Поняття права міжнародних договорів

Право міжнародних договорів – це найдавніша галузь міжнародного права, що виникла на найбільш ранніх стадіях його становлення. Появу першого міжнародного договору історики відносять до третього тисячоліття до нашої ери.

В міру подальшого розвитку подібних відносин процес і процедури укладання міжнародних договорів (угод) розширювався, удосконалювався і набував усе більшого і більшого значення в загальній сфері розвитку міжнародного права.

До нинішнього часу "право міжнародних договорів" як поняття являє собою сукупність міжнародно-правових норм договірного і звичайного характеру, що регулюють відносини держав та інших суб'єктів міжнародного права у питаннях укладання, дії і припинення дії міжнародних договорів.

Об'єктом цієї найстарішої і, безсумнівно, найважливішої галузі міжнародного права є сам міжнародний договір у широкому значенні слова, що давно зайняв міцні позиції провідного й основного джерела міжнародного права.

Міжнародний договір - це правовий акт, що фіксує волю договірних суб'єктів міжнародного права і не суперечить його основним принципам.

Значення і питома вага міжнародних договорів, закріплених у договірній формі (у порівнянні зі звичаєм, який протягом історично тривалого часу був єдиним джерелом права міжнародних договорів), постійно зростає. Зараз, практично, немає жодної галузі міжнародного права, становлення і, особливо, розвиток якої не були б пов'язані з укладанням міжнародних договорів.

Суб'єктами права міжнародних договорів можуть бути тільки суб'єкти міжнародного права (держави, нації і народи, що борються за свою незалежність, міжнародні організації, державоподібні утворення), тобто учасники конкретних міжнародних договорів, що виступають як їхні сторони.