереженні міжнародного миру і безпеки. Сукупність цих механізмів називається правом міжнародної безпеки. Воно містить у собі правові способи, що відповідають основним принципам міжнародного права, спрямовані на забезпечення миру і застосування державами колективних заходів проти актів агресії, що загрожують миру і безпеці. До міжнародно-правових способів забезпечення міжнародної безпеки належать: — мирні способи вирішення спорів; — загальна і регіональна безпека (колективна безпека); — роззброювання; — заходи для ослаблення напруженості і припинення гонки озброєнь; — заходи для запобігання ядерній війні; — неприєднання та нейтралітет; — заходи для припинення актів агресії (самооборона); — дії міжнародних організацій; — нейтралізація і демілітаризація територій (ліквідація військових баз); — створення зон миру в різних районах земної кулі; — заходи для зміцнення довіри між державами. Незважаючи на наявний широкий перелік способів підтримки міжнародного миру і безпеки, у міжнародному житті нерідко в результаті зіткнення інтересів виникають конфліктні ситуації між державами. Відповідно до Статуту ООН міжнародні конфлікти діляться на: — ситуацію, тобто конфлікт, що у випадку його розвитку може загрожувати міжнародному миру і безпеці (наприклад, ситуація з Іраком); — спір, тобто ситуацію, коли сторони пред'явили одна одній взаємні претензії (наприклад, спір Англії з Іспанією з приводу Гібралтару). У спорі завжди є учасники, у яких претензії завжди сформульовані і збігаються з предметом спору. При цьому держави свої претензії обґрунтовують законними інтересами і нормами міжнародного права. Якщо претензії держав не збігаються з предметом спору, то вони так і залишаються претензіями, без надії інституціоналізації (формування і розвитку) спору (наприклад, претензії Японії на російські острови півден- ної частини Курил). Міжнародний Суд ООН відзначав, що «односторонні претензії не утворюють спору». Таким чином, для будь-якого міжнародного спору характерним є наявність розбіжностей з питання факту або норми права, тобто конфлікту інтересів між двома суб'єктами міжнародного права. Використання термінів «ситуація» і «спір» є правомірним із позицій сучасного міжнародного права, тому що саме ці терміни входять у понятійний апарат Статуту ООН (положення Глави VI «Мирне вирішення спорів» (статті 33-38) і Глави VII «Дії у відношенні загрози миру, порушень миру й актів агресії» (статті 39-51) — багатостороннього міжнародного договору, учасниками якого є практично всі держави світу. Правда, у жодній статті Статуту ООН не міститься дефінітивна характеристика цих термінів. Статут ООН указує лише на те, що ситуації і спори можуть бути двох видів: 1) ті, що загрожують міжнародному миру і безпеці; 2) ті, що не несуть такої загрози. Існування міжнародного спору зобов'язує держави вирішувати цей спір. Відповідно до сучасного міжнародного права держави зобов'язані свої спори вирішувати мирними способами. Слід мати на увазі, що інститут мирних способів вирішення міжнародних спорів є міжгалузевим, тому що його норми містяться й у праві міжнародної безпеки, і в праві міжнародних організацій, і в праві міжнародних договорів, а також ще в цілому ряді галузей міжнародного права. Основними джерелами цього інституту є: — Конвенція про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1907 року; — Переглянутий загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів 1928 року (у редакції 1949 року); — Статут ООН; — Статути регіональних міжнародних організацій; — Декларація про принципи міжнародного права 1970 року; — Заключний акт НЕСЄ 1975 року; — Підсумковий документ Віденської зустрічі НБСЄ 1989 року й інші документи уже ОБСЄ; — міжнародні порядки. При виникненні конфлікту звичайно держави використовують міжнародні засоби вирішення спорів, виходячи з визначених підстав: — субординаційної, коли дії суб'єкта спору підпорядковані нормі внутрішнього права (застосовується переважно усередині держави); — координаційної, коли для держави є обов'язковим лише те, із чим вона погодилася. Ця підстава має місце в міжнародному праві, тому що ніхто в міжнародному праві апріорі (заздалегідь) не може передбачити позицію держави у відношенні предмета спору. Можна тільки презюмувати її сумлінність у відношенні предмета спору.
- 1. Поняття міжнародного права
- Міжнародне право та міжнародні відносини
- 3. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права.
- 4. Сутність та характерні риси мп
- 5. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- 6. Міжнародний провапорядок
- 7. Походження терміну мп
- 8. Мічце міжнародного права в міжнародній нормативній системі.
- 0. Характеристики сучасного міжнародного права
- 1.Природа юридично обов’язкової сили мп
- 13. Періодизація історії мп
- 14. Стародавнє мп
- 15. Середньовічне мп.
- 16. Класичне мп
- 18. Міжнародне право з 1919 р. До створення оон.
- 19. Сучасне мп.
- 20. Виникнення мп.
- 21. Історія науки мп:основні етапи та наукові школи
- 22. Поняття джерела міжнародного права. Міжнародний договір
- 23.Види джерел мп.
- 24.Загальні принципи права
- 25.Поняття системи міжнародного права.
- 3.1. Співвідношення системи і структури міжнародного права
- 3.2. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- 3.3. Види галузей системи міжнародного права
- Внутрішньосистемна організація міжнародного права.
- Критерії відокремлення галузей міжнародного права.
- 28. Критерії відокремлення інститутів мп
- 29. Загальносистемні інститути мп
- 30. Основні принципі міжароднго права в його системі
- 31. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права
- 32. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
- 33. Формування міжнародно-правового звичаю.
- 34.Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм
- 35 Значення рішень міжнародних організацій для формування норм міжнародного права
- 36. Співвідношення системи та структури міжнародного права.
- Поняття норми міжнародного права.
- 38. Класифікація норм міжнародного права.
- Поняття імперативних норм загального міжнародного права – jus cogens.
- Концепція норм „м’якого права” (soft law).
- 40. Концепція „м”якого права” у доктрині мп
- 41.Ієрархія норм міжнародного права
- 42.Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- 43. Поняття, джерела та функції основних принципів міжнародного права.
- 44. Принцип заборони застосування сили або загрози силою
- 45.Принцип мирного врегулювання спорів
- Принцип суверенної рівності держав.
- Принцип невтручання.
- Принцип територіальної цілісності держав.
- Принцип непорушності державних кордонів.
- 51. Принцип рівноправ'я і права народу розпоряджатися власною долею
- 53. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
- 54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- 54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- 55. Теорії співвідношення міжнародного і національного права
- 56. Поняття і суть узгодження міжнародного і внутрішньодержавного права. Обов'язок держави узгоджувати норми внутрішньодержавного права з нормами міжнародного права.
- 57.Міжнародне право про співвідношення його норм із нормами внутрішнього права
- 58. Роль внутрішньодержавного права у функціонуванні міжнародного права
- 59. Правова система України та міжнародне право
- 60. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності
- 61 Поняття та види суб’єктів мп.
- 62 Держава як суб’єкт мп.
- 63. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- 64. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації.
- 65. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень.
- 66.Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- 67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав
- Визнання урядів
- Інші види визнання
- 68. Поняття, форми і способи визнання.
- 70. Правонаступництво в мвах. Підстави правонаступництва. Поняття правонаступництва
- 71. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
- 72. Правонаступництво щодо державної власності.
- 73. Правонаступництво щодо державних архівів.
- 74. Правонаступництво щодо державних боргів.
- 75. Особливості правонаступництва України та інших держав після припинення існування срср.
- 76. Теорія континуїтету та її застосування.
- 77. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- 78. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- 79. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- 80. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- 81. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
- 82. Класифікація міжнародних правопорушень.
- Поняття права міжнародних договорів
- 2. Джерела та кодифікація права міжнародних договорів
- 3. Поняття міжнародного договору
- 4. Класифікація міжнародних договорів
- 5. Структура, мови та назва міжнародних договорів
- 6. Повноваження при укладенні міжнародних договорів
- 7. Підготовка та прийняття тексту договору
- 8. Встановлення автентичності тексту міжнародного договору
- 10. Застереження до міжнародних договорів
- 11. Депозитарій та його функції
- 12. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів
- 13. Набуття міжнародним договором чинності та його тимчасове застосування
- 14. Застосування міжнародних договорів у часі, просторі та за суб’єктами
- 15. Міжнародні договори та треті держави (міжнародні організації)
- 16. Застосування попередніх та нових міжнародних договорів, укладених з одного і того ж питання
- 17. Тлумачення міжнародних договорів
- 18. Недійсність міжнародних договорів
- 19. Припинення дії міжнародного договору
- 20. Новації (зміни до) міжнародних договорів
- 21. Забезпечення виконання міжнародних договорів
- 22. Громадянство як інститут конституційного та міжнародного права
- 23. Набуття громадянства та його втрата
- 25. Подвійне громадянство та безгромадянство
- 26. Статус іноземців і міжнародне право
- 27. Біженці та вимушені переселенці
- 28. Право притулку
- 29. Правові засади співробітництва держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини
- 30. Універсальні механізми захисту прав людини
- 31. Регіональні механізми захисту прав людини
- 32. «Гуманітарна інтервенція» та міжнародне право.
- 33. Поняття та види території згідно з міжнародним правом
- 34. Поняття територіального верховенства
- 35. Склад державної території
- 36. Теорії юридичної природи державної території
- 37. Поняття, види та правовий режим державних кордонів
- 38. Підстави для зміни державних кордонів відповідно до сучасного міжнародного права
- 39. Міжнародні сервітути
- 40. Головні принципи правового режиму міжнародних рік
- 41. Території з особливим правовим режимом
- 42. Правові питання території України
- 43. Класифікація територій за їхнім правовим режимом
- 44. Поняття державної території та її складові
- 45.Правові підстави і способи територіальних змін
- 46. Державні кордони
- 47. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- Юридичний статус і правовий режим Арктики
- 49. Міжнародно-правовий статус Антарктики
- 50. Поняття та джерела міжнародного морського права
- 51. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод
- 52. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря
- 53. Прилегла зона та її правовий режим
- 54. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони
- Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря
- 56. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу
- 57. Концепція «спільної спадщини людства» в міжнародному морському праві. Правовий статус і режим Району
- Статус морських суден та екіпажів
- Правовий статус повітряного простору
- 61. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу
- 62. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень
- 63. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств
- Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”
- Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- 66. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації
- Поняття міжнародного космічного права
- Джерела міжнародного космічного права
- Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
- Правовий статус космічних апаратів і екіпажів
- Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами
- Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення
- Правові аспекти дистанційного зондування Землі
- Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання
- Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору
- 76. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій
- Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин
- Система органів зовнішніх зносин
- Дипломатичне право
- Консульське право
- 81. Право спеціальних місій
- Дипломатичне право міжнародних організацій
- Поняття і розвиток права міжнародних організацій
- 84.Сучасна система міжнародних організацій, їх типи і види
- Ознаки міжнародних міжурядових організацій як суб’єктів міжнародного права
- Регіональні та субрегіональні організації
- Європейські регіональні міжнародні організації
- Міжнародні конференції
- Поняття та джерела міжнародного економічного права
- Принципи міжнародного економічного права
- 92. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин
- 93. Суб’єкти міжнародного економічного права
- 94. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах
- 95. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки
- 96. Гатт 1947 р. Як квазіміжнародна організація
- Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура
- Міжнародні торговельні договори системи сот (сот)
- 99. Зміст і особливості гатт 1994 р.
- 100. Договори, суміжні з гатт
- Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс)
- 103. Врегулювання спорів в рамках сот
- Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки
- Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві
- Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою
- Міжнародно-правові питання боротьби з міжнародним тероризмом
- Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки
- Повноваження регіональних організацій в сфері міжнародної безпеки
- Міжнародні організації з проблем європейської безпеки
- Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння
- 112. Міжнародно-правові і національно-правові гарантії безпеки України
- Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права
- Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”
- Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”
- Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій
- Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права
- Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах
- 120. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права
- 121. Правові засади здійснення міжнародних миротворчих операцій оон
- 122. Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- 123. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти людства
- 124.Поняття та види злочинів міжнародного характеру
- 125. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд
- 126. Правова допомога у кримінальних справах
- 127. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- 128. Поняття міжнародного спору
- 129. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів
- Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів
- 131. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд
- 134. Розгляд спорів міжнародним судом оон