logo
МПП ЄКЗ

Міжнародно-правові питання боротьби з міжнародним тероризмом

Після 11 вересня 2001 р. з’явилися передумови для переосмислення міжнародно-правових засад боротьби з тероризмом. Якщо раніше тероризм розглядався переважно як злочин міжнародного характеру, то тепер постало питання про можливість застосування збройної сили як засобу боротьби із ним на підставі права на самооборону.

12 вересня 2001 р. Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, якою всі прояви тероризму оголошувалися загрозою для міжнародного миру і безпеки.

28 вересня 2001 р. Радою Безпеки ООН була ухвалена резолюція «Загрози для міжнародного миру і безпеки, створювані терористичними актами», яка встановила перелік зобов’язань держав у сфері боротьби з міжнародним тероризмом». На сьогодні ця резолюція вважається базовим міжнародним документом у цій сфері.

Засоби боротьби з міжнародним тероризмом, встановлені резолюцією Ради Безпеки можна умовно поєднати в наступні групи:

Фінансові:

–   запобігання і припинення фінансуванню терористичних актів;

–   блокування засобів і фінансових активів або економічних ресурсів осіб і організацій, які здійснюють чи намагаються здійснити терористичні акти;

Національно-правові:

–   запобігати пересуванню терористів або терористичних груп з метою ефективного прикордонного контролю

Міжнародно-правові:

–   утримування від надання у будь-якій форми підтримки, – активної або пасивної, – організаціям або особам, що мають відношення до терористичних актів

–   вжити необхідних заходів у цілях запобігання вчиненню терористичних актів, у тому числі шляхом раннього попередження інших держав з метою обміну інформацією;

–   відмовляти у притулку тим, хто фінансує, планує, підтримує або вчиняє терористичні акти

–   співпрацювати, особливо в рамках двосторонніх і багатосторонніх механізмів та угод, у цілях запобігання і пересікання терористичних нападів і застосовувати заходи проти винуватих у вчиненні таких актів;

Інформаційні:

– знайти можливості активізації і пришвидшення обміну оперативною інформацією, особливо про дії або пересування терористів чи терористичних мереж; підроблених чи фальсифікованих проїзних документах; торгівлю зброєю

Як бачимо, тут немає воєнних заходів боротьби з тероризмом і не йдеться про розширення підстав застосування збройної сили. Проте у преамбулах обох резолюцій підтверджується невід’ємне право на самооборону, а в текстах використовується вираз «терористичний напад».