57.Міжнародне право про співвідношення його норм із нормами внутрішнього права
Одним із найважливіших практичних аспектів теорій співвідношення міжнародного і національного права є питання про порядок виконання державою міжнародних договірних та звичаєвих зобов'язань на її території. Моністичні концепції співвідношення двох правопорядків припускають пряму дію норм міжнародного права у національній правовій системі. Представники інших концептуальних напрямів, зазначаючи різну природу відносин, що регулюються, і коло суб'єктів двох самостійних систем права, що взаємодіють, по-різному пояснюють суть процесу виконання настанов міжнародно-правових норм у внутрішньодержавній сфері.
За Лукашуком, розглядаючи питання про вплив правил міжнародного права на внутрішні відносини, для такого виливу вони повинні знайти відбиток у внутрішньому праві. Цей процес, як зазначає вчений, здебільшого іменують трансформацією, що буквально означає перетворення міжнародно-правових норм на внутрішньодержавні. Проте насправді йдеться не про перетворення одних норм на інші, а про створення нових норм, покликаних функціонувати в інших соціальних та правових середовищах.
В іншому підручнику «Міжнародне право» (1999), висвітлюючи питання «національне право про взаємодію з міжнародним», І. І. Лукашук підтверджує думку про те, що механізм дії національного права непридатний для регулювання міжнародних відносин так само, як міжнародне право нездатне регулювати внутрішньодержавні відносини.
Р. А. Мюллерсон у підручнику «Міжнародне право» (1994), описуючи процес впливу міжнародного права на внутрішньодержавне, зазначає, що основною причиною такого впливу є необхідність національно-правової імплементації норм міжнародного права.
Л. П. Ануфрієва у підручнику «Міжнародне публічне право» пояснюючи процес реалізації взятого на себе державою міжнародно-правового зобов'язання та узгодження міжнародного і внутрішньодержавного права, зазначає, що серед юридичних форм такого узгодження в науці міжнародного права розрізняють: трансформацію (пряму та опосередковану), інкорпорацію, рецепцію, відсилання до міжнародного договору.
Ю. М. Колосов у підручнику «Міжнародне право» (2000) зазначає, що, беручи на себе міжнародне зобов'язання, держава повинна забезпечити його фактичне виконання на всій своїй території всіма органами та особами, які перебувають під її юрисдикцією. Ця система заходів називається імплементацією. Вчений виділяє різні засоби (методи) імплементації: конституційне визнання безпосередньої (прямої) дії норм міжнародного права на своїй території і метод трансформації (обернення, перетворення), тобто заходи, які здійснюються державою для залучення настанов узятих на себе міжнародних зобов'язань у закони, що вже існують, або прийняття нових законів і правил. Інші пояснення відсутні.
Англійські вчені М. Н. Шоу в підручнику «Міжнародне право» (1997) і Я. Броунлі в підручнику «Міжнародне право» (1977) зазначають, що практика Англії в питаннях застосування норм звичаєвого міжнародного права у внутрішньодержавній сфері неоднорідна, бо ґрунтується на двох різних доктринах: «доктрині трансформації» і «доктрині Інкорпорації».
Дані концепції свідчать про відсутність усталеного погляду на питання процесу здійснення міжнародно-правових норм у внутрішньодержавній правовій системі. Різноманітні визначення тих самих термінів, якими користуються науковці, відсутність єдиного понятійного апарату у викладенні проблеми також ускладнюють її розуміння.
Зміст наведених концепцій, по суті, віддзеркалює основні теоретичні настанови, напрацьовані вітчизняними фахівцями стосовно форм і методів забезпечення внутрішньодержавним правом застосування положень міжнародних угод у внутрішньодержавних справах.
Імплементація норм міжнародного права — це цілеспрямована організаційно-правова діяльність держав, яка здійснюється індивідуально, колективно або в межах міжнародних організацій з метою своєчасної, всебічної і повної реалізації ухвалених ними відповідно до міжнародного права зобов'язань. У разі реалізації міжнародно-правових норм на національному рівні необхідні додаткові внутрішньодержавні заходи для перетворення цілей, закладених у нормах міжнародного права, в реальні дії юридичних осіб та громадян, які перебувають під державною юрисдикцією.
Як основний інструмент функціональної регламентації діяльності підвладних їй органів щодо імплементації приписів норм міжнародного права держава використовує своє національне право. Сукупність правових заходів, які здійснюються з метою імплементації міжнародно-правових норм, слід розглядати як невід'ємну частину, первинну (правову) стадію загального процесу "імплементації» норм міжнародного права, сутність якої полягає не в трансформації міжнародно-правових норм у норми національного права, а як процес сприйняття (рецепції) національним правом правил міжнародних договорів.
Автор розрізняє два основні види рецепції: загальну і часткову. Загальною рецепцією позначається закріплення в конституціях держав настанови про те, шо міжнародні договори є частиною національного права. Часткова (індивідуальна) рецепція національним законодавством правил міжнародних договорів може відбуватися у формах інкорпорації, трансформації та конкретного відсилання.
Трансформація, на думку А. С. Ґавердовського, на відміну від інкорпорації, є якісно іншою, більш глибокою правовою дією, пов'язаною не лише з відтворенням, а й з переробкою норм певного міжнародного договору відповідно до загальних принципів національною права. Правовим результатом трансформації, на відміну від інкорпорації, є не тільки доповнення чинного внутрішнього права, а й зміна норм у зв'язку з вимогами міжнародної угоди.
Відсилання, як зазначає автор, полягає у вказівці національного закону на те, що певна конкретна поведінка державних органів, посадових осіб і громадян повинна регулюватися загальними настановами або конкретними правилами договору чи звичаю, а не національного закону. Відсилання розглядається не як санкція на безпосередню дію норм міжнародного права на території держави, а як настанова державно-вольового акта, що санкціонує можливість застосування правил, зафіксованих у міжнародному договорі, для регулювання певних внутрішньодержавних відносин.
Концепцію трансформації в її класичному вигляді з індивідуальними авторськими новаціями розглядає С. В. Черниченко у праці «Теорія міжнародного права». Під трансформацією вчений розуміє насамперед процес приведення державою свого внутрішнього права у відповідність до міжнародного з метою забезпечення виконання розпоряджень, дозволів і заборон, встановлених останнім.
С. В. Черниченко пропонує класифікацію трансформації за такими ознаками:
за формою: офіційна трансформація, юридично оформлена, що відбувається в порядку, встановленому законодавством відповідної держави, і неофіційна (ad hoc) трансформація — не оформлена юридично, яка здійснюється не відповідно до правил законодавства, а на розсуд державних органів;
за. способом здійснення: автоматична трансформація — в тому разі, коли законодавство держави передбачає, що всі міжнародні договори, в яких вона бере участь, є частиною її внутрішнього права, і неавтоматична трансформація — яка потребує прийняття спеціальної ухвали;
за масштабами процесу: загальна трансформація і часткова (див: автоматична і неавтоматична);
за юридичною технікою — інкорпорація, легітимація та відсилання.
Інкорпорацією в даному випадку позначається формальне «включення» норм міжнародного договору до внутрішнього права держави за допомогою «включення» самого договору в його законодавство. Автор зауважує, що термін «включення» також є умовним, як і термін «трансформація».
Легітимація визначається як прийняття особливого національного акта з метою забезпечення виконання державою норм міжнародного права або індивідуальних міжнародно-правових установок (автор зазначає, що термін «легітимація» не є загальновизнаним і використовується для стислості). Такий національний акт не наслідує всіх зовнішніх ознак відповідного міжнародного правового акта.
Відсилання як самостійний різновид трансформації означає використання відповідно до розпорядження внутрішньодержавного права для врегулювання будь-яких внутрішньодержавних відносин правил, установлених міжнародними договорами або звичаями. Проте автор відразу застерігає, що внутрішньодержавні стосунки регулює не норма міжнародного права, а відсильна норма внутрішньодержавного правового акта. Цей процес має таке пояснення: відсилання становить зміст трансформаційної норми, відповідно до якої міжнародно-правові правила в певних випадках розглядаються і як внутрішньодержавні. У внутрішньодержавному праві з'являються норми, формулювання яких ідентичні до міжнародно-правових норм, які є об'єктом відсилання. Як стверджує вчений, внутрішнє право держави за допомогою відсилання збагачується новими нормами, а законодавство лишається без змін.
- 1. Поняття міжнародного права
- Міжнародне право та міжнародні відносини
- 3. Об'єктивна необхідність існування міжнародного права.
- 4. Сутність та характерні риси мп
- 5. Міжнародне публічне та міжнародне приватне право.
- 6. Міжнародний провапорядок
- 7. Походження терміну мп
- 8. Мічце міжнародного права в міжнародній нормативній системі.
- 0. Характеристики сучасного міжнародного права
- 1.Природа юридично обов’язкової сили мп
- 13. Періодизація історії мп
- 14. Стародавнє мп
- 15. Середньовічне мп.
- 16. Класичне мп
- 18. Міжнародне право з 1919 р. До створення оон.
- 19. Сучасне мп.
- 20. Виникнення мп.
- 21. Історія науки мп:основні етапи та наукові школи
- 22. Поняття джерела міжнародного права. Міжнародний договір
- 23.Види джерел мп.
- 24.Загальні принципи права
- 25.Поняття системи міжнародного права.
- 3.1. Співвідношення системи і структури міжнародного права
- 3.2. Система галузей, інститутів та норм міжнародного права
- 3.3. Види галузей системи міжнародного права
- Внутрішньосистемна організація міжнародного права.
- Критерії відокремлення галузей міжнародного права.
- 28. Критерії відокремлення інститутів мп
- 29. Загальносистемні інститути мп
- 30. Основні принципі міжароднго права в його системі
- 31. Міжнародний договір як універсальне джерело міжнародного права
- 32. Міжнародний звичай як універсальне джерело міжнародного права.
- 33. Формування міжнародно-правового звичаю.
- 34.Поняття допоміжних засобів для визначення міжнародно-правових норм
- 35 Значення рішень міжнародних організацій для формування норм міжнародного права
- 36. Співвідношення системи та структури міжнародного права.
- Поняття норми міжнародного права.
- 38. Класифікація норм міжнародного права.
- Поняття імперативних норм загального міжнародного права – jus cogens.
- Концепція норм „м’якого права” (soft law).
- 40. Концепція „м”якого права” у доктрині мп
- 41.Ієрархія норм міжнародного права
- 42.Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- 43. Поняття, джерела та функції основних принципів міжнародного права.
- 44. Принцип заборони застосування сили або загрози силою
- 45.Принцип мирного врегулювання спорів
- Принцип суверенної рівності держав.
- Принцип невтручання.
- Принцип територіальної цілісності держав.
- Принцип непорушності державних кордонів.
- 51. Принцип рівноправ'я і права народу розпоряджатися власною долею
- 53. Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
- 54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- 54. Взаємозв’язок міжнародного і внутрішньодержавного права
- 55. Теорії співвідношення міжнародного і національного права
- 56. Поняття і суть узгодження міжнародного і внутрішньодержавного права. Обов'язок держави узгоджувати норми внутрішньодержавного права з нормами міжнародного права.
- 57.Міжнародне право про співвідношення його норм із нормами внутрішнього права
- 58. Роль внутрішньодержавного права у функціонуванні міжнародного права
- 59. Правова система України та міжнародне право
- 60. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності
- 61 Поняття та види суб’єктів мп.
- 62 Держава як суб’єкт мп.
- 63. Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій
- 64. Міжнародна правосуб'єктність народу, нації.
- 65. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень.
- 66.Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи
- 67. Визнання держав та інших суб’єктів мп. Визнання держав
- Визнання урядів
- Інші види визнання
- 68. Поняття, форми і способи визнання.
- 70. Правонаступництво в мвах. Підстави правонаступництва. Поняття правонаступництва
- 71. Правонаступництво щодо міжнародних договорів.
- 72. Правонаступництво щодо державної власності.
- 73. Правонаступництво щодо державних архівів.
- 74. Правонаступництво щодо державних боргів.
- 75. Особливості правонаступництва України та інших держав після припинення існування срср.
- 76. Теорія континуїтету та її застосування.
- 77. Поняття та юридична природа міжнародно-правової відповідальності.
- 78. Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності.
- 79. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- 80. Поняття, типи, види й форми міжнародно-правових санкцій.
- 81. Міжнародне правопорушення та його ознаки.
- 82. Класифікація міжнародних правопорушень.
- Поняття права міжнародних договорів
- 2. Джерела та кодифікація права міжнародних договорів
- 3. Поняття міжнародного договору
- 4. Класифікація міжнародних договорів
- 5. Структура, мови та назва міжнародних договорів
- 6. Повноваження при укладенні міжнародних договорів
- 7. Підготовка та прийняття тексту договору
- 8. Встановлення автентичності тексту міжнародного договору
- 10. Застереження до міжнародних договорів
- 11. Депозитарій та його функції
- 12. Реєстрація та опублікування міжнародних договорів
- 13. Набуття міжнародним договором чинності та його тимчасове застосування
- 14. Застосування міжнародних договорів у часі, просторі та за суб’єктами
- 15. Міжнародні договори та треті держави (міжнародні організації)
- 16. Застосування попередніх та нових міжнародних договорів, укладених з одного і того ж питання
- 17. Тлумачення міжнародних договорів
- 18. Недійсність міжнародних договорів
- 19. Припинення дії міжнародного договору
- 20. Новації (зміни до) міжнародних договорів
- 21. Забезпечення виконання міжнародних договорів
- 22. Громадянство як інститут конституційного та міжнародного права
- 23. Набуття громадянства та його втрата
- 25. Подвійне громадянство та безгромадянство
- 26. Статус іноземців і міжнародне право
- 27. Біженці та вимушені переселенці
- 28. Право притулку
- 29. Правові засади співробітництва держав у сприянні і розвитку поваги до прав людини
- 30. Універсальні механізми захисту прав людини
- 31. Регіональні механізми захисту прав людини
- 32. «Гуманітарна інтервенція» та міжнародне право.
- 33. Поняття та види території згідно з міжнародним правом
- 34. Поняття територіального верховенства
- 35. Склад державної території
- 36. Теорії юридичної природи державної території
- 37. Поняття, види та правовий режим державних кордонів
- 38. Підстави для зміни державних кордонів відповідно до сучасного міжнародного права
- 39. Міжнародні сервітути
- 40. Головні принципи правового режиму міжнародних рік
- 41. Території з особливим правовим режимом
- 42. Правові питання території України
- 43. Класифікація територій за їхнім правовим режимом
- 44. Поняття державної території та її складові
- 45.Правові підстави і способи територіальних змін
- 46. Державні кордони
- 47. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- Юридичний статус і правовий режим Арктики
- 49. Міжнародно-правовий статус Антарктики
- 50. Поняття та джерела міжнародного морського права
- 51. Міжнародно-правові статус і режим внутрішніх вод
- 52. Міжнародно-правові статус і режим територіального моря
- 53. Прилегла зона та її правовий режим
- 54. Міжнародно-правові статус і режим виключної економічної зони
- Міжнародно-правові статус і режим відкритого моря
- 56. Делімітація, міжнародно-правові статус та режим континентального шельфу
- 57. Концепція «спільної спадщини людства» в міжнародному морському праві. Правовий статус і режим Району
- Статус морських суден та екіпажів
- Правовий статус повітряного простору
- 61. Правовий статус повітряного судна і його екіпажу
- 62. Правова регламентація та юридична класифікація міжнародних повітряних сполучень
- 63. Міжнародний аеропорт. Правове регулювання діяльності авіапідприємств
- Правове регулювання комерційної діяльності в міжнародних повітряних сполученнях. „Свободи повітря”
- Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- 66. Міжнародні організації в галузі цивільної авіації
- Поняття міжнародного космічного права
- Джерела міжнародного космічного права
- Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл
- Правовий статус космічних апаратів і екіпажів
- Міжнародно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами
- Проблеми делімітації космічного простору і варіанти її вирішення
- Правові аспекти дистанційного зондування Землі
- Критерії правомірності міжнародного безпосереднього телевізійного віщання
- Міжнародно-правові форми мирного дослідження і використання космічного простору
- 76. Співробітництво держав у рамках міжурядових космічних організацій
- Поняття, функції та принципи права зовнішніх зносин
- Система органів зовнішніх зносин
- Дипломатичне право
- Консульське право
- 81. Право спеціальних місій
- Дипломатичне право міжнародних організацій
- Поняття і розвиток права міжнародних організацій
- 84.Сучасна система міжнародних організацій, їх типи і види
- Ознаки міжнародних міжурядових організацій як суб’єктів міжнародного права
- Регіональні та субрегіональні організації
- Європейські регіональні міжнародні організації
- Міжнародні конференції
- Поняття та джерела міжнародного економічного права
- Принципи міжнародного економічного права
- 92. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин
- 93. Суб’єкти міжнародного економічного права
- 94. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах
- 95. Проблема встановлення нового міжнародного економічного порядку і створення системи міжнародної економічної безпеки
- 96. Гатт 1947 р. Як квазіміжнародна організація
- Світова організація торгівлі: створення, членство, функції, структура
- Міжнародні торговельні договори системи сот (сот)
- 99. Зміст і особливості гатт 1994 р.
- 100. Договори, суміжні з гатт
- Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (тріпс)
- 103. Врегулювання спорів в рамках сот
- Історія і сучасна система правових гарантій міжнародної безпеки
- Види законного застосування сили в сучасному міжнародному праві
- Проблеми реалізації принципу незастосування сили чи загрози силою
- Міжнародно-правові питання боротьби з міжнародним тероризмом
- Універсальна система колективної безпеки за Статутом оон. Рада Безпеки
- Повноваження регіональних організацій в сфері міжнародної безпеки
- Міжнародні організації з проблем європейської безпеки
- Основні міжнародні угоди в сфері роззброєння
- 112. Міжнародно-правові і національно-правові гарантії безпеки України
- Міжнародне гуманітарне право як галузь міжнародного права
- Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Гааги”
- Система міжнародного гуманітарного права. Зміст „права Женеви”
- Сфера дії міжнародного гуманітарного права
- Заборонені засоби і методи ведення воєнних дій
- Особи, що знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права
- Роль Міжнародного комітету Червоного Хреста у збройних конфліктах
- 120. Реалізація та імплементація норм міжнародного гуманітарного права
- 121. Правові засади здійснення міжнародних миротворчих операцій оон
- 122. Поняття та джерела міжнародного кримінального права
- 123. Міжнародні злочини. Відповідальність за злочини проти людства
- 124.Поняття та види злочинів міжнародного характеру
- 125. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc. Міжнародний кримінальний суд
- 126. Правова допомога у кримінальних справах
- 127. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- 128. Поняття міжнародного спору
- 129. Система мирних засобів вирішення міжнародних спорів
- Універсальні та регіональні механізми врегулювання міжнародних спорів
- 131. Міжнародний судовий і арбітражний розгляд
- 134. Розгляд спорів міжнародним судом оон