8. Мічце міжнародного права в міжнародній нормативній системі.

Право — ядро і нормативна основа правової системи, її цементуючий стрижень.

Міжнародні відносини носять дуже різноманітний характер і регулюються різними соціальними нормами, які в їхній сукупності можна визначити як нормативні системи. До подібних нормативних систем варто віднести моральні, економічні, політичні, релігійні, етичні та інші системи міжнародного характеру. Поряд із цими системами існують і діють системи норм міжнародного публічного права. Усе це являє собою міжнародну нормативну систему.

Водночас система норм міжнародного публічного права, як елемент загальної міжнародної нормативної системи, має цілком самостійне значення і, володіючи деякими спільними рисами, властивими іншим нормативним системам (регулювання тих або інших міжнародних відносин з метою досягнення спільного результату), у той же час має істотні відмінності. У загальному плані ці відмінності полягають у:

1. об'єктивно існуючій цілісності внутрішньо взаємозалежних елементів міжнародно-правової системи,

2. стрункості структури всієї системи;

3. складі конкретних елементів системи;

4. особливій юридичній природі виникнення норм системи;

5. особливому юридичному характері впливу на суб'єктів відносин (механізмі правового регулювання).

Внаслідок цих відмінностей та інших особливостей міжнародне публічне право являє собою особливу правову систему договірних і звичайних юридичних норм, що регулюють правовідносини держав та інших суб'єктів міжнародного права з метою забезпечення миру і співробітництва.

Характерні риси притаманні нормам МП:

1. Узагальнене правило поведінки суб'єктів МП

2. Наявність санкцій (а не лише моральних наслідків і здорового глузду)

3. Поділ на:

а). диспозитивні норми, тобто такі, від яких держави можуть відступати за взаємною згодою;

б). імперативні норми, тобто такі норми, від яких держави не можуть відступати навіть за взаємною згодою, і договір, що суперечить таким нормам, є юридично неспроможним.

. Предмет і об'єкт міжнародного права. З погляду теорії міжнародного права, об'єктом міжнародних правовідносин є усе те, з приводу чого суб'єкти міжнародного права вступають у правовідносини на основі принципів і норм міжнародного права. Такими об'єктами можуть бути матеріальні і нематеріальні блага, дії або стримування від дій. Найбільш чітко об'єктна сфера виявляється у кожній галузі права. Наприклад, у дипломатичному праві об'єктна сфера - це статус дипломатичного представника, процедура дипломатичних переговорів. У міжнародному морському праві -це рибальство, судноплавство, правовий режим відкритого моря і т. д.

Однак розглядаючи питання про об'єктну сферу дії міжнародного права (об'єкт міжнародного права - матеріальне і нематеріальне благо, дії або стримування від них), об'єкт міжнародного права не варто змішувати з предметом міжнародного права, під яким розуміються самі міжнародні правовідносини, тобто, правовідносини суб'єктів міжнародного права, що взагалі складаються в процесі міжнародного спілкування. Таким чином, предмет міжнародного права відрізняється від об'єкта міжнародного права тим, що об'єкт міжнародного права - це все те, з приводу чого суб'єкт міжнародного права вступає в правовідносини, а предмет міжнародного права - це самі правовідносини, тобто, предмет міжнародного права - це міжнародні правовідносини взагалі, а об'єкт - це міжнародні правовідносини, що відносяться до якогось конкретного питання, точні ще ті, що регулюють якісь конкретні дії або бездіяльність..